03 грудня 2025 року Справа № 280/9518/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., роглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - ІНФОРМАЦІЯ_1
до - Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України
про визнання наказів протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
29 жовтня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач 1), до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 від 22.10.2025 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до поіменного списку у складі команди № МВ/13688/1 від 22 жовтня 2025 року;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 662-ОС «По особовому складу» від 24 жовтня 2025 року в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та призначенні на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспектрів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 );
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.10.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 позивача призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, відповідно до поіменного списку № МВ/13688/1. Від 24.10.2025 позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 662-ОС на підставі зазначеного поіменного списку було призначено на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспектрів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), та з цього числа зараховано на всі види забезпечення. Представник позивача зазначив, що позивача, на момент його мобілізації, Класичним Приватним Університетом через Єдиний державний електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як викладача закладу фахової передвищої освіти циклової комісії бізнесу та торгівлі Фахового коледжу КПУ на 0,75 ставки, належним чином було заброньовано на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що відповідна інформація містилась у застосунку «Резерв +» позивача, зі строком дії відстрочки - до 02.02.2026. Позивач вважає, що з 30.09.2025, коли його, наказом № 63-к ректора Класичного Приватного Університету, було призначено на зазначену посаду і по теперешній час на нього розповсюджується відповідний імунітет від призову на військову службу.
20.10.2025 у вечірній час автомобіль під керуванням позивача було зупинено на блок-посту при з'їзді з греблі Дніпровської ГЕС на правому березі річки Дніпро у м.Запоріжжі. При перевірці документів (позивачем надано паперові паспорт, військовий квиток та документи, що підтверджують наявність відстрочки), військовослужбовцями відповідача1 заявлено, що у них не працює планшет, тому вони не можуть перевірити статус позивача, зокрема підтвердити наявність у нього відстрочки за мобілізацією за п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про наявність якої позивач неоднаразово зазначив одразу після зупинки.
В подальшому, позивача в ніч з 20 на 21 жовтня 2025 року, на його думку, в порушення вимог п. 63 Положення проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, було направлено на медичний огляд ВЛК, який носив формальний характер та був оформлений довідкою № 2025-1021-1738-5585-7.
Після цього військовослужбовцями відповідача 1, маючи доступ до Єдиного державного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розуміючи, що позивач має відстрочку від мобілізації до 02.02.2026, 22.10.2025 мобілізували позивача до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, де він на теперішній час проходить військову службу. Таким чином, позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 його було незаконно мобілізовано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін, витребувано:
- у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію наказу, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- у Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України копію наказу в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 31 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України вчиняти дії щодо направлення/переведення військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до іншої військової частини, до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі № 280/9518/25.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду клопотань, пояснень, відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідач 2 - військова частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач не повідомляв відповідачу 2 жодної інформації щодо наявності у нього чинного бронювання або права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач не подавав відповідачу 2 жодних заяв, повідомлень, документів чи інших відомостей, які б свідчили про існування у нього статусу заброньованого працівника або надання йому відстрочки відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чи інших нормативно-правових актів. Також зазначив, що відповідач 2 не отримував від інших органів чи установ офіційну інформацію про бронювання позивача або про дію щодо нього будь-яких підстав для відстрочки. Таким чином, відповідач 2 здійснював зарахування позивача до списків особового складу виключно на підставі поіменного списку, надісланого ІНФОРМАЦІЯ_5 , не маючи від позивача чи з інших джерел жодних підтверджених відомостей про його можливе бронювання чи наявність відстрочки. Виходячи з цього відповідач 2 вважає, що діяв у межах своїх повноважень, відповідно до чинного законодавства, на підставі офіційних документів від ТЦК та СП. Жодних протиправних дій щодо позивача відповідач 2 не вчиняв, а всі дії відповідача 2 були законними, обґрунтованими та здійсненими у межах повноважень, визначених чинним законодавством. З дня зарахування позивача у списки особового складу НОМЕР_3 прикордонного загону позивач почав проходити військову службу та набув правового статусу "військовослужбовець". Відповідач 2 вважає, що правовідносини щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця не є релевантними щодо правовідносин щодо оскарження призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації. З урахуванням наведеного правові підстави для зобов'язання відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу під час воєнного стану відсутні, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу та призначенні на посаду та зобов'язання відповідача2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що наказ начальника військової частини НОМЕР_1 ДПСУ № 662-ОС «По особовому складу» від 24 жовтня 2025 року, який видано на підставі поіменного списку № МВ/13688/1 від 22.10.2025 та яким позивача було призначено на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспектрів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), є вторинним по відношенню до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 2441 від 22.10.2025 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким позивача було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, таким, що виданий відповідачем 2 на підставі у розвиток наказу № 2441. Тобто виникнення та існування наказу № 662-ОС, прямо пов'язане із наказом № 2441, залежить від нього та його існування, у зв'язку з чим наказ № 662-ОС не може розглядатись як самостійний в межах справи № 280/9518/25. Відповідач2 вважає, що визнання протиправним наказу № 662-ОС не відновить прав позивача. Позивач не погоджується із таким твердженням, оскільки: наказ № 662-ОС створює для позивача правові наслідки, з якими він не погоджується; враховуючи вторинність наказу № 662-ОС, його оскарження є вимушеним заходом і відбувається одночасно з оскарженням наказу № 2441; скасування наказу - єдиний ефективний спосіб переривання дії наказу; у прохальній частині позову йдеться не про звільнення позивача з військової служби, а про скасування «основи» для призову позивача на військову службу та її проходження - наказів, які породжують відповідні права та обов'язки у позивача, змінюють його статус з війьсковозобов'язаного на військовослужбовця; у випадку скасування наказів, зникнуть правові підстави для перебування позивача на військовій службі, його буде поновлено у статусі військовозобов'язаного та надасть можливість повернутися до начання та реалізувати право на відстрочку у зв'язку з цим.
