04 грудня 2025 рокусправа № 380/10802/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Паркова Площа, буд. 3, м. Моршин, Стрийський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 02649905) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090), за участі третьої особи Вінницької торгово-промислової палати (вул. Соборна, будинок, 67, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02944805), Моршинської міської ради (вул. І. Франка, 15, м. Моршин, Стрийський р-н, Львівська обл., ЄДРПОУ 04372448) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Головного Управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи Вінницької торгово-промислової палати, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за період з 09.02.2023 року по 26 грудня 2024 року в сумах 1 222 279,60 грн.(один мільйон двісті двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень шістдесят копійок) та 2 697 000,42 грн. (два мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч сорок дві копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за період з 09.02.2023 року по 26 грудня 2024 року в сумах 1 222 279,60 грн.(один мільйон двісті двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень шістдесят копійок) та 2 697 000,42 грн. (два мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч сорок дві копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» по сплаті земельного податку, який виник за період з 09.02.2023 року по 14 січня 2025 року в сумі 2 469 708,53 грн.(два мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісім гривень п'ятдесят три копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» по сплаті земельного податку, який виник за період з 09.02.2023 року по 14 січня 2025 року в сумі 2 469 708,53 грн. (два мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісім гривень п'ятдесят три копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок військової агресії рф та введення воєнного стану, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №36 від 08.02.2023 «Про встановлення військово-квартирної повинності», значна частина нерухомого майна та земельних ділянок санаторію була передана для розміщення військових частин. Цей факт підтверджується Договором №73 від 09.02.2023 та актами приймання-передачі. Вінницька торгово-промислова палата засвідчила настання форс-мажорних обставин сертифікатами № 0500-24-2457 від 26.12.2024 та № 0500-25-0054 від 14.01.2025, які підтверджують неможливість виконання податкових зобов'язань саме щодо вказаних податків у зазначені періоди.
Разом з тим, не використовуючи (з незалежних від санаторію причин) в господарській діяльності частину майна, позивач був зобов'язаний в повному розмірі сплачувати земельний податок, орендну плату за користування земельними ділянками та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості, які були передані у «спільне» безоплатне користування за укладеним договором, що призвело до виникнення податкової заборгованості в значних розмірах та важкого фінансового становища підприємства.
У зв'язку із цим, позивач звернувся до податкового органу із заявою про списання частини податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки від 30.12.2024 року та просив розглянути питання щодо визнання податкового боргу із податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 1 222 279.60 грн. за 2023 рік та 2 697 000,42 грн. за 2024 рік, безнадійним та списати його відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220. Проте, відповідач відмовив позивачу у списанні частини податкового боргу.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки надав податковому органу усі передбачені законодавством документи для списання частини податкового боргу.
Ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 25.06.2025.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позивач є платником з земельного податок та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно даних АІС «Податковий блок» у позивача наявна заборгованість розпочинається з 13.04.2018 року, який охоплений претензійно позовною роботою.
Вказує, що у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України сформовано та скеровано позивачу податкову вимогу від 07.05.2020 року №89730-57. Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Враховуючи вище зазначене, майно позивача, яке перебуває у податковій заставі, виступає джерелом для погашення податкового боргу, а відповідач, керуючись статтями 87, 88, 95, 101 ПК України та розділами 2, 3, 4 Порядку № 220, не має підстав щодо списання податкового боргу.
Також вважає, що суд не вправі зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення про списання безнадійного боргу, оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням виключно Головного управління ДПС у Львівській області. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 25.06.2025 залучено до участі у справі Моршинську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Третя особа, Вінницька торгово-промислова палата у своїх поясненнях зазначає, що позивач грудні 2024 року та січні 2025 року звертався до Вінницької ТПП із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (обов'язками) для списання безнадійного податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також земельного податку.
Вважає, що встановлення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-квартирної повинності з розміщення військових частин на фондах санаторію, яка є наслідком військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні, оголошення загальної військової мобілізації, є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють ведення санаторієм господарської діяльності на всій своїй території та будівлях, а також виконання зобов'язань зі сплати податків з частини майна, яка перебуває в безоплатному користуванні військових. Вінницькою ТПП були видані позивачу сертифікати про форс-мажорні обставини №0500-24-2457 та №0500-25-0054, якими засвідчено обставини, викладені вище. Копії цих сертифікатів надані позивачем та знаходяться в матеріалах даної справи. Військово-квартирна повинність встановлена санаторію на час дії воєнного стану. Оскільки термін дії воєнного стану продовжується указами Президента України, форс-мажорні обставини тривають на даний час і тривали на дату видачі сертифікатів, тому не мають кінцевої дати.
