про повернення позовної заяви
03 грудня 2025 року м. Київ № 320/58183/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства юстиції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Виконавчого комітету Сумської міської ради про зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять:
- негайно відновити та забезпечити Кредитору - людині з повними правами людини, у тому числі правами громадянина Союзу РСР, вигоди від якого отримує людина, від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_21 , реалізацію всіх прав і свобод людини, закріплених в Конституції, міжнародних договорах та законах: право на право, право на верховенство права, право на життя, право на особисту недоторканність, право на повагу до його гідності, право на недоторканість особистого і сімейного життя; право на свободу; право на вільне пересування; право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (інтелектуальною в тому числі); право не бути примушеним робити те, що не передбачено законом, не прийнятим у законний спосіб в державі; право не бути примушеним виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, але не виключно;
- негайно відновити та забезпечити Кредитору - людині з повними правами людини, у тому числі правами громадянина Союзу РСР, вигоди від якого отримує людина, від імені якої виступає ОСОБА_22 Сільванський, невід'ємне право на володіння цінними паперами;
- у зв'язку з порушенням прав людини і громадянина суб'єктами права юридичною особою приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ], але не виключно, народом встановлюється вимога повернути судно у вигляді паспорту громадянина України у порт держави, людину звільнити із полону та забезпечити безпеку та охорону життя у відповідності з Міжнародним кодексом про управління безпекою на морі 1974 року МКУБ;
- резолюцію Боржника - посадової особи, яка виконує обов'язки [керівника] у юридичної особи приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ], ОСОБА_23 , у власній якості, (нецензурна лексика) визнати як таку, що не відповідає вимогам Конституції 1936 року - Основний закон безстрокової держави, яка є невід'ємною частиною Конституції України (імперативний припис) та скасувати;
- негайно відсторонити із займаної посади із подальшим звільненням Боржника - посадової особи, яка виконує обов'язки [керівника] у юридичної особи приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_2 ], ОСОБА_23 , у власній якості, який здійснив резолюцію на заяві Кредитора (нецензурна лексика) у зв'язку із викликаючим сумніви станом його психічного здоров'я із подальшим проходженням обстеження у психіатра, невропатолога та інших спеціалістів.
Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо:
1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;
2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;
3) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
4) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спорів у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору;
5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
6) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу);
7) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
8) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 цього Кодексу;
9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Наведеною нормою не встановлено такої підстави для повернення позовної заяви, як зловживання процесуальними правами.
Водночас за правилами частини третьої статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 КАС).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.03.2019 в справі №9901/34/19 вказала, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
З прохальної частини поданої позовної заяви вбачається нецензурна лексика, використання якої неприпустиме при оформленні позовної заяви, яке суд розцінює як зловживання процесуальними правами.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про допущення позивачами зловживання їх процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 КАС України.
Керуючись частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства юстиції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Виконавчого комітету Сумської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.