04 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/16080/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №063550007214 від 05.06.2025 року про відмову призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію як потерпілому від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 6-ть років, з моменту його звернення, тобто з 28.05.2025 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач незаконно відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, не врахувавши періоди роботи з 17.07.1991 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 27.08.1992 в Будівельно-монтажному управлінні №5, юридичною адресою якого була російська федерація. Стверджує, що працював та проживав в м.Овруч, так як там був філіал вищевказаної організації. Незарахований період станови ть 1 рік 1 місяць та 10 днів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
04.07.2025 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято у відповідності до чинного законодавства та в межах їх компетенції. Просять у задоволенні позову відмовити.
16.07.2025 до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву. По змісту якого, Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області вказує, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється особам, які постійно проживали або працювали у зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
У відповідності до частини 4статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.05.1994.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивач звернувся про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
05.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №063550007214 про відмову у призначенні пенсії, оскільки до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 17.07.1991 по 31.12.1991, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відповідно до постанови КМУ від 16.05.2025 № 562 не долучено документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат та в заяві про призначення пенсії не зазначена причина неможливості їх отримання;
- періоди роботи з 01.01.1992 по 27.08.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993" до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.
Однією із обов'язкових умов для призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону №796 є постійно проживати чи постійно працювати в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років. Документами підтверджено факт проживання станом на 01.01.1993 - 02 роки 10 місяців 02 дні.
До періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення згідно довідки №1553 від 19.05.2025 не зараховано період з 09.08.1991 по 27.08.1992, оскільки це робота в російській федерації і не відноситься до 3 зони ЧАЕС.
Повідомлено, що право на призначення пенсії за віком згідно ст. 55 Закону № 796 - відсутнє. У разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.
В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року не менше 35 років.
Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 вищезазначеної частини передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Із змісту наведених правових норм слідує, що призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за вибором особи або за фактом роботи на територіях радіоактивного забруднення, або проживання.
Позивач до позовної заяви додав довідку виконавчого комітету Овруцької міської ради від 24.05.2024 №20-63, яка на підставі записів в погосподарських книгах, підтверджує факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 24.10.1988 та з 11.07.1991 по 06.08.1991 в с. Бережесть, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області.
Зі змісту диплому НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1985 по 14.07.1988 здобував середню професійну освіту в училищі №35 м. Овруча.
Згідно постанови Кабінету Міністрів №106 від 23.07.1991 село Бережесть Овруцького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №807-ІХ від 17.07.2020 територія Овруцького району увійшла до Коростенського району Житомирської області.
Наведені обставини підтверджують право ОСОБА_1 на застосування початкової величини зниження пенсійного віку.
Обґрунтовуючи рішення про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, пенсійний орган наголошує на відсутності у документах позивача доказів його проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років до 1 січня 1993 року.
На думку суб'єкта владних повноважень, документами підтверджено факт проживання станом на 01.01.1993 - 02 роки 10 місяців 02 дні.
Зокрема до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення згідно довідки №1553 від 19.05.2025 не зараховано період з 09.08.1991 по 27.08.1992, оскільки це робота в російській федерації і не відноситься до 3 зони ЧАЕС.
Зі змісту трудової книжки НОМЕР_4 від 28.07.1988 встановлено, що ОСОБА_1 з 17.07.1991 по 27.08.1992 працював водієм в Будівельно-монтажному управлінні №5.
У записі про звільнення підставою звільнення вказано виїзд особи за межі зони радіаційного забруднення.
Довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради від 19.05.2025 №1553 підтверджено факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 у м. Овруч Коростенського району Житомирської області з 09.08.1991 по 20.04.1993 та з 23.01.2018 по теперішній час.
Також, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що у позивач є наявне посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи третьої категорії серії НОМЕР_1 .
Єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII.
Наведене підтверджує те, що позивач станом на 01 січня 1993 року прожив у зоні гарантованого добровільного відселення понад 3 роки і має право на зниження пенсійного віку.
Тривалість проживання у зоні гарантованого добровільного відселення надає позивачу право на застосування пільги у максимально визначеному законом часі, тобто на зменшення пенсійного віку на шість років.
Отже, позивач підтвердив документально свій період проживання та роботи у зоні, а відтак і своє право на зниження пенсійного віку на 6 років.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію суд зазначає наступне.
Так, зокрема у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Зі спірного рішення відповідача вбачається, що всім суттєвим обставинам ним була надана оцінка, однак така оцінка не відповідає нормативним актам, якими він зобов'язаний керуватись.
Надавши відповідну оцінку в постанові від 22 червня 2023 року у справі №480/4288/21 Верховний Суд врахувавши, що позивачем виконано всі умови, визначені Порядком № 3-1, а тому, в силу статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача призначити пенсію.
Щодо органу Пенсійного фонду України, якого належить зобов'язати відновити порушене право позивача, суд зазначає таке.
У цій справі заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке за результатами її розгляду прийняло оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії.
З огляду на те, що право позивача на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку порушило Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області, то саме цей орган Пенсійного фонду України належить зобов'язати відновити порушене право позивача.
Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Враховуючи вищевикладене та з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.05.2025.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позивачем спростовано правомірний характер відмови у призначенні пенсії, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016, ЄДРПОУ: 13814885) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №063550007214 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на шість років, з 28.05.2025 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
04.12.25