Заперечення на відповідь на відзив від відповідача 2 не надійшло.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Представником відповідача 2 разом з відзивом до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач. Судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з підстав, визначених у пункті 2) ч. 6 ст. 263 КАС України.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що 21.12.2025 військово-лікарською комісією ТЦК та СП Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради позивачу проведено медичний огляд. Відповідно до висновку ВЛК, оформленого довідкою № 2025-1021-1738-5585-7 На підставі статті 38в графи ІІ розкладу хвороб, графи _ ТДВ позивача визнано придатним до військової служби.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) № 2441 від 22 жовтня 2025 року «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» згідно указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) відповідно до поіменного списку № МВ/13688/1 від 24.10.2025 наказано призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 662-ОС «По особовому складу» від 24 жовтня 2025 року рядового запасу ОСОБА_1 , який призваний на військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано у списки особового складу НОМЕР_3 прикордонного загону, поставлено на всі види забезпечення, присвоєно військове звання «солдат» та призначено на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ). Підстава: указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), посвідчення водія НОМЕР_4 поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 № МВ/13688/1 від 24.10.2025;
Згідно з довідкою від 22 жовтня 2025 року № 4781, виданою Класичним Приватним Університетом, ОСОБА_1 працює за основним місцем роботи на посаді викладача закладу фахової передвищої освіти циклової комісії бізнесу та торгівлі Фахового коледжу КПУ. Навчальне навантаження на 2025 - 2026 рік складає 0,75 ставки.
Відповідно до витягу з наказу ректора Класичного Приватного Університету від 30 вересня 2025 року за № 63-к, ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), водія автотранспортних засобів служби головного інженера університету на 1,0 ставки з 01.10.2025 переведено на посаду викладача закладу фахової передвищої освіти циклової комісії бізнесу та торгівлі Фахового коледжу КПУ на 0,75 ставки, з окладом згідно з штатним розписом. Підстава: заява ОСОБА_1 від 29.09.2025.
Згідно інформації зі скриншоту з програми обліку, ОСОБА_1 з 01.10.2025 оформлений на посаді викладача закладу фахової передвищої освіти факультету фахового коледжу Класичного приватного університету кафедри циклової комісії бізнесу та торгівлі на 0,75 ставки.
Відповідно до витягу з ОСОБА_2 встановлено, що на ньому міститься витягу QR-код та запис «На обліку», інформація, що витяг сформовано о 16 годині 13 хвилин 23.10.2025, у рядку «Категорія обліку» міститься запис «Військовозобов'язаний», у рядку «Відстрочка до» міститься запис «02.02.2026», у рядку «Дійсний до» міститься запис «02.02.2026», у рядку «Тип відстрочки» міститься запис «п.2 ч.3 ст.23», у рядку «Підстава зняття/виключення» запис відсутній, у рядку «ТЦК та СП» міститься запис « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у рядку «Постанова ВЛК» міститься запис «Придатний», у рядку «Дата ВЛК» міститься запис «21.10.2025» у рядку «Дата уточнення даних» місться запис «22.10.2025»;
Згідно інформації зі скриншоту з застосунку Резерв + ОСОБА_1 у рядку «Відстрочка до» міститься запис «02.02.2026», також міститься інформаці про те, що застосунок оновлено о 06:51 24.10.2025, а також запис «Військовозобов'язаний»;
Відповідно до витягу з Резерв + ОСОБА_1 встановлено, що на ньому міститься витягу QR-код та запис «Знято», інформація, що витяг сформовано о 21 годині 37 хвилин 24.10.2025, у рядку «Категорія обліку» міститься запис «Не військовозобов'язаний», у рядку «Відстрочка до» запис відсутній, у рядку «Дійсний до» міститься запис «24.10.2026», у рядку «Тип відстрочки» запис відсутній, у рядку «Підстава зняття/виключення» міститься запис «військовослужбовці»;
Згідно з довідкою з військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 22.10.2025 за № 08/2013 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період у військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України з 22 жовтня 2025 року, поставлений на всі види забезпечення. Довідку підписано начальником відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України майором ОСОБА_3 . Документ містить печатку військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
У позовній заяві позивач пояснив, що його намагання донести до відповідача 1 той факт, що він має відстрочку, користується нею, відповідачем 1 були проігноровані та позивача було мобілізовано.
