04 грудня 2025 рокусправа № 640/9324/19
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Стандарт» (проспект Берестейський, 11, прим. 18 м. Київ, код ЄДРПОУ 33693522) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Стандарт» до Головного управління ДФС в м. Києві, Державної фіскальної служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Крупнової О.Ю. від 21.03.2019 року №1115631/3369352 у реєстрації розрахунку коригування №2 від 28.12.2018 року в єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 28.12.2018 від 28.12.2018 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Крупнової О.Ю. від 21.03.2019 року №1115630/3369352 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 28.12.2018 року в єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування та №3 від 28.12.2018 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Тименко С.І. від 11.01.2019 року №1048365/33693522 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 07.12.2018 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.12.2018 року №1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
31.01.2025 справа № 640/9324/19 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.
Ухвалою суду від 06.03.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача, замінено первісного відповідача Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) та первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації спірних розрахунків коригування та податкової накладної контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість такої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач стверджує, що складені ним спірні розрахунки коригування та податкова накладна не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач наголосив, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунків коригування та податкової накладної контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні розрахунки коригування та податкова накладна.
Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв'язку з чим безпідставно зробив висновок про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування та податкової накладної.
Представник Відповідачів щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник зазначає, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленням про надання пояснень встановлено наступне. ТОВ «БК «СТАНДАРТ» виписано податкову накладну № 1 від 07.12.2018, на адресу ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (39069887), розрахунки коригування №2 та №3 від 28.12.2018 виписані на ТОВ «АКСІС ТРЕЙД» (41658042).
За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією прийнято рішення №1048365/33693522 від 11.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.12.2018 з підстав ненадання платником податку копій документів: Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відсутність вищезазначених документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ «БК «СТАНДАРТ», згідно якої виписано податкову накладну № 1 від 07.12.2018.
За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією прийнято рішення №1115631/33693522 та № 1115630/33693522 від 21.03.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №2 та №3 від 28.12.2018 з підстав ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «СТАНДАРТ» веде підприємницьку діяльність з 2005 року.
ТОВ «БК «СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33693522) відповідно до умов Договору поставки нафтопродуктів та скрапленого газу №12-03-2018/1 від 12.03.2018 (далі - Договір) укладеного з ТОВ «АКСІС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ -1658042) на виконання вимог пункту 201.7 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в установлений законом термін та спосіб, складено та заявлено до реєстрації податкові накладні №6 від 16.10.2018, №7 від 17.10.2018 (на попередню оплату (аванс) за Договором), які були прийняті та зареєстровані автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, що підтверджується квитанціями №9249236018 від 13.11.2018, №9249172827 від 13.11.2018.
Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків позивача з покупцем, за період з 11.09.2018 по 17.10.2018, за Договором наявна сума, яка поступила від Покупця, в порядку передоплати за об'єм Товару та перевищує вартість відвантаженої партії Товару.
Згідно із вимогами підпункту б пункту 7.9 Договору між позивачем та його контрагентом якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, « 3. поступила від Покупця в порядку передоплати за об'єм та/або партію Товару, що належить відвантаженню відповідно до конкретної пропозиції до цього Договору:
б) перевищує вартість відвантаженої партії Товару, Постачальник повертає Покупцеві протягом 5 (п'яти) банківських днів зайву суму, на підставі листа покупця і Акту звірки розрахунків.
За домовленістю сторін граничний строк повернення суми передоплати за об'єм Товару, який не відвантажено Покупцю, встановлено до 31.12.2018, що підтверджується листом - погодженням від 24.10.2018 №2410/18-1.
28.12.2018 позивачем повернуто Покупцю суму передоплати за об'єм Товару, який не відвантажено у розмірі 1 859 706, 26 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №403 від 28.12.2018 та випискою банку по рахунку за 26.12.2018.
Позивач, на вимогу пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, з дотриманням встановлених законодавством строків склав розрахунки коригування №2, №3 від 28.12.2018 до податкових накладних №6 від 16.10.2018, №7 від 17.10.2018 та заявив їх до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між ТОВ «БК «СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33693522) та ТзОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» укладено договір поставки № 180611/1 від 11.06.2018 року. Відповідно до п. 1. 1. Договору позивач зобов'язується поставити та передати у власність прокат металевий (надалі Товар), а ТОВ «ВК «УССК» прийняти та оплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в Специфікаціях (Додатки до даного договору), які є невід'ємною частиною даного договору.
