про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8032/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду його заяви про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити індексацію пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, починаючи з моменту подання відповідної заяви до пенсійного фонду, а саме з 20.10.2025.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем неповністю зазначено його адресу місцезнаходження (не зазначено район в області, дійсний, оскільки Олександрівський район ліквідований, також у разі перейменування вулиці зазначити дійсну назву), а також не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків. Тому, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у відповідності до вимог ст.160 КАС України, шляхом подання уточненого позову із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для позивача.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.
Так, позовні вимоги викладені не чітко не вказані реквізити його заяви, а також не вказану яку саме необхідно провести індексацію із зазначенням якого саме законодавства.
Отже позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ст.5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, уточнивши позовні вимоги.
Крім того позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії проте не надає її копію до суду, яку необхідно надати.
Також, згідно із ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надані документи на підтвердження сплати судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», натомість зазначено посилання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про судовий збір».
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі № 9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № П/811/201/16 та від 19.10.2020 року у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.
Суддею встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, проте поданий позов не містить вимог, що стосуються статусу ветерана війни учасника бойових дій.
Отже, сама по собі наявність статусу ветерана війни учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову та підлягає сплаті на загальних підставах.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
З огляду на те що, предмет даного спору не підпадає під дію положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі зазначеної норми.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є позідною первісної, а тому позивач мав сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та надати до суду відповідні докази сплати.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Позивачу надати семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН