Рішення від 04.12.2025 по справі 240/24295/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/24295/23

категорія 108060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (далі - позивач, ТОВ "Житомиргаз збут") із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Регулятор), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатверджені розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на розрахункову дату в сумі 361 402 925,61 грн, зокрема, заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу, до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року №595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість ТОВ "Житомиргаз Збут" перед НАК "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності;

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу товариством побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021, в сумі 322 678 890,74 грн, відповідно до вимог Закону № 2479-ІX, компенсація якого мала бути направлена на врегулювання заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг";

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на розрахункову дату в сумі 361 402 925,61 грн, зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість ТОВ "Житомиргаз Збут" перед НАК "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності;

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити різницю між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно та вартістю реалізації цього ресурсу товариством побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 в сумі 322 678 890,74 грн, відповідно до вимог Закону №2479-IX компенсація якого мала бути направлена на врегулювання заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Позовна заява мотивована тим, що станом на дату подання позовної заяви НКРЕКП не затверджено розрахунки для ТОВ "Житомиргаз Збут", на підставі поданих позивачем заяв, а саме:

- в сумі 322 678 890,74 грн - щомісячних розрахунків різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року;

- в сумі 361 402 925,61 грн - розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут", зокрема заборгованості, що включає вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату.

Представник позивача вважає, що ТОВ "Житомиргаз Збут" подало усі необхідні та визначені Законом України від 14.01.2021 № 1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон № 1639-ІХ) та Законом України від 29.07.2022 № 2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон № 2479-IX) документи, і як постачальник природного газу, що включений НКРЕКП до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої станом на 31.12.2020 заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" та врегулювання грошових зобов'язань ТОВ "Житомиргаз Збут" за період з 01 січня до 30 квітня 2021 (включно), коли здійснило поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів на період лютий-березень 2021 р. Проте через бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у не розгляді та незатвердженні зазначених розрахунків, визначених Законами № 1639-ІХ та №2479-ІХ, ТОВ "Житомиргаз Збут" позбавлене визначеного законом права на врегулювання питань, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просив його задовольнити.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.09.2023 від представника НКРЕКП до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Вказує, що з урахуванням вимог статей 122, 123 та 240 Кодексу адміністративного судочинства, позовні вимоги ТОВ "Житомиргаз Збут" підлягають залишенню без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Також зазначає, що питання щодо затвердження розрахунку та щомісячних розрахунків різниці, поданих ТОВ "Житомиргаз Збут", знаходяться на розгляді Регулятора, що підтверджує відсутність бездіяльності. Водночас звертає увагу, що згідно із абзацом 1 частини 3 статті 4 Закону (із змінами) взаєморозрахунки за Законом проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Видатки для здійснення таких взаєморозрахунків у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не передбачені.

Через відділ документального суду від позивача 21.09.2023 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

21.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін та заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відмовлено.

20.10.2023 представник позивача звернувся з клопотанням про призначення по справі комісійної судово-економічної експертизи для встановлення, зокрема, наявності підстав для затвердження розрахунків, які є предметом судового розгляду у справі, підтвердження відповідності розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів з урахуванням усіх коригувань сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості та розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року, при тому що вартість ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року потрібно з'ясувати ряд обставин та здійснити дослідження із застосуванням для цього спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

06.11.2023 представником НКРЕКП подано до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи, основними аргументами яких вказано, що питання, зазначені у клопотанні позивача мають суто правову природу, а тому їх вирішення віднесено до компетенції суду. Крім того, на переконання суб'єкта владних повноважень, позивач у цьому випадку, формулюючи питання для розгляду експертом, надає останньому той пакет документів, який вважає потрібним задля отримання бажаного результату, водночас не надавши такий до НКРЕКП.

07.11.2023 від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" про призначення судово-економічної експертизи, призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

04.02.2024 від завідувача Хмельницького відділення КНДІСЕ надійшло клопотання щодо погодження термінів проведення експертизи у строк понад 90 днів, до якого також долучено клопотання експерта Хмельницького відділення КНДІСЕ про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 задоволено клопотання завідувача Хмельницького відділення КНДІСЕ про продовження строку проведення експертизи, погоджено Хмельницькому відділенню КНДІСЕ проведення експертизи у справі №240/24295/23 понад 90 днів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут":

- документи, що містять відомості про обсяг реалізації природного газу побутовим споживачам, за період з січня 2021 року по квітень 2021 року;

- дані бухгалтерського обліку щодо обсягів реалізації природного газу побутовим споживачам за період з січня 2021 року по квітень 2021 року;

- документи, що містять відомості про ціни реалізації природного газу, без ПДВ і з ПДВ, побутовим споживачам, за період з січня 2021 року по квітень 2021 року;

- методика, згідно якої розрахована ціна закупівлі природного газу;

- документи, що містять відомості про складові ціни закупівлі природного газу, побутовим споживачам, за період з січня 2021 року по квітень 2021 року;

- інші документи, що стосуються поставлених питань.

14.02.2024 на адресу суду надійшли необхідні для проведення експертизи матеріали.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 для продовження проведення експертизи надано експерту Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз копії наступних документів:

- загальна сальдова відомість за 01.2021 (Розрахункове) (ТОВ (нова)) на 1 арк.;

- загальна сальдова відомість за 01.2021 (Розрахункове) (ТОВ (ПСГ 2019-2020), ТОВ (ПСГ 16.08.2020), ТОВ (ПСГ 01.09.2020), ТОВ (ПСГ 16.09.2020)) на 1 арк.;

- загальна сальдова відомість за 02.2021 (Розрахункове) (ТОВ (нова)) на 1 арк.;

- загальна сальдова відомість за 02.2021 (Розрахункове) (ТОВ (ПСГ 2019-2020), ТОВ (ПСГ 16.08.2020), ТОВ (ПСГ 01.09.2020), ТОВ (ПСГ 16.09.2020)) на 1 арк.;

- загальна сальдова відомість за 03.2021 (Розрахункове) (ТОВ (нова)) на 1 арк.;

загальна сальдова відомість за 03.2021 (Розрахункове) (ТОВ (ПСГ 2019-2020), ТОВ (ПСГ 16.08.2020), ТОВ (ПСГ 01.09.2020), ТОВ (ПСГ 16.09.2020)) на 1 арк.;- загальна сальдова відомість за 04.2021 (Розрахункове) (ТОВ (нова)) на 1 арк.;

- загальна сальдова відомість за 04.2021 (Розрахункове) ТОВ (ПСГ 16.08.2020), ТОВ (ПСГ 01.09.2020), ТОВ (ПСГ 16.09.2020)) на 1 арк.

- обороти рахунку 361 ТОВ "Житомиргаз Збут" за січень 2021 року на 2 арк.;

- обороти рахунку 361 ТОВ "Житомиргаз Збут" за лютий 2021 року на 2 арк.;

- обороти рахунку 361 ТОВ "Житомиргаз Збут" за березень 2021 року на 2 арк.;

- обороти рахунку 361 ТОВ "Житомиргаз Збут" за квітень 2021 року на 2 арк.;

- наказ ТОВ "Житомиргаз Збут" від 14.08.2020 №01 Но-56-0820 "Про встановлення вартості послуг з постачання природного газу для потреб побутових споживачів на умовах Акція "Твоя енергонезалежність" на 1 арк.;

- наказ ТОВ "Житомиргаз Збут" від 28.12.2020 №02Но-46-1220 "Про встановлення вартості послуг з постачання природного газу для потреб побутових споживачів" на 1 арк.;

- наказ ТОВ "Житомиргаз Збут" від 26.01.2021 №01 Но-14-0121 "Про встановлення вартості послуг з постачання природного газу для потреб побутових споживачів" на 1 арк.;

- наказ ТОВ "Житомиргаз Збут" від 23.02.2021 №01 Но-13-0221 "Про встановлення вартості послуг з постачання природного газу для потреб побутових споживачів" на 1 арк.;

- наказ ТОВ "Житомиргаз Збут" від 26.03.2021 №01 Но-26-0321 "Про встановлення вартості послуг з постачання природного газу для потреб побутових споживачів" на 1 арк.

- "Ціни на природний газ і тарифи на його транспортування в Україну" (звіт ТОВ "Аргус Медіа Юкрейн") на 39 арк.

- розрахунок різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року (включно), яка розрахована відповідно до методики, наведеної в п.п.4 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2479-ІХ, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року на 1 арк.

Провадження у справі зупинено для продовження проведення експертизи до одержання судом результатів такої експертизи.

27.05.2025 на адресу суду повернулись матеріали справи разом з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.05.2025 №3360/23-26.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 поновлено провадження в адміністративній справі.

13.06.2025, 19.09.2025 та 17.10.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, з 07.07.2025 по 25.07.2025, з 05.08.2025 по 25.08.2025,31.10.2025, з 19.11.2025 по 03.12.2025 - у відпустці.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Щодо викладених доводів представника відповідача - НКРЕКП у відзиві про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що відповідачем, в порушення положень статей 166-167 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформленого належним чином та викладеного окремим письмовим документом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подавав. Із клопотанням в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення процесуального строку для подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача також не звертався.

Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Житомиргаз Збут" є юридичною особою (господарським товариством), основним видом діяльності підприємства є постачання природного газу споживачам з 01.07.2015 в межах території м.Житомир та Житомирської області (крім м.Коростишів та Коростишівського району), села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району Вінницької області та з 21.04.2017 постачання природного газу на території України на підставі ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданих відповідно до постанов НКРЕКП від 28.05.2015 №1646 та від 21.04.2017 №527.

ТОВ "Житомиргаз Збут" листом від 29.12.2021 № 107-Сл-15566-1221 надано до НКРЕКП для затвердження розрахунок різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно та вартістю реалізації цього ресурсу товариством побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності.

16.05.2022 ТОВ "Житомиргаз Збут" направило до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заяву №107-Сл-1318-0522 про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та про затвердження обсягу заборгованості, що підлягає врегулюванню на підставі Закону №1639-ІХ в сумі 361 402 925,61 грн.

Листом від 12.05.2022 №107-Сл-1308-0522 ТОВ "Житомиргаз Збут" надано до НКРЕКП накази від 11.01.2021 №01Но-28-0121 та від 30.08.2021 №01Но-39-0821 "Про безнадійну та сумнівну дебіторську заборгованість побутових споживачів".

Постановою НКРЕКП від 06.09.2022 №1082, за результатами розгляду заяви позивача ТОВ "Житомиргаз Збут" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.

11.11.2022 ТОВ "Житомиргаз Збут" подано до НКРЕКП заяву №107007-Сл-3534-1122 з проханням прийняти постанову, якою затвердити розрахунки/обсяги перевищення, визначених ст.4 Закону №1639-ІХ.

Листом від 13.12.2022 №16766/16.2.3/7-22 відповідач повідомив ТОВ "Житомиргаз Збут", що питання щодо затвердження розрахунку ТОВ "Житомиргаз Збут" включено до порядку денного засідання НКРЕКП, яке відбудеться 16.12.2022.

18.01.2023 ТОВ "Житомиргаз Збут" подано до НКРЕКП доповнення до заяви ТОВ "Житомиргаз Збут" від 16.05.2022 №107-Сл-1318-0522.

28.02.2023 НКРЕКП листом №2323/16.2.3/7-23 направило запит ТОВ "Житомиргаз Збут" щодо надання інформації стосовно несплаченої станом на 31.12.2022 сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів, що була сформована станом на 31.12.2020.

У відповідь ТОВ "Житомиргаз Збут" листом від 28.04.2023 № 107007-Сл-384-0423 повідомило, що вся заборгованість, включена до розрахунку, станом на 31.12.2022 не сплачена.

05.05.2023 ТОВ "Житомиргаз Збут" направило до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг лист № 107007-Сл-414-0523 з проханням невідкладно розглянути заяви ТОВ "Житомиргаз Збут" та затвердити розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на розрахункову дату, зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595 у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість ТОВ "Житомиргаз Збут" перед НАК "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підтверджений висновком суб' єкта аудиторської діяльності.

За результатами розгляду листів позивача від 28.04.2023 №107007-Сл-384-0423 та вiд 05.05.2023 № 107007-Сл-414-0523 HKPEKП листом вiд 06.06.2023 № 5923/16.2.3/7-23 направила запит на адресу ТОВ "Житомиргаз збут" про надання постачальником природного газу інформації щодо несплаченої станом на 31.12.2022 сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз збут", сформованої станом на 31.12.2020, в розрізі особових рахунків/ЕІС-кодів побутових споживачів, включених в Розрахунок; фінансової звітності за 2021 рік разом зі звітом незалежного аудитора; фінансової звітності за 2022 рік; оборотно-сальдових відомостей (із зазначенням оборотів) окремо за 2021 та за 2022 роки по рахунку 361 (з розгорнутим сальдо або з додаванням оборотно-сальдової відомості по рахунку 681) та по рахунку 381 по категорії "побутові споживачі" в розрізі окремих підкатегорій - населення та відомче житло (гуртожитки).

Станом на дату подання позовної заяви НКРЕКП не затверджено розрахунки для ТОВ "Житомиргаз Збут", на підставі поданих позивачем заяв, а саме:

Позивач, вважаючи, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП, що виражена у незатверджені поданих ТОВ "Житомиргаз Збут" вищенаведених розрахунків, порушується його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно положень статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії;

діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності;

діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг:

діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За приписами статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Функції та повноваження Регулятора визначені статтею 17 Закону №1540-VIII.

