Додаткове рішення
Іменем України
04 грудня 2025 року № 320/1674/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.09.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 08.09.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати, починаючи з 08.09.2022.
Представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати на правничу допомогу в розмірі 16 500 грн.
Ухвалою суду заява про розподіл судових витрат була призначена до розгляду в письмовому провадженні.
До суду від відповідача будь-яких заяв чи клопотань не надходило.
Суд, перевіривши доводи поданої заяви та матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз вищевикладених норм права дає підстави для висновку, що на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 815/390/18 та від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, при цьому, у останній справі відзначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "АКТІО", в особі адвоката Червинського Владислава Вікторовича, 09.08.2022 укладено договір про надання правової допомоги. Предметом договору, згідно п. 1.1. Договору є надання Адвокатським об'єднанням послуг у сфері права на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, у рамках погодженої Сторонами заявки на отримання послуг у сфері права, зокрема, здійснення захисту на представництво інтересів Клієнта, надання йому правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації прав, законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до п. 3.1 Договору, надання Адвокатським об'єднанням послуг Клієнту за цим Договором здійснюється на підставі заяви клієнта на отримання послуг у сфері права, погодженої Сторонами, та/або додаткових угод, що укладаються Сторонами в рамках цього договору на підставі заявок на отримання послуг у сфері права.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору від 09.08.2022, Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити підготовку заяви про поновлення пенсії та її подання разом з клієнтом до органу Пенсійного Фонду України.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1, Клієнт сплачує гонорар за вказані послуги в розмірі 5000 грн.
Крім того, відповідно п. 2, 3 до додаткової угоди № 2 від 26.12.2022, у рамках надання послуг у сфері права, передбачених п. 1.1 Договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист та представництво інтересів Клієнта під час оскарження рішення органу Пенсійного фонду України № 104450007706 від 14.09.2022 про відмову у призначення пенсі ОСОБА_1 , а також зобов?язання територіальний орган Пенсійного фонду України вчинити певні дії з призначення та/або поновлення виплати пенсії Клієнту, що включає: опрацювання матеріалів, наданих Клієнтом, та формування правової позиції у справі; підготовка позову в інтересах Клієнта до Київського окружного адміністративного суду про визнання неправомірним та скасування рішення органу Пенсійного фонду України №104450007706 від 14.09.2022 про відмову у призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов?язання суб?єкта владних повноважень вчинити певні дії; представництво інтересів Клієнта у Київському окружному адміністративному сулі під час розгляду справи.
Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню Гонорар за надання послуг, передбачених п. 2 цієї Додаткової угоди, в розмірі, що становить 12 000,00 грн. Сторони погодили, що Гонорар Адвокатського об'єднання за надання послуг, передбачених п. 2 цієї Додаткової угоди, сплачується частинами, а саме: аванс в розмірі 6 000,00 (шість тисяч) грн. 00 коп. протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дня укладення цієї Додаткової угоди та отримання рахунку, а 6 000.00 (шість тисяч) грн. 00 коп. протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дня отримання рішення суду першої інстанції.
Представником позивача надано Детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги від 24.03.2025.
Відповідно до Акту надання послуг № 58 від 30.09.2022 послуги у галузі права за договором № 2209 від 09.08.2022 становлять 4500 грн, а згідно Акту надання послуг № 33 від 18.03.2025 послуги за договором № 2209 від 09.08.2022 складають 12000 грн.
Згідно квитанції від 11.08.2022, позивач сплатив 4500 грн, від 26.12.2022 - 6000 грн, та відповідно до платіжної інструкції від 19.03.2025, позивач сплатив адвокату 6000 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Питання щодо застосування вищенаведених норм процесуального права вирішувалось Верховним Судом й у справі №200/14113/18-а (постанова від 26.06.2019), у якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Беручи до уваги положення вищенаведених норм права, а також сформовану Верховним Судом практику щодо їх застосування, виходячи із встановлених законом критеріїв визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та значення справи для сторін.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Законодавцем при цьому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. При цьому оцінку співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд має здійснювати в межах заперечень відповідача.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 160/15983/20.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Дослідивши надані позивачем документи та матеріали справи, суд зазначає, що позовна заява була складена та підписана адвокатом Г. Ю. Мальцевою.
Суд вважає необґрунтованим включення до витрат на правничу допомогу надання послуг, зазначених у п. 1-6 детального опису наданих послуг, оскільки такі послуги, на думку суду, не пов'язані з розглядом справи в суді.
Витрати по підготовці та направленню заяви про усунення недоліків позовної заяви та позовної заяви в новій редакції зумовлені недоліками при підготовці позовної заяви.
Стосовно надання такої правничої допомоги, як підготовка та складання заяв про прискорення розгляду справи, суд зазначає, що заявами та суті спору є позов та відзив, а складання будь-яких інших заяв по справі є правом позивача. Окрім того, нормами адміністративного судочинства взагалі не передбачено складання таких клопотань.
Також, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.
З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Червинського В. В., про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10, код ЄДРПОУ 22933548).
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в десятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Діска А.Б.