Просить розглядати справу без участі Вінницької ТПП.
Третя особа, Моршинська міська рада у своїх поясненнях зазначає, що станом на 01.02.2023 (до настання форс-мажорних обставин ) у позивача була наявна заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 11377737,46 грн. та податку на землю на суму 7740410,23 грн., що підтверджується довідкою Фінансового управління Моршинської міської ради №38 від 08.07.2025 на підставі відомостей ГУ ДПС У Львівській області.
Вважає покликання позивача на те, що податковий борг виник внаслідок обставин непереборної сили в результаті встановлення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-квартирної повинності з розміщення військових частин на об'єктах санаторію є безпідставним, так як такі форс-мажорні обставини не спричинили виникнення податкового боргу, оскільки він був наявний до їх виникнення.
Зауважує, що згідно звіту про фінансові результати ДП «Санаторій «Моршинкурорт» за 2024 рік підприємство отримало прибуток в сумі 5000000,00 грн.
Вважає, що для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв'язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. При цьому платник податку не обмежений у доказах, які він може долучити до заяви про списання безнадійного податкового боргу у підтвердження наявності обставин форс-мажору. Натомість, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним. Просить відмовити у задоволенні позову.
У додаткових поясненнях представник відповідача, зокрема, зазначає, що у Сертифікаті не відображено як форс-мажорні обставини вплинули на господарську діяльність підприємства, зокрема не описано причинно-наслідкового зв'язку форс-мажорних обставин на фінансово-господарську діяльність підприємства. А саме, не зазначено чи мали місце факти проведення військових дій на території Львівської області, де проводиться підприємством фінансово-господарська діяльність. Також, до нього не надано розрахунку суми заподіяних збитків фінансово-господарській діяльності підприємства форс-мажорними обставини (обставинами непереборної сили).
Вважає, що відповідно до вимог статті 101 Кодексу та Порядку № 220 на даний час відсутні підстави для списання безнадійного податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за період з 09 лютого 2023 року по 26 грудня 2024 року в сумах 1 222 279,60 грн та 2 697 000,42 гривень та по земельному податку, який виник за період з 09.02.2023 по 14.01.2025р. в сумі 2 469 708,53.
25.06.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.07.2025 у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи - Моршинської міської ради.
09.07.2025 підготовче засідання відкладено на 23.07.2025 для подання додаткових доказів.
23.07.2025 підготовче засідання відкладено на 17.09.2025 за клопотанням представника третьої особи для подання додаткових пояснень.
17.09.2025 підготовче засідання відкладено на 30.09.2025 для ознайомлення із долученими доказами.
30.09.2025 підготовче засідання відкладено на 07.10.2025 за клопотанням представника відповідача для подання клопотання про продовження процесуального строку на подання документів.
Ухвалою суду від 07.10.2025 поновлено представнику відповідача строк на подання до суду доказів.
07.10.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.10.2025.
22.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2025.
12.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.11.2025.
19.11.2025 розгляд справи відкладено на 26.11.2025 у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.
В судовому засіданні 26.11.2025 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які не заперечили щодо переходу до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Дочірнє підприємство «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстроване як юридична особа 16.02.2006, ЄДРПОУ 02649905, основний вид діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів. Підприємство перебуває на податковому обліку з 30.03.2000 в Стрийській держаній податковій інспекції (м. Моршин) Головного управління ДПС у Львівській області.
Позивач є платником, зокрема, земельного податку, орендної плати за користування земельними ділянками, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.02.2023 №36 «Про встановлення військово-квартирної повинності», зокрема, встановлено ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на час дії воєнного стану військово-квартирну повинність з тимчасового розквартирування військовослужбовців та оперативного розміщення військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
09.02.2023 між позивачем (Сторона 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (для ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (Сторона 2) та Самбірською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (Сторона 3) укладено договір №73 про спільне безоплатне користування нерухомим майном (далі - Договір).
