01 грудня 2025 року (16:10)Справа № 280/8425/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
25.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000275/2 від 12.09.2025.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
14.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №51250), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
21.07.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро, Покупець) укладено з компанією "WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT" CO.,LTD (Китай, Продавець) зовнішньоекономічний контракт №GH/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
В подальшому, компанією-продавцем "WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT" CO.,LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту №GH/1 від 21.07.2023, Специфікації №2025-6B від 24.05.2025, рахунку-фактури №GH2025-6B від 27.05.2025 здійснено ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» поставку товарів (тракторів колісних, для сільськогосподарських робіт), загальною вартістю 184970,00 доларів США.
Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов договору ТЕО №84 від 04.01.2025, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з компанією-експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o.». Вартість транспортних витрат до митного кордону з Україною склала 14000,00 доларів США.
Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
18.08.2025, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №25UA403070007351U0 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:
«1. «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 23 шт., марка -HORST, модель - G504CCU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2836 см3, потужність двигуна - 36,8 кВт/50к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун № НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.»;
2. «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16 шт., марка -HORST, модель - G404U, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2545 см3, потужність двигуна - 29,4 кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун № НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун № НОМЕР_64 ); НОМЕР_65 (двигун № НОМЕР_66 ); НОМЕР_67 (двигун №L820413458B); НОМЕР_68 (двигун №L820413429B); НОМЕР_69 (двигун №L820413459B); НОМЕР_70 (двигун №L820413460B); НОМЕР_71 (двигун №L820413426B); НОМЕР_72 (двигун №L820413431B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.»;
3. «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 15 шт., марка -HORST, модель - G244XU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532 см3, потужність двигуна - 17,6 кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_73 (двигун № НОМЕР_74 ); НОМЕР_75 (двигун № НОМЕР_76 ); НОМЕР_77 (двигун № НОМЕР_78 ); НОМЕР_79 (двигун № НОМЕР_80 ); НОМЕР_81 (двигун № НОМЕР_82 ); НОМЕР_83 (двигун № НОМЕР_84 ); НОМЕР_85 (двигун № НОМЕР_86 ); НОМЕР_87 (двигун №L820412854B); НОМЕР_88 (двигун №L820412839B); НОМЕР_89 (двигун №L820412844B); НОМЕР_90 (двигун №L820412868B); НОМЕР_91 (двигун №L820412859B); НОМЕР_92 (двигун №L820100084B); НОМЕР_93 (двигун №L820412853B); НОМЕР_94 (двигун №L820412860B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.».
Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 198970,00 дол. США: 184970,00 дол. США (вартість товару) + 14000,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №25UA403070007351U0 від 18.08.2025, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №GH/1 від 21.07.2023; додаток (специфікацію) до нього №2025-6В від 25.04.2025; рахунок - фактуру №GH2025-6В від 27.05.2025; додаток №2 та пакувальний лист до нього від 25.04.2025; сертифікат країни походження товару №25C3707A1726/00009 від 05.08.2025; банківські платіжні інструкції: №1626 від 24.07.2025 №1653 від 04.08.2025; виписку з власного банківського рахунку за липень 2025 року; технічні характеристики товару; список номерів шасі.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявку на перевезення №203 від 03.06.2025; коносамент №ZJSM25060169 від 11.06.2025; залізничні товаро-транспортні накладні: №592626, 592634, 592709, 5592758 від 05.08.2025; рахунок на оплату №2025/RF/257 від 15.08.2025; акт виконаних послуг №56 від 15.08.2025; довідку про транспортні витрати від 15.08.2025.
Митним органом було відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2025/000461 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зв'язку з проведенням митного огляду, за наслідками якого було в гр.35 та гр.38 встановлено розбіжність в частині ваги за одиницю товару №1 моделі трактора HORST G504CCU - 1'820 кг брутто, що не відповідає заявленій вазі згідно гр.35 та гр.38 відповідно. Також митницею у картці відмови було роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: запропоновано декларанту подати нову МД з врахуванням інформації, що зазначена у причині відмови та додатково доданих до митної декларації документів з врахування строків, передбачених ст.263 МК України.
На виконання зазначених у картці відмови вимог, декларантом подано митному органу нову ЕМД № 25UA403070008074U1 від 11.09.2025 з тією ж сумою митної вартості та тим же пакетом документів на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) У договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», в мультимодальному коносаменті № ZJSM25060169 від 11.06.2025 агентом прибуття (Destination agent) вказано ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC», 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13/90, в залізничних накладних від 01.08.2025 №№ 592048, 592063, 592097, 592121 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa. Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa до перевезення вантажу морським та залізничним транспортом окрім коносаменту та накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» та ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC» і «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa.
