про повернення позовної заяви
04 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7723/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
позивач-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
відповідач-1: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_3 )
про визнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через адвоката Майнард Н.О., звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просять:
- визнати протиправним рішення комісії Міноборони (витяг з протоколу, датований 05.06.2024 року за №16/д), яким повернуто ОСОБА_3 на доопрацювання документи щодо звернення у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги зі смертю військовослужбовця солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовій частині НОМЕР_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області внаслідок вибухової травми під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- визнати протиправним рішення комісії Міноборони (витяг з протоколу, датований 20.08.2025 року за №69/д), яким повернуто на доопрацювання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 документи щодо звернення у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги зі смертю військовослужбовця солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовій частині НОМЕР_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області внаслідок вибухової травми під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 , що полягає у ненаданні повної та достовірної інформації щодо розміру призначення, нарахування і виплату одноразової грошової допомоги та утримання загиблому ОСОБА_4 та його спадкоємцям - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- стягнути із відповідача-2 моральну шкоду, нанесену спадкоємцям, у розмірі 100 000 грн. кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову виплату в розмірі 15 000 000 грн. в рівних частках після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , як члена родини, що знаходилась на утриманні солдата військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_4 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю, на користь спадкоємців загиблого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовій частині НОМЕР_4 , - ОСОБА_1 в розмірі 100 000 грн. та ОСОБА_2 в розмірі 100 000 грн., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
Ухвалою судді від 17.11.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених частинами 3, 6 статті 161 КАС України, та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження протокольного рішення Міністерства оборони України №16/д від 05.06.2024 року;
- документу про сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 у розмірі 2906, 88 грн. або документу, який підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
До суду 26.11.2025 року надійшла заява адвоката Майнард Н.О., в якій вона просила суд поновити строк звернення до суду з вимогами щодо оскарження протокольного рішення комісії Міністерства оборони України №16/д від 05.06.2024 року. Вказала, що перебіг шестимісячному строку для його оскарження розпочався з 05.02.2025 року (дата одержання позивачами як спадкоємцями ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину). Посилалася на те, що протягом 2025 року позивачі неодноразово зверталися до відповідачів із заявами про надання інформації щодо нарахування і виплати ОСОБА_3 коштів, однак не отримали жодної достовірної, повної та обґрунтованої відповіді і не мають належним чином засвідченої копії спірного рішення. Це призвело до пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Незнання особи про порушення прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивачі у цій справі оскаржують протокольне рішення Міністерства оборони України №16/д від 05.06.2024 року, яким повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 як бабусі загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_4 .
Позивачі є спадкоємцями ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , і стверджують, що через це рішення ОСОБА_3 не змога реалізувати своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як член сім'ї загиблого військовослужбовця. Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що вони успадкували усі права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право на оскарження спірного рішення та мають право на одноразову грошову допомогу для членів сім'ї загиблого військовослужбовця як спадкоємці ОСОБА_3 та тітка і дядько загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
З матеріалів позовної заяви вбачається, що у липні 2024 року спірне рішення було надіслане на адресу ОСОБА_3 (лист Кропивницького районного ТЦКСП №1/11680 від 02.07.2024 року) і це рішення є у позивачів. Позивачам про це рішення Міністерства оборони України та його правові наслідки було достеменно відомо у лютому - березні 2025 року, про що свідчать роз'яснення приватного нотаріуса №8/02-14 від 05.02.2025 року, відповідь Кропивницького районного ТЦКСП №1/11680 від 19.03.2025 року.
Позивачі, які подали цей позов 12.11.2025 року, пропустили шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, для оскарження цього рішення до суду.
У заяві від 26.11.2025 року про поновлення строку звернення до суду представник позивачів не навела поважних причин та не вказала про існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивачів та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо сплати судового збору, то представник позивачів вказала, що позивачкою ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 6056 грн. за обох позивачів. Судовий збір сплачується за подання адміністративного позову, а не за кількість позивачів, які його підписали. Якщо вимоги співпозивачів є спільними, вони виступають з однією спільною вимогою, яка відповідає одному об'єкту справляння збору. Крім того, вказала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та відповідно до пунктів 12, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Цей позов, поданий двома співпозивачами до двох відповідачів, має одночасно немайновий (визнання протиправними рішень відповідача-1 та бездіяльності відповідача-2) та майновий (стягнення з відповідачів моральної шкоди) характер.
У позовній заяві позивачі об'єднали три основні позовні вимоги немайнового характеру, оскаржуючи два індивідуальні акти Міністерства оборони України (протокольні рішення від 05.06.2024 року та від 20.08.2025 року про повернення документів на доопрацювання) та бездіяльність Кропивницького районного ТЦКСП щодо ненадання інформації. Вимоги про зобов'язання відповідача-1 вчинити певні дії та про стягнення з відповідачів моральної шкоди є похідними. При цьому за вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, судовий збір не справляється (п.11 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір").
Тож за подання до суду цього позову з трьома основними позовними вимогами немайнового характеру кожен із позивачів повинен сплатити судовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну основну позовну вимогу, що становить 3633, 60 грн. ((3028 грн. х 0,4) х 3).
Оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, то з урахуванням понижуючого коефіцієнту, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору для кожного з позивачів складає 2906, 88 грн. (3633, 60 грн. х 0,8).
До позовної заяви долучено лише один платіжний документ, а саме квитанцію від 11.11.2025 року про сплату позивачкою ОСОБА_2 судового збору у розмірі 6056 грн. з призначенням платежу: за подання позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Цей позов 17.11.2025 року був залишений без руху з підстав необхідності сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору окремим платіжним документом, як це передбачено нормами абзацу 2 частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір".
Всупереч вимогам ухвали суду від 17.11.2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник не надали доказів сплати ним судового збору за подання цього позову окремим платіжним документом.
Суд зазначає, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин є особистим для кожного позивача, навіть у разі подання спільного позову кількома позивачами.
У спірних правовідносинах позивачі виступають окремо і кожен з них вимагає захисту своїх індивідуальних прав, які можуть не збігатися із правами іншого співпозивача. Відповідно, кожен позивач окремо несе витрати на здійснення правосуддя, зокрема на сплату судового збору, і матиме право на відшкодування судових витрат в залежності від результатів вирішення судом його вимог. Ні КАС України, ні Закон України "Про судовий збір" не передбачають можливості зарахування судового збору, сплаченого одним із співпозивачів, у рахунок зобов'язання другого співпозивача сплатити судовий збір окремим платіжним документом. Позивач-2, яка зайво сплатила судовий збір, може просити суд про його повернення. Зайво сплачений судовий збір не може бути використаний як оплата судового збору за позивача-1.
Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
До заяви представник позивачів долучила посвідчення серії НОМЕР_6 від 19.07.2023 року, видане ОСОБА_1 , згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, закріплені у статті 12 цього Закону.
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Системний аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Вимоги позивача ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю племінника - військовослужбовця ОСОБА_4 - не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист як учасника бойових дій та не стосуються захисту пільг, прав та гарантій, закріплених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також ця справа не пов'язана із виконанням позивачем військового обов'язку. Тому підстави для застосування пунктів 12 та 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Позивач ОСОБА_1 не подавав клопотання у цій справі про відстрочення/ розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати.
Частиною 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