У п. 1.1. Договору зазначено перелік нерухомого майна, яке Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування.
Згідно п. 1.2. Договору, перелік приміщень у будівлі або окремих будівель, які будуть спільно використовуватись Сторонами, відображаються схематично у копіях технічних паспортів на будівлю (Додаток №1).
09.02.2023 року позивач передав у користування військовому командуванню 11 корпусів, 2 їдальні, та базу матеріально-технічного забезпечення санаторію, про що був складений Акт приймання-передачі нерухомого майна.
В листопаді 2023 року на вимогу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем було додатково передано для розміщення військових частин ще 2 корпуси та їдальню.
Позивач стверджує, що внаслідок передачі у користування своїх фондів нерухомого майна (відповідно до наказу №73 та Договору) для нього не було можливим: вести господарську діяльність санаторію у всіх об'єктах, що надані у спільне безоплатне користування, оскільки доступ працівникам санаторію до них заборонений; надавати цивільним особам санаторно-курортні послуги та розміщувати їх в цих об'єктах; використовувати всю територію (земельні ділянки) поруч з корпусами, переданими в користування за договором; забезпечувати роботою своїх працівників та отримувати прибуток з ведення господарської діяльності в переданих об'єктах.
Утім, у позивача продовжував існувати обов'язок в повному розмірі сплачувати земельний податок, орендну плату за користування земельними ділянками та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості, які були передані у «спільне» безоплатне користування за Договором, що призвело до виникнення податкової заборгованості в значних розмірах та важкого фінансового становища підприємства.
Як наслідок за період з 01.02.2023 по 31.02.2024 виник податковий борг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичних осіб, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) в розмірі 16167915,45 грн. З них 1222279,60 грн. за 2023 рік та 2697000,42 грн. за 2024 рік - податок з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, тобто будівель, які примусово передані в безоплатне користування ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначена заборгованість виникла саме внаслідок встановлення для позивача військово-квартирної повинності і безкоштовного розміщення військових частин, їх окремих підрозділів та військовослужбовців на території та у будівлях (підвальних приміщеннях) в об'єктах нерухомого майна. Зазначений розмір податкового боргу сторонами не заперечувався.
Факт наявності у позивача податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи довідками відповідача:
- від 26.09.2024 №28512/6/13-01-13-09-08 (а.с. 94, т. 1) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за період з 09.02.2023 по 25.09.2024 - 12246744,95 грн., в т.ч. основний платіж 11711025,55 грн., пеня 535719,40 грн.:
- від 26.09.2024 №28510/6/13-01-13-09-08 (а.с. 185, т. 1) по земельному податку з юридичних осіб за період з 09.02.2023 по 25.09.2024 - 15305382,14 грн., в т.ч. основний платіж 14790444,69 грн., пеня - 514937,45 грн.
30.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про списання частини податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 1222279,60 грн. за 2023 рік та 2697000,42 грн. за 2024 рік внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До заяви позивачем долучено Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати №0500-24-2457 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.12.2024 (вих. №23/12/600).
Відповідно до вказаного Сертифікату, Вінницька ТПП, відповідно до ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами і доповненнями, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану, оголошення загальної мобілізації, встановлення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-квартирної повинності з розміщення військових частин на фондах санаторію.
Сертифікат видано позивачу щодо обов'язку (зобов'язання): сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) в розмірі 1222279,60 грн. за 2023 рік та 2697000,42 грн. за 2024 рік. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 09.02.2023, дата закінчення - тривають на 26.12.2024.
Листом від 28.01.2025 №2466/6/13-01-13-02-09 відповідач повідомив позивача про відсутність, відповідно до вимог ст. 101 ПК України та Порядку №220, підстав для списання безнадійного податкового боргу, оскільки у наданому Сертифікаті не відображено як форс-мажорні обставини вплинули на господарську діяльність підприємства, зокрема не описано причинно-наслідкового зв'язку форс-мажорних обставин на фінансово-господарську діяльність підприємства; не зазначено чи мали місце факти проведення військових дій на території Львівської області, де проводиться підприємством фінансово-господарська діяльність; до нього не надано розрахунку суми заподіяних збитків фінансово-господарській діяльності підприємства форс-мажорними обставини (обставинами непереборної сили).
