про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року м. Київ № 320/56098/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України , у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України від 29 травня 2025 року № 23 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов?язати Національне антикорупційне бюро України, в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України, прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , статусу учасника бойових дій, починаючи із 28 лютого 2022 року.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, при цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
Тобто, вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, звернені до належного відповідача і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Так, у вступній частині позову у якості відповідачів визначені Національне антикорупційне бюро України та Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій ту Національному антикорупційному бюро України.
При цьому, предметом оскарження є саме рішення Комісії питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України, натомість наявності факту порушення прав позивача самим Національним антикорупційним бюро України із позовної заяви не вбачається.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що в прохальній частині позовної заяви той просить суд зобов'язати Національне антикорупційне бюро України, в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України, прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , статусу учасника бойових дій, починаючи із 28 лютого 2022 року.
Таким, чином, позивачу слід уточнити склад відповідачів у справі, а також уточнити позовні вимоги відповідно до такого складу.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою вказаної статті, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Водночас, у порушення вимог частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства, позивачем до позовної заяви не долучено примірник позовної заяви з доданими матеріалами для відповідача, натомість долучено квитанцію про надсилання позову відповідачу засобами поштового зв'язку.
При цьому, суд зауважує, що позовна заява подана позивачем у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку, та позивач не є суб'єктом владних повноважень, відтак на нього не розповсюджується норми частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства щодо обов'язку надсилання позову відповідачу.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви нормам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- уточненої позовної заяви для суду та примірник (и) позовної заяви з доданими документами для відповідача (ів) з урахуванням висновків суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Cуддя Шевченко А.В.