про повернення позовної заяви
03 грудня 2025 року м. Київ № 320/41371/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2022 без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу порядок та строку усунення виявлених недоліків.
03 грудня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач позбавляв позивача права на отримання інформації щодо розміру нарахованої пенсії, відтак, останній у 2023 році ніяк не міг знати, що наразі його пенсія буде обмежуватися згідно постанови 2025 року. При цьому, як зазначає позивач, фактичну адекватну інформативну відповідь він отримав лише 15 липня 2025 року.
Розглянувши вищезазначену заяву, суд зазначає наступне.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Варто зазначити, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Викладена правова позиція узгоджується із висновками, яких дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23.
Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду в ухвалі від 08 жовтня 2024 року в справі №580/3881/20.
Отже, в цьому випадку, судом не встановлено існування об'єктивно непереборних обставини, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій щодо встановлення розміру пенсії останнього.
При цьому, суд вкотре наголошує, що позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір та складові нарахованої пенсії починаючи з 01.12.2022, водночас, як зазначає сам позивач в цій заяві, звернення до пенсійного органу останній почав надсилати лише в квітні 2025 року.
За таких обставин подання позивачем у серпні 2025 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром починаю з 01.12.2022 по 11.02.2025, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на висновки Європейського суду з прав людини.
Положеннями пункту 9 частини 4 статті 171 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути в частині заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вчинити дії за період з 01.12.2022 по 11.02.2025.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої статті 169, частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути в частині заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вчинити дії за період з 01.12.2022 по 11.02.2025.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
4. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.