2) Пунктом 4.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачений рахунок-фактура, який виставляється протягом двох робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачено узгодженою сторонами заявкою. Наданий до митного оформлення рахунок № 2025/PF/257 датований 15.08.2025, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №203 від 03.06.2025 інформація щодо змін в термінах виставлення рахунку відсутня. У той же час до митного оформлення надані супровідні документи Т1 від 01.08.2025 №№25PL322080NSNQZIK6, 25PL322080NSNQZ0K3, 225PL322080NSNQYLK8, 25PL322080NSNQY6K3 та залізничні накладні від 05.08.2025 №№592626, 592634, 592709, 592758. Відповідно до інформації з відкритих інтернет-джерел https://www.searates.com.ua/container/tracking контейнери №№HASU5037631, HASU5095900, SUDU8954621, MRSU4129862 прибули в порт призначення Гданськ 30.07.2025, розвантажилися з судна 30.07.2025, залишили порт 05.08.2025. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Пунктом 2.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено, що витрати, пов'язані з розміщенням та зберіганням вантажу відшкодовуються за рахунок Клієнта. Проте у наданих до митного оформлення рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг №2025/PF/257 від 15.08.2025, Заявці на перевезення №203 від 03.06.2025 та Акті виконаних послуг №56 від 15.08.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахуванням перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
3) Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару
4) Прайс-лист № б/н від 12.09.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція №б/н від 12.09.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом №120904 від 12.09.2025, позивачем додатково надано виписку з власного банківського рахунку за липень, серпень 2025, комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 18.04.2025, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
12.09.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000275/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ (а.с.13-14).
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №25UA403070008074U1 від 11.09.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000471 (а.с.15-16).
17.09.2025 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2025/000275/2 від 12.09.2025 до митного органу подано митну декларацію №25UA403070008314U6, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 1099379,47 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000275/2 від 12.09.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) документи, зокрема: договір ТЕО № 84 від 04.01.2023; заявку на перевезення №203 від 03.06.2025; коносамент №ZJSM25060169 від 11.06.2025; залізничні товаро-транспортні накладні: №592626, 592634, 592709, 5592758 від 05.08.2025; рахунок на оплату №2025/RF/257 від 15.08.2025; акт виконаних послуг №56 від 15.08.2025; довідка про транспортні витрати від 15.08.2025.
З наданих товариством документів вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення (різними видами транспорту на підставі одного договору) за маршрутом: порт Циндао, Китай - місто Тернопіль, Україна. При цьому вартість транспортних витрат на перевезення вантажу за маршрутом Циндао, Китай склала 17080,00 дол. США, у тому числі:
- перевезення за маршрутом Циндао, Китай - Пшемисль - Мостиська, Україна та НРР - 13880,00 доларів США,
- ТЕО за межами кордону України - 120,00 доларів США, - доставка за маршрутом Пшемисль - Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна - 3080,00 доларів США.
Загальна вартість перевезення складає 17080,00 доларів США. Вартість транспортних витрат до митного кордону України складає заявлені 14000,00 доларів США. Перевалка включена у вартість. За погодженням сторін, страхування вантажу не проводилося.
З наведеного вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її твердження про ненадання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів не відповідає дійсності.
Відповідно до пункту 4.2. договору ТЕО оплата послуг за даним договором, здійснюється Клієнтом протягом 45 календарних днів від дати судозаходу, тобто на момент декларування товару та винесення митницею спірного Рішення оплата здійснена не була, тому товариством не міг бути наданий митниці банківський платіжний документ на її підтвердження.
Ненадання товариством митниці в спірному випадку декларування таких додаткових документів, як: виписки з бухгалтерської документації; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; каталогів, специфікацій, прайс-листа виробника товару обумовлене тим, що вони були частково надані товариством, а частково відсутні у нього, при цьому вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МК України, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
Зовнішньоекономічним контрактом №GH/1 від 21.07.2023 (п.3.5, 3.6), його Сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Щодо покликань митного органу на те, що у договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», в мультимодальному коносаменті № ZJSM25060169 від 11.06.2025 агентом прибуття (Destination agent) вказано ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC», 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13/90, в залізничних накладних від 01.08.2025 №№ 592048, 592063, 592097, 592121 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa. Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa до перевезення вантажу морським та залізничним транспортом окрім коносаменту та накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» та ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC» і «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» Leszno 12 01-192 Warszawa.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, в даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО №84 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.», як Експедитором.
Відповідно до пункту 1.1 Договору №84 від 04.01.2023, предметом цього договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому, числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення; кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Зазначення в залізничній накладній безпосереднього перевізника контейнерів залізницею - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» ніяк не свідчить про договірні відносини між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» та цим експедитором.
Адже, відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО Експедитор, користуючись своїми правами за договором ТЕО, залучив третю особу для перевезення вантажу залізничним транспортом, для виконання умов цього договору.
Отже, можна дійти висновку, що єдині договірні відносини виникли між ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ» та «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o».
Залучення експедитором будь-яких суб'єктів (на виконання обов'язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов'язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, митне законодавство України прямо зазначає що документи, які підтверджують транспортні витрати повинні надаватись від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «….Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом №GCL/MER/0DS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп…..».
Для підтвердження транспортних витрат митниці надані договір ТЕО №84, Заявка на перевезення №203, Коносамент №ZJSM25060169, 4 залізничні накладні від 05.08.2025, інвойс №2025/PF/257 від 15.08.2025, Акт виконаних робіт №56 від 15.08.2025, Довідка про транспортні витрати від 15.08.2025.
