04 грудня 2025 року (16:00) Справа № 280/8234/25 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
18.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення позивачу виплати з 01.08.2025 пенсії по інвалідності; зобов'язати відповідача поновити з 01.08.2025 нарахування та виплату пенсії позивачу, як особі з інвалідністю III групи, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №280/8234/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.
24.11.2025 до суду від представника позивача надійшла заява (вх. №58954), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №280/8234/25, яким стягнути з відповідача на користь позивача вартість судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 15000,00грн.
Ухвалою суду від 25.11.2025 заяву представника позивача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
03.12.2025 до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву, в якій останній зазначає, що враховуючи предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначно складності (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), надання правової допомоги у вигляді складення позовної заяви не підлягають компенсації (відшкодуванню) як правова допомога, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, а, отже, такі витрати не підлягають задоволенню. У зв'язку з вищевикладеним, вважає, що вимоги представника позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За приписами п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вважає за можливе провести судове засідання без виклику учасників справі, на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З метою надання позивачу професійної правничої допомоги по даній справі, позивач уклав Договір про надання правничої допомоги від 14.08.2025 із адвокатським бюро «Дмитра Мамчика» (а.с.42-43).
Відповідно до Додаткової угоди №2 до договору, обсяг робіт: підготовка та направлення позовної заяви; вартість 15000,00 грн.
З акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 12.09.2025 вбачається, що сторони підтверджують надання та отримання обумовлених договором послуг; боргу з оплати за надану правову допомогу на день підписання акту - не існує (а.с.44).
Суд, розглянувши надані документи у сукупності із матеріалами справи, співвставивши їх із позовною заявою, зазначає, що позовна заява містить лише один епізод спірних правовідносин та не містить великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними.
Отже, адвокатом не докладено надмірних та значних професійних зусиль та навичок для складання позовної заяви.
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.
Суд зазначає, що дана справа не є достатньо складною в порівняні з розміром гонорару, визначеного у договорі.
Таким чином, заявлені до відшкодування 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу з підготовки позовної заяви, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню, є 4000,00 грн. за надані послуги.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 252 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №280/8234/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.12.2025.
Суддя Ю.В. Калашник