04 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/9088/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років;
- зобов'язати відповідача зарахувати вислугу років в пільговому обчисленні за період з 02.03.2001 по 06.12.2024 - з розрахунку півтора місяці за один місяць служби з внесенням змін у наказ № 711 о/с від 06.12.2024.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що на підставі постанові постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 має право на розрахунок періоду служби в органах внутрішніх справ (поліції) в розрахунку півтора місяці за один місяць.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з переліками військових частин, підрозділів та установ, затверджуваними відповідно
Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням служби України, Управління державної охорони. У той же час статтю 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014, а тому правових підстав у зарахуванні вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця позивачу на момент звільнення у позивача не виникає. Крім того, підрозділи, в яких проходив службу позивач під дію постанови кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 не підпадають, оскільки переліку саме підрозділів затверджуваний Міністерством внутрішніх справ на час розгляду справи немає.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач проходив службу в Овруцькому РВ УМВС України в Житомирській області, а згодом - в Овруцькому ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.
ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з посади старшого спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 з 06.12.2024 відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 06.12.2024 № 711 о/с. Згідно з наказом, вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 26 років 04 місяці 27 днів; у пільговому обчисленні (без урахування вислуги у календарному обчисленні) - 00 років 10 місяців 25 днів.
З метою врахування часу проходження служби за період з 02.03.2001 по 06.12.2024 у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 12.03.2025 відмовило у зарахуванні пільгового стажу, оскільки ст. 2 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено на підставі Закону №76-VIII від 28.12.2014, а тому правові підстави для зарахування позивачу до вислуги років в пільговому обчисленні періоду служби відсутні.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393).
Відповідно до абзацу 15 пп. "в" пункту 3 Порядку №393 (в редакції до 01.01.2015), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Служби державної охорони.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, пунктом 4 якого виключено статтю 2 у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №939 від 06.12.2017 "Про внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 №393", яка набрала чинності 14.12.2017, внесено зміни до абзацу 15 підпункту «в», а саме: слова і цифри пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив умови зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: службу у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених законодавством України.
Згідно з додатком 1 до наказу Міністерства внутрішніх справ України №748 від 22.11.1993 затверджено перелік населених пунктів віднесених до зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №17-Р, на території яких виконання службових обов'язків зараховується до строку вислуги років для призначення пенсій особовому складу органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони в пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було зараховано в пільговому обчисленні місяць за півтора період служби в Овруцькому районному відділі УМВС України в Житомирській області з 02.03.2001 до 12.07.2001, а також вислуга років за перебування у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучаються безпосередньо та беруть участь Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області з 24.07.2014 до 27.08.2014, з 01.06.2015 до 30.06.2015, з 04.03.2021 до 12.05.2021.
При цьому не зараховано в пільговому обчисленні періоди служби з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024 в органах внутрішніх справи України та Національній поліції України в м. Овручі та м. Коростені Житомирської області, територія яких входить до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд вважає, що оскільки Порядком №393 визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зоні гарантованого добровільного відселення із розрахунку один місяць за півтора і цей порядок діє, то у відповідача не було правових підстав для відмови у зарахуванні позивачу вислуги років у пільговому обчисленні.
Отже, доводи відповідача про відсутність законом визначених підстав для зарахування позивачу при звільненні до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зоні гарантованого добровільного відселення є спростованими та безпідставними.
Надання Порядком №393 Міністерству внутрішніх справ України повноважень визначення переліку підрозділів та установ для реалізації вже наданого права не означає, що Міністерство внутрішніх справ України, визначаючи такі підрозділи та установи може звужувати обсяг наданого позивачу права, або скасовувати чи призупиняти таке право.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року по справі № 240/18498/22.
Таким чином, дії відповідача у частині незарахування позивачу періодів служби з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024 у пільговому обчисленні вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ та поліції у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця є неправомірними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Житомирській області внести зміни до наказу № 711 о/с від 06.12.2024 в частині розрахунку вислуги років в пільговому обчисленні - один місяць за півтора, суд зазначає наступне.
З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що час служби позивача у зоні гарантованого добровільного відселення за період з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024 у пільговому обчисленні, як це передбачено пп. "в" п.3 Постанови №393 - 1 місяць за 1,5 місяці, не зараховано.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області зарахувати до вислуги років позивача у пільговому обчисленні період проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024 у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяці.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні часу проходження служби в органах внутрішніх справ України та поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024.
Зобов'язати Головне управління національної поліції в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України та поліції у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 12.07.2001 по 23.07.2014, з 27.08.2014 по 31.05.2015, з 30.06.2015 по 03.03.2021, з 12.05.2021 по 06.12.2024, та внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №711 о/с від 06.12.2024 в частині розрахунку вислуги років в пільговому обчисленні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
04.12.25