У відповідь на заяву позивача від 09.01.2025, Вінницькою ТПП 14.01.2025 (вих. №23/12/23) видано Сертифікат №0500-25-0054 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку (зобов'язання) позивача: сплатити земельний податок з юридичних осіб платежу 18010500) за земельні ділянки, що перебувають у власності/в постійному користуванні підприємства (в частині земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні військових частин), в розмірі 2469708,53 грн. за 2023 рік. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 09.02.2023, дата закінчення - тривають на 14.01.2025.
17.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про списання частини податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) за земельні ділянки, що перебувають у власності/в постійному користуванні підприємства (в частині земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні військових частин) в розмірі 2469708,53 грн. за 2023 рік. До заяви позивач долучив Сертифікат №0500-25-0054.
Листом від 30.01.2025 №2836/6/13-01-13-09-08 відповідач повідомив позивача, що роз'яснення з питань списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), надано листом від 28.01.2025 №2466/6/13-01-13-02-09.
Відповідач також повідомив про відсутність, відповідно до вимог ст. 101 ПК України та Порядку №220, підстав для списання безнадійного податкового боргу, оскільки у наданому Сертифікаті №0500-25-0054 не відображено як форс-мажорні обставини вплинули на господарську діяльність підприємства, зокрема не описано причинно-наслідкового зв'язку форс-мажорних обставин на фінансово-господарську діяльність підприємства; не зазначено чи мали місце факти проведення військових дій на території Львівської області, де проводиться підприємством фінансово-господарська діяльність; до нього не надано розрахунку суми заподіяних збитків фінансово-господарській діяльності підприємства форс-мажорними обставини (обставинами непереборної сили).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо списання безнадійного податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Згідно абз. 1 пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до абз. «б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Платниками плати за землю, відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України, є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а також платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, а також об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані державного земельного кадастру; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПК України).
За правилами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Списання безнадійного податкового боргу врегульовано, зокрема, нормами ст. 101 ПК України, відповідно до п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно пп. 101.2.4. п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном «безнадійний», зокрема, розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Органи стягнення відкликають платіжні інструкції, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (п. п. 101.4, 101.5 ст. 101 ПК України).
Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244), який розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу (далі - Порядок №220).
Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу І Порядку №220 дія цього Порядку згідно з Кодексом поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.
Згідно п. 1, пп. 6 п. 2 розділу ІІ Порядку №220 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг. Безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №220 у випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додається Сертифікат. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю, згідно п. 3 розділу ІІІ Порядку №220, здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період.
У разі якщо станом на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за даними ІКС податковий борг повністю або часткового погашено (у тому числі за рахунок зарахування коштів відповідно до пункту 87.9 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України), рішення про списання безнадійного податкового боргу не приймається (у разі повного погашення) або приймається на залишок непогашеної суми, що обліковується за даними ІКС (у разі часткового погашення) (п. 4 розділу ІІІ Порядку №220).
Пунктами 5, 6 розділу ІІІ Порядку №220 визначено, що рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, що виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) здійснюється контролюючим органом за зверненням платника податків з обов'язковим наданням Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою встановлює Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі Закон № 671).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 671 торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн (ч. 1 ст. 3 Закону № 671).
Згідно абз. 3, 4 ч. 3 ст. 14 Закону № 671 торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).
Видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначена ст. 14-1 Закону № 671, відповідно до частини першої якої Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону № 671).
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили)в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3) (далі - Регламент).
За визначеннями, наведеними у пп. 3.1. - 3.3 п. 3 Регламенту, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями п. 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.
Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За правилами, визначеними п. 4 Регламенту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за:
- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.
ТПП України, відповідно до пп. 5.1 п. 5 Регламенту, веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Реєстр сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) обмежений для публічного доступу і підлягає використанню виключно для цілей внутрішнього обліку та контролю документів, виданих у системі ТПП України (пп. 5.5 п. 5 Регламенту).
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до пп. 6.1 п. 6 Регламенту, є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно пп. 6.2 п. 6 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Відповідно до пп. 6.3 п. 6 Регламенту заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (Додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою. У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку Заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв'язку, електронна адреса, спосіб отримання Сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною поштою тощо).
Згідно пп. 6.4.3 п. 6 Регламенту суб'єкти господарювання для отримання Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов'язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (Додатки №№ 2, 3 до Регламенту).
Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідно до пп. 6.5 п 6 Регламенту покладений на Заявника. Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії Заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії Заявників таабо ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо, з повідомленням про це Заявника письмово.
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Доступ до Сертифікатів та документів, які стали підставою для видачі Сертифікатів, надання відмов, відкладення розгляду заяви, є обмеженим. Інформація про видані Сертифікати та документи, на підставі яких вони виготовлені, є обмеженою для публічного доступу і може бути надана державним органам та посадовим особам на підставі відповідної ухвали суду (пп. 6.10 п. 6 Регламенту).
З матеріалів справи суд встановив, що за заявами позивача, Вінницькою ТПП видано два Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили):
1) №0500-24-2457 від 26.12.2024, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану, оголошення загальної мобілізації, встановлення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-квартирної повинності з розміщення військових частин на фондах санаторію.
Сертифікат видано позивачу щодо обов'язку (зобов'язання): сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) в розмірі 1222279,60 грн. за 2023 рік та 2697000,42 грн. за 2024 рік. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 09.02.2023, дата закінчення - тривають на 26.12.2024;
2) №0500-25-0054 від 14.01.2025, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану, оголошення загальної мобілізації, встановлення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-квартирної повинності з розміщення військових частин на фондах санаторію.
Сертифікат видано позивачу щодо обов'язку (зобов'язання): сплатити земельний податок з юридичних осіб платежу 18010500) за земельні ділянки, що перебувають у власності/в постійному користуванні підприємства (в частині земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні військових частин), в розмірі 2469708,53 грн. за 2023 рік. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 09.02.2023, дата закінчення - тривають на 14.01.2025.
Спірним питанням у даній справі є наявність підстав для прийняття податковим органом рішення про списання частини безнадійного податкового боргу позивача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, та по земельному податку.
Як свідчать матеріали справи, позивач у відповідності до ст. 101 ПК України та Порядку №220, з метою списання частини податкового боргу як безнадійного, звернувся до відповідача із відповідними заявами від 30.12.2024 та від 09.01.2025, до яких долучив видані Вінницькою ТПП Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0500-24-2457 від 26.12.2024 та №0500-25-0054 від 14.01.2025.
Суд встановив, що подані позивачем Сертифікати відповідають вимогам, встановленим Порядком №220. Факт чинності вказаних Сертифікатів сторонами по справі не спростований.
Суд зазначає, що коли платник податків виконав усі покладені на нього законом умови, повноваження суб'єкта владних повноважень трансформуються з дискреційних на обов'язок вчинити дію. Як слушно зауважив Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі № 805/696/18-а, «повноваження суб'єкта владних повноважень не є дискреційними, якщо законом встановлено тільки один варіант рішення».
Відтак, суд робить висновок, що за наявності належно оформленої заяви та чинного Сертифікату ТПП, закон (ст. 101 ПКУ та Порядок № 220) передбачає лише один правомірний варіант рішення - прийняти рішення про списання боргу.
Щодо наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суд вважає за потрібне надати наступну правову оцінку.
Так, відповідач у листах від 28.01.2025 №2466/6/13-01-13-02-09 та від 30.01.2025 №2836/6/13-01-13-09-08 вказав, що надані Сертифікати ТПП є недостатніми, оскільки вони не відображають причинно-наслідкового зв'язку між настанням обставин непереборної сили виконанням позивачем своїх податкових зобов'язань.
Суд зауважує, що Податковий кодекс України, Порядок № 220 та Закон № 671 не наділяють податковий орган повноваженнями проводити ревізію висновків Торгово-промислової палати.
Так, Компетенція ТПП чітко визначена статтею 14-1 Закону № 671, що визначає, що саме ТПП та уповноважені нею регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини.
При цьому, Регламент (на який посилаються обидві сторони) у пункті 6.9 вимагає від уповноваженої особи ТПП переконатися у наявності причинно-наслідкового зв'язку до видачі сертифікату.
За таких обставин, видача Сертифікатів №0500-24-2457 та №0500-25-0054 є юридичним підтвердженням того, що Вінницька ТПП (єдиний уповноважений на це орган) вже дослідила надані позивачем документи та встановила наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку.