Умовами даного Договору встановлюється ціна та порядок розрахунків наступним чином.
Пунктом 5.4. Договору встановлені умови оплати Продукції: 100% попередня оплата вартості кожної партії Продукції. Покупець здійснює оплату протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення Постачальником рахунку-фактури. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. За домовленістю Сторін може бути встановлено інші умови оплати Продукції, що Сторони зазначають в Специфікаціях або інших документах, які складають Сторони.
Умовами Специфікації №3 (Додаток №3 до Договору поставки №180611/1 від 11 червня 2018 року), передбачений порядок розрахунку відповідно до якого Покупець зобов'язується здійснити попередню оплату 100 % (сто відсотків) вартості продукції-по Специфікації в наступному порядку: - 50% (п'ятдесят відсотків) вартості продукції, зазначеної в Специфікації до 19.10.2018р. (включно) - 50% (п'ятдесят відсотків) вартості продукції, зазначеної в Специфікації, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати письмового повідомлення Покупця Постачальником про готовність продукції до поставки. У разі порушення Покупцем термінів оплати, передбачених Специфікацією, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів з Покупця додатково стягується штраф у розмірі 10% (десять) вартості неоплаченого в строк Товару.
На виконання договірних зобов'язань, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України позивачем було сформовано податкову накладну №1 від 07.12.2018 та подано на реєстрацію з дотриманням термінів визначених законодавством.
Платник податку отримав квитанції, в яких вказано, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв'язку з тим, що спірні розрахунки коригування та податкова накладна відповідають вимогам пп.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу позивачем направлено Повідомлення № 3 від 03.01.2019 та Повідомлення № 4 від 15.03.2019 про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена.
Однак, рішеннями Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у реєстрації спірних розрахунків коригування та податкової накладної було відмовлено.
Як підставу для прийняття таких рішень зазначено про ненадання платником податку пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а саме ненадання копій документів:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні (рішення, що стосуються розрахунків коригування № 2 та № 3 від 28.12.2018 року)
- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (рішення, що стосується податкової накладної № 1 від 07.12.2018 року)
Вважаючи протиправними такі рішення Комісії, позивач звернувся до суду за захистом своїх інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №177) податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P
Згідно п. 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як слідує з п. 5 Порядку №177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно п.п. 6, 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено з посиланням на те, що вони відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.
Указане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.
Згідно п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п. 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: " 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС".
Суд наголошує, що відповідачами не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп.1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
Крім того, відповідачами не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як слідує з п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п.п. 18 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з п. 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до п. 23 Порядку №117 рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як зазначено в оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури,/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних. (рішення, що стосуються розрахунків коригування № 2 та № 3 від 28.12.2018 року); документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (рішення що стосується податкової накладної № 1 від 07.12.2018 року)
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, на порушення наведених вимог оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування та податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень.
У той же час сукупність первинних документів, як наданих позивачем контролюючому органу у повідомленнях № 3 від 03.01.2019 та № 4 від 15.03.2019 про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, так і наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Таким чином, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.03.2019 року №1115631/3369352, від 21.03.2019 року №1115630/3369352, 11.01.2019 року №1048365/33693522.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування та податкову накладну позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно п. 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;
протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.
Також згідно п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по спірних розрахунках коригування та податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації спірних розрахунків коригування та податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд робить висновок про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні розрахунки коригування та податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 5763,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а оскаржувані рішення прийнято Комісією ГУ ДФС у м. Києві, судовий збір в сумі 5763,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Оскільки діям та рішенням Державної податкової служби України оцінка судом не надавалася, сплачений судовий збір у розмірі 5763,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, бо саме рішення цього суб'єкта владних повноважень визнано судом протиправними.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Крупнової О.Ю. від 21.03.2019 року №1115631/3369352 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України (площа Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 28.12.2018 року, датою надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Крупнової О.Ю. від 21.03.2019 року №1115630/3369352 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4. Зобов'язати Державну податкову службу України (площа Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 28.12.2018 року, датою надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.
5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Тименко С.І. від 11.01.2019 року №1048365/33693522 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 07.12.2018 року.
6. Зобов'язати Державну податкову службу України (площа Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.12.2018 року датою надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Стандарт» (проспект Берестейський, 11, прим. 18 м. Київ, код ЄДРПОУ 33693522) судовий збір у розмірі 5763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами та доповненнями), апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 04.12.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович