про відмову у задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 383 КАС України
02 грудня 2025 року № 320/6997/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 , подане у порядку ст. 383 КАС України,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача прийняти у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства рф;
- зобов'язати відповідача прийняти декларацію позивача про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства рф.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. (справа №320/6997/24) адміністративний позов задоволено, тим самим ухвалено:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; код ЄДРПОУ 42552598) щодо відмови ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) в прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; код ЄДРПОУ 42552598) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) від 15.12.2023р. щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; код ЄДРПОУ 42552598).
Рішення набрало законної сили 28.05.2025р.
Додатковим рішенням КОАС від 06.03.2025р. вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; код ЄДРПОУ 42552598) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) понесені ним витрати, пов'язанні з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
01.09.2025р. представник позивача звернулась до Київського ОАС із клопотанням (зареєстрованим 02.12.2025р.) про визнання протиправною бездіяльності, допущеної відповідачем щодо виконання рішення суду в адміністративній справі, та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку ст. 383 КАС України.
Обґрунтовуючи подане клопотання, представник позивача зазначила, що станом на день звернення із даною заявою до суду рішення по вказаній справі є невиконаним, що і стало підставою для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
У зазначеному клопотанні представник позивача просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. у справі № 320/6997/24.
2. Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. у справі № 320/6997/24.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 383 КАС України, розгляд клопотання здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
В даному випадку представник позивача звернулась до суду із вимогами в порядку ст. 383 КАС України, обґрунтовуючи необхідність застосування судом окремої ухвали з підстав неналежного виконання рішення суду.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
До поданого клопотання не додано документів, які б свідчили про початок виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по справі, при цьому відсутні будь-які інші документи про хід вказаного виконавчого провадження, як і докази його завершення, однак представник позивача вже звернулась до суду з даною заявою у порядку ст. 383 КАС України.
Положеннями ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У зв'язку із вказаним, суд наголошує, що представником позивача не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із клопотанням в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України “Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про визнання протиправною бездіяльності, допущеної суб'єктом владних повноважень - відповідачем щодо виконання рішення суду у справі, у зв'язку із його передчасністю.
Керуючись ст. 248, 256, 383 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 від 01.09.2025р. (зареєстрованого судом 02.12.2025р. б/н), поданого в порядку ст. 383 КАС України щодо виконання рішення суду у справі № 320/6997/24, - відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.