04 грудня 2025 р. № 400/7037/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши звіт про виконання рішення суду
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
проСт. 382 судовий контроль,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 400/7037/25 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:
«Прийняти рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 400/7037/25».
Позивач вказав на те, що відповідач всупереч рішенню Миколаївського окружного суду у справі від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25 не виплатив позивачу заборгованість за період з 01.04.2019 до 30.11.2025 у сумі 57987,18 грн.
Ухвалою від 31.10.2025 суд зобов'язав відповідача подати до суду звіт про виконання рішення.
26.11.2025 до суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25.
Відповідач повідомив, що на виконання рішення від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, розмір пенсії з становить 6692,72 грн, та надав відповідні докази.
Відповідно до наданих розрахунків, загальний розмір доплати за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25 склав 57987,18 грн.
Розглядаючи звіт, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно ст. 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
У Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету. Тобто, виплати доплат, нарахованих на виконання рішення суду, здійснюються Головним управлінням виключно в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152, видатки на погашення з заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень становить 250 000 000,00 грн. Кошти по ОСОБА_1 на сьогодні не виділялись.
Згідно пункту 8 Порядку невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Верховний Суд у своїх постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 № 812/1813/18, від 21.05.2020 № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 № 821/1491/17, неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконання судового рішення без поважних причин.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за рішенням суду) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив бездіяльність щодо виконання рішення суду.
Про бездіяльність може свідчити те, що суб'єкт владних повноважень діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив, що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі № 826/17656/16, від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17.
Відповідач не ухиляється від виконання рішення суду і виконання рішення суду в повному обсязі (в частині виплати 57 987,18 грн) залежить в цьому випадку не від дій відповідача, а від виділення йому коштів з Державного бюджету на відповідні бюджетні програми.
Відповідно до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про прийняття звіту відповідача про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25.
Керуючись статтями 248, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 400/7037/25.
Ухвалу суду про прийняття звіту може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко