03 грудня 2025 року справа № 340/7773/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення від 29 вересня 2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Водночас просив суд зобов'язати Управління повторно розглянути заяву, зарахувавши до страхового стажу спірні періоди праці.
Пояснив, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу три періоди праці.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.25-27).
Зазначило, що відмовило у призначені пенсії за віком, так як по досягненню 63 років страховий стаж не досяг 20 років.
До страхового стажу не зарахували три періоди праці, оскільки два записи у трудовій книжці містять дефекти і не сплачено страхові внески у одному періоді.
19 листопада 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.19-20).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.7-8).
22 вересня 2025 року (досягнувши віку 64 років) звернувся зі заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії за віком (а.с.9).
Заяву передали на розгляд Управління.
29 вересня 2025 року відповідач постановив рішення, яким відмовив у призначенні пенсії (а.с.9).
Підстава - страховий стаж не досяг 20 років (12 років 07 місяців 28 днів).
До страхового стажу не зарахували такі періоди праці:
- з 17 червня 1986 року по 06 вересня 1988 року (виправлення дати прийняття на роботу, яке не засвідчено належним чином);
- з 02 вересня 2003 року по 28 травня 2004 року (дата наказу про початок отримання допомоги по безробіттю не відповідає даті початку перебування на обліку в центрі зайнятості);
- з 01 по 30 червня 2011 року (відсутня сплата страхових внесків).
Позов подано до суду 14 листопада 2025 року (а.с.16).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, 63 роки позивачу виповнилось у 2023 році.
На день звернення зі заявою про призначення пенсії за віком не виповнилось 65 років.
Приписами частин 2-3 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.
Отже, Управління мало призначити пенсію за віком по досягненню 63 років, якщо страховий стаж склав 20 і більше років.
Спір стосовно обчислення страхового стажу стосується трьох періодів праці.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про працю з 17 червня 1986 року по 06 вересня 1988 року (а.с.10 (на звороті)).
Запис про дату початку роботи містить незастережене виправлення в частині зазначення місяця.
Виправлення ставить під сумнів місяць початку роботи: червень чи липень?
19 серпня 2025 року Комунальна установа «Маловисківський міський трудовий архів» Новоукраїнського району Кіровоградської області повідомила позивача, що не передали на зберігання документи «Маловисківського міжколгоспного відділу капітального будівництва» за 1986-1988 роки (а.с.13).
Виправлення не дає право Управлінню не зарахувати до страхового стажу весь період праці.
Відповідач мав визначитись з місяцем початку роботи.
Постановою Уряду України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Приписами пункту 17 Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Отже, трудовий стаж можна доводити і показаннями свідків, якщо архівна установа не надала відповідних документів.
Показання свідків можуть підтвердити чи спростувати дійсність (правильність) записів у трудовій книжці.
Отже, в Управління виник обов'язок до прийняття рішення роз'яснити позивачу право клопотати про допит свідків.
І лише після вичерпання такого алгоритму дій відповідач міг прийняти рішення.
До таких дій зобов'язує конституційний принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону), сутнісний зміст якого розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про виплату допомоги по безробіттю (а.с.11 (на звороті)).
У ній зазначено, що допомогу по безробіттю виплатили з 02 вересня 2003 року по 28 травня 2004 року.
Якщо відповідач поставив під сумнів достовірність дати початку виплати допомоги, то мав звернутися до центру зайнятості.
Таких дій відповідач не вчинив і до прийняття рішення не повідомив про сумніви позивача, обмеживши останнього у праві надати додаткові докази.
13 листопада 2025 року Кіровоградський обласний центр зайнятості надав довідку, якою підтвердив правильність записів у трудовій книжці (а.с.14).
Тому Управління безпідставно не зарахувало до страхового стажу період з 02 вересня 2003 року по 28 травня 2004 року.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить запис про працю з 01 по 30 червня 2011 року (а.с.11-12).
Відповідач стверджує, що працедавець на сплатив страховий платіж.
Тому не зарахували працю до страхового стажу.
Приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права
Отже, висновки Верховного Суду у пенсійних справах обов'язкові для Управління.
Згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17) і відповідно до приписів статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим і таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Ухвалюючи рішення, Управління проігнорувало правовий висновок Верховного Суду.
Суд погоджується з правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду і враховує його.
Отже, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу працю з 01 по 30 червня 2011 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що рішення відповідача є необґрунтованим (передчасним) і недобросовісним, а тому його належить скасувати (порушення приписів пункті 3 і 5 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії, врахувавши правові висновки суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок 2), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком 2 не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку 2.
Ним є Управління.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.15).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29 вересня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 22 вересня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22 вересня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