про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
03 грудня 2025 рокусправа №380/23141/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.04.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати з 01.04.2025 року пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2025 року по день проведення перерахунку.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою судді від 27.11.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
02.12.2025 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій посилається на те, що 26.09.2025 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив перерахувати (нарахувати) та виплачувати заявнику пенсію з 01.04.2025 року, застосувавши основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром. Листом відповідача від 13.10.2025 року відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром. Таким чином, після отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.10.2025 року про відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.04.2025 року, позивач звернувся до суду із даним позовом (24.11.2025 року) в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством. Враховуючи викладене, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.
Даючи оцінку вказаним доводам, суддя враховує таке.
За приписами ст.5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позовні вимоги стосуються відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром (з 01.04.2025 року), тобто предметом судового розгляду в даній справі є перевірка підстав для перерахунку та виплати пенсії, що є щомісячним платежем.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування ст.122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:
«…1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, позивач послався на те, що лише з листа-відповіді відповідача від 13.10.2025 року йому стало відомо про порушення своїх прав.
Проте суд вважає безпідставними такі доводи представника позивача, адже згідно правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позовні вимоги у цій справі стосуються пенсійних виплат (обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2025 року); у свою чергу до пенсійного органу за роз'ясненням позивач звернувся лише 26.09.2025 року, до суду - 24.11.2025 року, що не можна вважати зверненням без зволікань після отримання пенсійної виплати та й після отримання листа-відповіді пенсійного органу.
Суддя враховує, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Тобто, у квітні 2025 року позивач мав дізнатись про порушення своїх прав. Натомість, до суду з даним позовом позивач звернувся 24.11.2025 року.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив перерахувати пенсію з 01.04.2025 року, а з цим позовом звернувся лише 24.11.2025 року, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.04.2025 року по 23.05.2025 року.
Жодних об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк позивач не навів, а твердження, на які посилається його представник у заяві від 02.12.2025 року, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
У зв'язку із цим, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, а саме - повернення позовної заяви в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.01.2025 року №520/18932/23.
Що стосується перерахунку та виплати пенсії за період з 24.05.2025 року, то шестимісячний строк звернення до суду у цій частині позивачем не пропущено.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 за період з 01.04.2025 року по 23.05.2025 року пенсію без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2025 року по 23.05.2025 року - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович