04 грудня 2025 року справа № 340/2839/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
за участі секретаря судового засідання Шпак О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача Поліщук Ю.Р. і відповідача Дубового Є.Г,
Шадурської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і рішення про застосування штрафних санкцій,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і рішення про застосування штрафних санкцій від 23 квітня 2024 року, якими:
- накладено штраф у сумі 1020 грн (податкове повідомлення-рішення);
- накладено штраф у сумі 340 грн (податкове повідомлення-рішення);
- накладено штраф у сумі 1020 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, у сумі 119260,78 грн і накладено штраф - 14560,67 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 9938,41 грн і накладено штраф - 1213,39 грн (податкове повідомлення-рішення);
- зменшено сплату єдиного податку з фізичних осіб на 34182,89 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 108586,65 грн (вимога);
- накладено штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 31002,45 грн (рішення).
ОСОБА_1 і її представниця підтримали вимоги позову.
Представниця пояснила, що позивачка перебувала на спрощеній, а не на загальній системі оподаткування і справно виконувало обов'язки платника єдиного податку до припинення підприємницької діяльності.
Зазначила про незаконність наказу про призначення документальної позапланової перевірки, так як вона стосувалася двох періодів підприємницької діяльності, що доводить проведення перевірки у двох різних суб'єктів господарської діяльності.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.121-124).
Представники пояснили, що, здійснюючи підприємницьку діяльність у другому періоді, позивачка перебувала на загальній системі оподаткування, так як не подала заяви про обрання спрощеної системи оподаткування.
Зазначили, що наказ про проведення перевірки законний, оскільки стосувався виключно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
07 травня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.117-118).
28 листопада 2024 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (Том 1 а.с.165).
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, як фізична особа-підприємець, з 16 лютого 2016 року по 28 лютого 2019 року (державна реєстрація припинення підприємницької діяльності) і з 04 березня 2019 року по 21 грудня 2020 року (державна реєстрація припинення підприємницької діяльності) (Том 1 а.с.28).
Позивачка займалась вантажними перевезеннями.
Визнала, що у використанні перебувало 3 транспортні засоби.
07 лютого 2024 року керівник Управління прийняв наказ №84-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2019 року і з 04 березня 2019 року по 21 грудня 2020 року з метою контролю за дотриманням вимог податкового і іншого законодавства (Том 1 а.с.189).
Податкові інспектори встановили, що у першому періоді підприємницької діяльності позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування (платник 3 групи (подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування)), а у другому періоді - на загальній системі оподаткування, так як не подала заяви про обрання спрощеної системи оподаткування.
ОСОБА_1 повідомила, що у першому і другому періоді підприємницької діяльності подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування.
Щодо першого періоду підприємницької діяльності у податкових інспекторів не виникли зауваження (питання).
Податкові інспектори зробили такі висновки стосовно другого періоду підприємницької діяльності:
- помилкова сплата єдиного податку (платник 3 групи);
- несплата податку на доходи фізичних осіб;
- несплата військового збору;
- неповна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- неподання податкової звітності платником податків, що перебуває на загальній системі оподаткування;
- ненадання Книги обліку доходів і витрат та інших первинних документів;
- неподання відомостей про об'єкт оподаткування платника податків (форма №20-ОПП).
Керівник Управління погодився з висновком податкових інспекторів і 23 квітня 2024 року на підставі актів перевірки прийняв податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішення про застосування штрафних санкцій, якими:
- накладено штраф у сумі 1020 грн (податкове повідомлення-рішення);
- накладено штраф у сумі 340 грн (податкове повідомлення-рішення);
- накладено штраф у сумі 1020 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, у сумі 119260,78 грн і накладено штраф - 14560,67 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 9938,41 грн і накладено штраф - 1213,39 грн (податкове повідомлення-рішення);
- зменшено сплату єдиного податку з фізичних осіб на 34182,89 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 108586,65 грн (вимога);
- накладено штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 31002,45 грн (рішення) (Том 1 а.с.12а-77).
ОСОБА_1 не ініціювала адміністративної процедури оскарження рішень.
Позов подано до суду 01 травня 2024 року (Том 1 а.с.108).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Щодо законності наказу про призначення позапланової документальної перевірки.
Так, ОСОБА_1 не заперечує, що податковий орган міг перевірити її діяльність по завершенню підприємницької діяльності.
Зазначає, що в наказі про призначення перевірки міг бути вказаний один, а не два періоди підприємницької діяльності.
Стверджує, що, зазначивши два періоди підприємницької діяльності, податковий орган одночасно провів дві перевірки у двох платників податків.
Суд не погоджується з цим висновком з таких підстав.
Статус фізичної особи-підприємця нерозривно пов'язаний з фізичною особою.
Тому незалежно від кількості періодів реєстрації фізичної особи-підприємця її ідентифікаційний номер буде сталим.
Отже, наказ про призначення перевірки стосувався одного платника податків.
Управління могло призначити дві перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Мова про кожний з двох періодів діяльності.
Таке рішення не відповідало би інтересам обох сторін, бо останні затратили би удвічі більше часу на них.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про законність наказу про призначення перевірки.
Щодо обрання виду системи оподаткування.
Перш за все, усі рішення податкового органу стосуються другого періоду підприємницької діяльності.
Прийняттю рішень слугував висновок, що позивачка перебувала на загальній системі оподаткування, так як не подала заяви про обрання спрощеної системи оподаткування.
Приписами підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України (в редакції на березень 2019 року) встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою.
Отже, заяву про обрання спрощеної системи оподаткування можна подати особисто.
ОСОБА_1 твердила, що у березні 2019 року особисто подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (3 група) до канцелярії податкового органу, однак не вимагала зробити відмітку про її прийняття, керуючись попереднім позитивним досвідом (у такий спосіб подала аналогічну заяву у 2016 році).
З урахуванням пояснень сторін можна зробити два висновки: позивачка надала неправдиві пояснення; податковий орган приховав інформацію про подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування.
У такому випадку суд дослідить докази сторін на предмет того, як позивачка звітувала і платником яких податків вважав її податковий орган.
Так, ОСОБА_1 подала звітність зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2019-2020 роки, зазначивши, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (Том 1 а.с.206, Том 2 а.с.43)
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платила щомісячно, що характерно для платників податків, котрі обрали спрощену систему оподаткування.
Позивачка подала податкові декларації платника - єдиного податку (Том 1 а.с.207-211).
11 серпня 2020 року Управління наклало на ОСОБА_1 штраф у сумі 365,52 грн і визначило пеню - 93,21 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Том 1 а.с.188).
Представниця відповідача Шандурська В.В. пояснила, що штраф накладено як на платника податків, який обрав спрощену систему оподаткування.
04 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до структурного підрозділу Управління зі заявою про надання витягу з реєстру платників єдиного податку (Том 2 а.с.119).
Того ж дня отримала витяг (Том 2 а.с.118).
У витягу зазначено, що є платником єдиного податку (3 група) з 16 лютого 2016 року (Том 2 а.с.118).
Варто зазначити, що в мобільному додатку порталу «ДІЯ» міститься інформація, що позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування з 16 лютого 2016 року (Том 1 а.с.79-81).
Державне підприємство «ДІЯ» повідомило суд, що в згаданому мобільному додатку відображається інформація щодо платників податків, яка отримана з електронних інформаційних ресурсів Державної податкової служби України (Том 2 а.с.62-65).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що у березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, яку з невстановлених причин не зміг подати до суду відповідач.
Приписами підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України (в редакції на березень 2019 року) передбачено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Отже, позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування.
Тому належить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і рішення про застосування штрафних санкцій від 23 квітня 2024 року, якими:
- накладено штраф у сумі 340 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, у сумі 119260,78 грн і накладено штраф - 14560,67 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 9938,41 грн і накладено штраф - 1213,39 грн (податкове повідомлення-рішення);
- зменшено сплату єдиного податку з фізичних осіб на 34182,89 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 108586,65 грн (вимога);
- накладено штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 31002,45 грн (рішення).
Що стосується двох штрафів у сумі 1020 грн кожний, то суд зазначає наступне.
Щодо першого штрафу.
Так, штраф накладено за недотримання приписів пункту 63.3 статті 63 ПК України на підставі приписів пункту 117.1 статті 117 ПК України (Том 1 а.с.12а-13).
Мова про неподання відомостей про об'єкти оподаткування платника податків (форма №20-ОПП) (відомості про 3 транспортні засоби, якими здійснювали перевезення).
Позивачка визнала, що використовувала у господарській діяльності 3 транспортні засоби.
Приписами пункту 63.3 статті 63 ПК України (в редакції на день припинення підприємницької діяльності (21 грудня 2020 року)) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Ця норма права стосується всіх платників податків.
Отже, ОСОБА_1 мала подати відомості про об'єкти оподаткування (3 транспортні засоби), через які проводила діяльність, за формою №20-ОПП.
Таких дій позивачка не вчинила, чим допустила бездіяльність.
Приписами пункту 117.1 статті 117 ПК України (в редакції на день прийняття податкового повідомлення-рішення) встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень.
Тому штраф мав становити 340 грн.
Підсумовуючи, суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення в частині визначення штрафу у сумі 680 грн.
Щодо другого штрафу.
Так, штраф накладено за недотримання приписів пункту 44.3 статті 44 ПК України на підставі приписів пункту 121.1 статті 121 ПК України (Том 1 а.с.16-17)
Мова про ненадання Книги обліку доходів і витрат та ненадання всіх документів бухгалтерського обліку, який ведуть платники податків, що перебувають на загальній системі оподаткування.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування.
Приписами підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України (в редакції на день припинення підприємницької діяльності (21 грудня 2020 року)) передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Отже, позивачка мала вести Книгу обліку доходів відповідної форми.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надала її під час перевірки, чим допустила бездіяльність.
Приписами пункту 121.1 статті 121 ПК України (в редакції на день прийняття податкового повідомлення-рішення) визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Штрафна санкція відповідає вимогам законодавства.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про правомірність податкового повідомлення-рішення.
Вцілому позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 3211,25 грн (Том 1 а.с.106, 109, 115-116).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
Позов задоволено на 99,58% майнових вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області від 23 квітня 2024 року, що прийнятті відносно ОСОБА_1 , якими:
- накладено штраф у сумі 1020 грн, в частині штрафу у сумі 680 грн (податкове повідомлення-рішення);
- накладено штраф у сумі 340 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, у сумі 119260,78 грн і накладено штраф - 14560,67 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 9938,41 грн і накладено штраф - 1213,39 грн (податкове повідомлення-рішення);
- зменшено сплату єдиного податку з фізичних осіб на 34182,89 грн (податкове повідомлення-рішення);
- визначено недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 108586,65 грн (вимога);
- накладено штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 31002,45 грн (рішення).
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3197,76 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