про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
04 грудня 2025 року справа №320/11316/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.02.2022 №0011290-1306-2657;
- зобов'язати виключити з Державного реєстру обтяжень майна запис №0011290-1306-2657 від 14.02.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від судового збору від 07.03.2025 відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази, які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн; надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити дату та спосіб отримання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу від 14.02.2022 №0011290-1306-2657 разом із доказами такого отримання, та докази на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
06.06.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про усунення недоліків позову, подане позивачем через канцелярію суду 05.06.2025, до якого додано докази на підтвердження скрутного матеріального становища для вирішення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, а також докази отримання оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу від 14.02.2022 №0011290-1306-2657 (надано копію конверту АТ "Укрпошта" із штрихкодовим ідентифікатором 0600983228744, відповідно до якого поштове відправлення від ГУ ДПС у Київській області до ОСОБА_1 повернулось на адресу контролюючого органу без вручення - 14.11.2024).
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків позову, подане до суду 05.06.2025, суд зазначає наступне.
Як було зазначено судом в ухвалі від 04.04.2025, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу необхідно було сплатити 2422,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
З аналізу статті 8 Закону №3674-VI суд висновує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Водночас саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2019 у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону №3674-VI є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Виходячи з викладеного, саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).
Положення Закону №3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Суд в ухвалі від 04.04.2025 звернув увагу позивача, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.
Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 18.03.2021 у справі №824/1571/19-а, у постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано суду:
- Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.06.2025 про відсутність доходу у ОСОБА_1 за 2024 рік;
- довідку Форми ОК-05 Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за період 1998 - 1999 р.р., 2005 р., 2007-2023 р.р., з якої вбачається, що сума заробітку для нарахування пенсії, зокрема, у 2022-2023 р.р. відсутня;
- копію податкової декларації про майновий стан і доходи від 13.01.2025 за 2024 рік, відповідно до якої доходи, які включаються до загального річного оподаткованого доходу, у ОСОБА_1 у 2024 році відсутні.
Згідно відомостей паспорту громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент звернення до суду 57 років).
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального становища, суд вважає за можливе клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково та відстрочити позивачу сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом до ухвалення судового рішення у цій справі.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2025 в частині надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням дати та способу отримання оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу від 14.02.2022 №0011290-1306-2657 для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом, позивачем до клопотання про усунення недоліків позову від 05.06.2025 в якості доказів отримання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу від 14.02.2022 №0011290-1306-2657 надано копію конверту АТ "Укрпошта" із штрихкодовим ідентифікатором 0600983228744, відповідно до якого поштове відправлення від ГУ ДПС у Київській області до ОСОБА_1 повернулось на адресу контролюючого органу без вручення отримувачу - 14.11.2024).
Дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає, що питання щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено судом за результатами отримання доказів від відповідача.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом до ухвалення судового рішення у цій справі.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Витребувати докази від відповідача:
- копії податкової вимоги від 14.02.2022 №0011290-1306-2657 та рішення №0011290-1306-2657 від 14.02.2022 про опис майна у податкову заставу, із доказами направлення та вручення позивачу;
- зворотній бік інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із повним описом графи "Опис операції" за весь період існування податкового боргу;
- історію податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 7599,30 грн.
- детальний та обґрунтований розрахунок податкового боргу позивача по єдиного податку з фізичних осіб із зазначенням підстав його виникнення із відповідним нормативним обґрунтуванням;
- копії усіх документів, які підтверджують виникнення податкового боргу позивача по єдиного податку з фізичних осіб;
- довідку про суму податкового боргу позивача по єдиного податку з фізичних осіб станом на день розгляду справи судом.
Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення позивачу.
4. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповіді на відзиви та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповідей на відзиви.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
9. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.