02 грудня 2025 року місто Київ № 320/3437/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Центральної лабораторії виноробної промисловості про стягнення коштів,
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення з Центральної лабораторії виробничої промисловості податкового боргу в розмірі 1484854,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1484854,41 грн. Вказана заборгованість виникла за наслідками контрольно-перевірочної роботи та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13.04.2023 №00262620702 (форма “P»), від 13.04.2023 №00262640702 (форма “ПС»), від 13.04.2023 №00262610702 (форма “ПН»); від 13.04.2023 №00262630702 (форма “Р»); від 14.04.2023 №02641824025 (форма “ПС»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження від 24.03.2025 надсилалась відповідачеві через підсистему “Електронний суд» в його електронний кабінет. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету 24.03.2025 о 23:40.
Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що аргументи відповідача є безпідставними та не відповідають дійсності. За наслідками незаконно проведеної перевірки був складний акт та ППР, які відповідач оскаржує в судовому порядку. Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це сума узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов?язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Центральна лабораторія виноробної промисловості зареєстрована як юридична особа, присвоєно (ідентифікаційний код 00415379, місцезнаходження: 03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37).
ГУ ДПС у м. Києві відносно відповідача винесло податкові повідомлення-рішення від 13.04.2023 №00262620702 (форма Р) на суму 2760424,00 грн.; від 13.04.2023 №00262640702 (форма “ПС») на суму 4080,00 грн.; від 13.04.2023 №00262610702 (форма “ПН») на суму 3400,00 грн.; від 13.04.2023 №00262630702 (форма “Р») на суму 1156849,00 грн.; від 14.04.2023 №02641824025 (форма “ПС») на суму 1020,00 грн.
Указані податкові повідомлення-рішення направлено податковим органом рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу відповідача та вручено 18.04.2023.
Контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 09.05.2023 № 011497-1304-2615 на адресу: 03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно із п. 57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд вказує, що враховуючи порядок узгодження податкових зобов'язань, які визначені контролюючим органом, у межах цієї справи не може бути надано оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошове зобов'язання, оскільки така оцінка рішень контролюючого органу може бути надана лише під час безпосереднього оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Згідно із п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За п.42.2.ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За змістом п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №00262630702 від 13.04.2023; №00262620702 від 13.04.2023; №00262640702; №00262610702 від 13.04.2023 оскаржуються у справі №320/27648/24, відповідно до ухвали про відкриття спрощеного провадження від 05 серпня 2025 року (суддя Жукова Є.О.).
Станом на час розгляду даної справи, рішення по суті у вищезазначеній справі не прийнято.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд констатує, що визначена контролюючим органом сума грошового зобов'язання за оскаржуваним рішенням не є узгодженою платником податків, а тому не набрала статусу податкового боргу.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, яке не було сплачено у встановлений строк, разом із пенею, нарахованою відповідно до законодавства (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Оскільки у даному випадку платником податків - Центральною лабораторією виноробної промисловості - оскаржуються відповідні рішення контролюючого органу в адміністративному суді, питання щодо сум грошових зобов'язань і їх узгодження перебуває на стадії судового розгляду.
Суд звертає увагу, що оскарження рішень контролюючого органу є законним способом захисту прав платника податків, а факт подання позову та відкриття проваджень за відповідними справами підтверджує існування суперечок щодо правомірності визначених сум.
Таким чином, оскільки визначені суми грошових зобов'язань не були остаточно узгоджені та перебувають на стадії оскарження в суді, вони не набули статусу податкового боргу, який би міг бути стягнутий у позасудовому або судовому порядку.
Враховуючи це, позовні вимоги про стягнення податкового боргу є передчасними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов'язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).
З огляду на вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства, доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19);
відповідач - Центральна лабораторія виробничої промисловості (ідентифікаційний код 0200415379, місцезнаходження: 03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.