Як вбачається з відомостей Заявки на перевезення №203, довідки про транспортні витрати від 15.08.2025 та акту виконаних послуг від 15.05.2025, перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», оператор мультимодального перевезення має право:
- обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін та дозволу митного органу, якщо товари та транспортні засоби, що перевозяться, перебувають під митним контролем під час здійснення міжнародних перевезень;
- здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;
- відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;
- не приступати до виконання обов'язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно-транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України, та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації, передбаченої договором мультимодального перевезення;
- залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.
Отже, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» наявні виключно компанією-експедитором, якою товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг № 2025/PF/257 від 15.08.2025, в якому чітко розмежовані вартість перевезення вантажу морським транспортом та наземним транспортом до митного кордону України.
З наведеного вбачається, що жодних договірних відносин у Позивача з зазначеними митницею компаніями не існує, а компанією експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» здійснювалось мультимодальне перевезення задекларованого товару та виставлений товариству єдиний рахунок на оплату послуг з перевезення, до якого включені усі витрати, пов'язані з перевезенням спірної товарної партії, який надано товариством до митного оформлення.
Зазначені митницею компанії залучалась до здійснення наземного перевезення спірної товарної партії основним Експедитором - компанією «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» в порядку ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», однак жодного відношення до ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» вони не мають. Якщо між компаніями- Експедитором "IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o" та перевізниками ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC», «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» і було укладено договори перевезення, то незрозуміло яким чином вони повинні матись в наявності у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», яке не є їх стороною та не має відношення до їх укладання між означеними компаніями, тому рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» та ТОВ «FSR Logistics Ukraine LLC», «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» у декларанта відсутні та не могли бути надані на вимогу митного органу.
Щодо покликань митного органу на те, що пунктом 4.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 № 84 передбачений рахунок-фактура, який виставляється протягом двох робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачено узгодженою сторонами заявкою. Наданий до митного оформлення рахунок № 2025/PF/257 датований 15.08.2025, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №203 від 03.06.2025 інформація щодо змін в термінах виставлення рахунку відсутня. У той же час до митного оформлення надані супровідні документи Т1 від 01.08.2025 №№25PL322080NSNQZIK6, 25PL322080NSNQZ0K3,225PL322080NSNQYLK8, 25PL322080NSNQY6K3 та залізничні накладні від 05.08.2025 №№592626, 592634, 592709, 592758. Відповідно до інформації з відкритих інтернет-джерел https://www.searates.com.ua/container/tracking контейнери №№HASU5037631, HASU5095900, SUDU8954621, MRSU4129862 прибули в порт призначення Гданськ 30.07.2025, розвантажилися з судна 30.07.2025, залишили порт 05.08.2025. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Пунктом 2.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 передбачено, що витрати, пов'язані з розміщенням та зберіганням вантажу відшкодовуються за рахунок Клієнта. Проте, у наданих до митного оформлення рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг № 2025/PF/257 від 15.08.2025, Заявці на перевезення №203 від 03.06.2025 та Акті виконаних послуг №56 від 15.08.2025 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахуванням перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, заявка на перевезення №203 була оформлена сторонами 03.06.2025, тобто до моменту початку морського перевезення (11.06.2025). Рахунок №2025/PF/257 виставлено 15.08.2025, тобто після доставлення вантажу у кінцевий пункт призначення (м.Тернопіль), що підтверджується відповідними відмітками Тернопільської митниці на залізничній накладній та інвойсі.
Вантаж з порту Гданськ був оформлений для відправлення 01.08.2025, що підтверджується датою оформлення польських транзитних декларацій та фактично відправлений 05.08.2025, що підтверджується відповідною відміткою у залізничній накладній.
Оплата зберігання контейнерів в порту не здійснювалась, оскільки таке зберігання відбувалось у межах термінів нормативного (безоплатного) зберігання, встановленого адміністрацією порту. У наданих транспортних та комерційних документах щодо вартості транспортних витрат відсутня будь-яка інформація щодо вартості витрат на зберігання у порту, оскільки їх не існує. Висуваючи припущення про можливість існування таких витрат, митниця не навела жодних об'єктивних даних, які б підтверджували нарахування портом плати за наднормативне зберігання контейнерів з товаром. Таким чином, плата за зберігання вантажу в порту відсутня. Наявність таких витрат ґрунтується виключно на підставі припущень митниці і не підтверджується жодними об'єктивними доказами наявності таких витрат.
Строк виставлення рахунку жодним чином не впливає на числові значення визначеної митної вартості, оскільки тим же пунктом 4.2. Договору встановлено, що перебіг строку оплати за товар починається з моменту судозаходу.
В оскаржуваному рішенні митниця не зазначає жодних обґрунтувань яким чином це впливає на числові показники митної вартості товару.
Щодо посилань митного органу на те, прайс-лист та комерційна пропозиція № б/н від 12.09.2025 містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, в гр.33 спірного рішення відповідачем зазначено, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України.
Однак, в порушення ст.64 МК України відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000275/2 від 12.09.2025 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16490,69 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000275/2 від 12.09.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 490,69 грн. (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто гривень 69 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.12.2025.
Суддя Ю.В. Калашник