При цьому, суд критично оцінює вимогу відповідача, викладену у листі від 30.01.2025 №2836/6/13-01-13-09-08 надати йому «розрахунок збитків» або довести, що «мали місце факти проведення військових дій на території Львівської області», є незаконною.
Податковий орган фактично намагається підмінити собою ТПП, що є виходом за межі його повноважень.
Додатково судом, під час розгляду справи, були досліджені документи, що підтверджують наявність-причинно наслідкового зв'язку.
Так, факт примусу підтверджується наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 36 від 08.02.2023 «Про встановлення військово-квартирної повинності».
Факт вибуття майна з володіння позивача підтверджується Договором № 73 від 09.02.2023 та Актами приймання-передачі 15-ти об'єктів нерухомості (корпусів, їдалень, бази МТЗ).
Крім цього, суд оцінює також витяг з наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 590 від 18.10.2024, який прямо «обмежив доступ сторонніх осіб» (включаючи відпочиваючих) та встановив, що доступ персоналу позивача до власних корпусів здійснюється «тільки за погодженням» з військовим командуванням.
З наведеного суд робить висновок, що позивач був об'єктивно та примусово позбавлений можливості використовувати свої активи за цільовим призначенням (КВЕД 86.10 - діяльність лікарняних закладів ), що і є прямим причинно-наслідковим зв'язком між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та виникненням боргу зі сплати податків за ці недіючі активи.
Суд критично оцінює посилання Відповідача на дані декларацій з ПДВ як підставу для відмови у списанні боргу з майнових податків, з огляду на таке.
Податок на нерухоме майно та плата за землю є майновими податками, що безпосередньо пов'язані з фактом володіння та користування конкретними об'єктами.
Якщо держава в особі військового командування фактично вилучає (реквізує) ці об'єкти для потреб оборони, позбавляючи власника можливості їх використання, то й обов'язок зі сплати податків саме за ці об'єкти стає неможливим для виконання внаслідок дії непереборної сили.
Наявність у підприємства інших доходів (наприклад від медичної діяльності в корпусах, що не були вилучені) не спростовує факту наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо вилученого майна. Закон пов'язує безнадійність боргу з причиною його виникнення (форс-мажор), а не з загальним майновим станом платника податків (банкрутство). Оскільки борг виник через неможливість використання конкретних активів, він є безнадійним у розумінні пп. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК України.
Відповідач помилково трактує свої повноваження як абсолютну дискрецію.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, дискреційні повноваження не є необмеженими.
У ситуації, коли закон (ст. 101 ПКУ, Порядок № 220) чітко визначає умови, за яких орган зобов'язаний прийняти певне рішення (наявність боргу та наявність сертифіката ТПП), і ці умови виконані, у суб'єкта владних повноважень відсутній вибір варіантів поведінки.
Він зобов'язаний прийняти рішення про списання податкового боргу. Відмова у списанні податкового боргу за таких умов є протиправною бездіяльністю. Ефективним способом захисту порушеного права, що виключає необхідність повторних звернень до суду, є зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення про списання боргу.
Суд також бере до уваги пояснення позивача, що борг, який існував станом на 01.02.2023, є предметом іншого судового розгляду (справа № 380/2428/23) і не стосується предмета даного спору.
У цій справі розглядається виключно податкова заборгованість позивача, що виникла та була накопичена після початку дії військово-квартирної повинності (з 09.02.2023) та охоплюється періодами дії сертифікатів ТПП.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач надав достатні та належні докази наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які стали безпосередньою причиною виникнення податкового боргу. Відповідач, відмовляючи у списанні такого податкового боргу, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, порушивши право платника податків на списання безнадійного боргу, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090) щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Паркова Площа, буд. 3, м. Моршин, Стрийський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 02649905) по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумах 1222279,60 грн. (один мільйон двісті двадцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень шістдесят копійок) та 2697000,42 грн. (два мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч сорок дві копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
4. Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Паркова Площа, буд. 3, м. Моршин, Стрийський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 02649905) по сплаті земельного податку в сумі 2 469 708,53 грн. (два мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісім гривень п'ятдесят три копійки), що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
5. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Паркова Площа, буд. 3, м. Моршин, Стрийський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 02649905) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, ЄДРПОУ 43968090) сплачений судовий збір у розмірі 24224,00 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 04.12.2025 року
СуддяКостецький Назар Володимирович