Позивач вважає наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 від 22 жовтня 2025 року, наказ командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України №662-ОС від 24 жовтня 2025 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
В той же час стаття 55 Конституції України визначає права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відтак, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В силу статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:
1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 Закону № 3543-XII передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 3543-XII проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом ст.2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України Про оборону України, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 223-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Ст. 22 Закону № 3543-ХІІ закріплені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
При цьому, ст. 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 2 частиною 3 статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.10.2025 є викладачем закладу фахової передвищої освіти циклової комісії бізнесу та торгівлі Фахового коледжу Класичного приватного університету на 0,75 ставки. Переведений на цю посаду наказом ректора Класичного приватного університету № 63-К від 30.09.2025.
Зазначене підтверджується довідкою від 22 жовтня 2025 року № 4781, виданою Класичним приватним університетом, витягом з наказу ректора Класичного приватного університету № 63-К від 30 .09.2025 про переведення.
Згідно витягу з Резерв + ОСОБА_1 , станом на 16 годину 13 хвилин 23.10.2025, після уточнення даних 22.10.2025 він має статус військовозобов'язаного та відстрочку від мобілізації за пунктом 2 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII до 02 лютого 2026 року.
Таким чином, на позивача на час призову його на військову службу розповсюджувався відповідний імунітет від такого призову, передбачений пунктом 2 частиною 3 статті 23 Закону № 3543-XII.
Пункт 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487) визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1487 для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони затверджує порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між цим реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені в Законі України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. В силу п. 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пункт 79 Порядку встановлює, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; тощо.
Пунктами 80-81 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
В той же час додатком № 2 до Порядку № 1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Аналізуючи вищевикладені норми суд зазначає, що не лише у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про наявність підстав для відстрочки, а й органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочу від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку позивача.
Перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 є повноваженнями саме ТЦК.
Як установлено судом, позивач є викладачем закладу фахової передвищої освіти циклової комісії бізнесу та торгівлі Фахового коледжу Класичного приватного університету на 0,75 ставки, а до моменту мобілізації мав відстрочку від неї до 02 лютого 2026 року.
Зважаючи на викладене, на час призову на військову службу на позивача розповсюджувався відповідний імунітет від такого призову, передбачений абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Однак, відповідачем 1 не було належним чином з'ясовано, що позивач, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не вжито жодних заходів щодо з'ясування таких обставин.
Крім того, необізнаність відповідача 1 про наявність у позивача права на відстрочку від призову не спростовує того факту, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до статті 23 Закону № 3543-XII.
Більше того, з повідомлених позивачем обставин випливає, що фактично відповідач 1 позбавив його відстрочки від мобілізації, скасувавши її дію, при мобілізації позивача.
Відповідачем 1, як суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подано, доводи позивача не спростовані.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, суд вважає, що з урахуванням наведеного вище, дії і рішення відповідачів не гуртуються на Законі, суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються із судовою практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, рішення відповідача та висновки суду не відповідають принципу «належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Pola№d), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, i№ter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis muta№dis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pi№cova a№d Pi№c v. The Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis muta№dis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pi№cova a№d Pi№c v. The Czech Republic), пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року, також рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukrai№e) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, пункт 71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suomi№e№ v. Fi№la№d), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року).
Отже суд зазначає, що будь-які обмеження прав і свобод: мають бути законними; повинні мати легітимну мету; повинні бути необхідними в демократичному суспільстві для досягнення легітимної мети.
Якщо суд встановлює, що певний захід відповідає критерію законності, то він з'ясовує наявність легітимної мети, а вже тоді визначає можливість вважати цей захід необхідним у демократичному суспільстві для досягнення однієї із законних цілей.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 від 22 жовтня 2025 року «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до поіменного списку у складі команди № МВ/13688/1 від 22 жовтня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 662-ОС «По особовому складу» від 24 жовтня 2025 року в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та призначенні на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспектрів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), також є протиправним і підлягає скасуванню, як прийнятий на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 від 22 жовтня 2025 року.
Зважаючи на необхідність належного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2441 від 22 жовтня 2025 року «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до поіменного списку у складі команди № МВ/13688/1 від 22 жовтня 2025 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України № 662-ОС «По особовому складу» від 24 жовтня 2025 року в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та призначенні на посаду інспектора 2 категорії - водія третьої групи інспектрів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанцій.
Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 03 грудня 2025 року.
Суддя Р.В.Сацький