Так, згідно частини першої вказаної статті Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом; виконує інші функції та повноваження, визначені законом.

Згідно частини 4 статті 17 Закону №1540-VIII Порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб'єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.

У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.

У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін з метою встановлення тарифу суб'єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг подають на схвалення (затвердження) Регулятору розроблену інвестиційну програму (план) розвитку після громадського обговорення. Інвестиційні програми (плани) розвитку є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними.

29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-IX (далі - Закон №1639-IX у первинній редакції)), проект якого, згідно пояснювальної записки, було розроблено з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

Прийняття законопроекту обумовлювалося необхідністю врегулювання комплексу нагальних проблем, що унеможливлюють подальше реформування ринку природного газу, перехід до прозорих конкурентних відносин у всіх сегментах ринку та припинення державного втручання в його функціонування шляхом покладення на суб'єктів ринку спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі його функціонування, насамперед, шляхом урегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та супутніх ринків.

Зокрема, згідно цілей і завдань прийняття проекту Закону №1639-IV, метою останнього було:

- створення законодавчих підстав для подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу;

- регламентування механізмів урегулювання боргів на ринку природного газу з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням виключно ринкових механізмів урегулювання;

- забезпечення умов, необхідних для остаточного відкриття ринку природного газу та припинення державного втручання в його функціонування, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі;

- створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов'язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи в цілях задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги його транспортування.

Згідно статті 2 Закону №1639-IX його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Реєстр - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1 Закону №1639-IX).

За приписами статті 3 Закону №1639-IX для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються:

копії установчих документів, завірені у встановленому порядку;

копії чинних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;

довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період;

копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу;

розрахунок неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

розрахунок заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 01 грудня 2015 року до 01 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

розрахунок дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу в розмірі вартості неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, що включає, в тому числі, сумнівну та безнадійну заборгованість, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

розрахунок граничного обсягу втрат, які виникли в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, проведений за методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

реєстр побутових споживачів природного газу (в розрізі особових рахунків) із зазначенням обсягів неоплаченої побутовими споживачами вартості природного газу, відображеної в обліку суб'єктів ринку природного газу у період з 01 жовтня 2018 року до розрахункової дати у зв'язку приведенням операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов, при здійсненні комерційних розрахунків;

затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

копії договорів та документів, на підставі яких відбулася заміна боржника у зобов'язаннях державних підприємств публічного та приватного права та/або комунальних підприємств, які виникли до розрахункової дати перед НАК "Нафтогаз України", оператором газотранспортної системи, що здійснював свою діяльність до 31 грудня 2019 року включно, та особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року.

Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Отже, процедура врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості на визначених Законом №1639-IX умовах, дія якого поширюється виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (дачі - Реєстр).

Згідно зі частиною 1 статті 4 Закону №1639-IX взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання:

неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року;

заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 01 грудня 2015 року до 01 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року;

неоплаченої суми сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів;

неоплаченої вартості природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 01 січня 2014 року до розрахункової дати, в межах граничного обсягу втрат, що виникають внаслідок неякісного надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, розрахованого за методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України";

різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на розрахункову дату - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату: за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року, а також за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України".

При цьому, обсяги заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до статті 4 цього Закону:

підтверджуються висновком суб'єкта аудиторської діяльності;

затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 3 цього Закону на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності.

Обсяги різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних мереж, та тарифами на розподіл природного газу затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина 2 статті 4 Закону №1639-IX).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №1639-IX взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.

Дебіторська заборгованість побутових споживачів перед постачальниками природного газу в розмірі вартості несплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, що включає, в тому числі, сумнівну та безнадійну заборгованість, підлягає списанню на особових рахунках побутових споживачів за результатами проведення взаєморозрахунків, передбачених цією статтею.

15.01.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях" №1974-IX від 16.12.2021, яким, зокрема, внесено зміни у частину 3 статті 4:

абзац перший після слів і цифр "Про Державний бюджет України на 2021 рік" доповнено словами і цифрами "та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік";

абзац другий викладено в такій редакції:

"Сумнівна та/або безнадійна дебіторська заборгованість побутових споживачів перед постачальниками природного газу станом на розрахункову дату, зокрема заборгованість у розмірі вартості несплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підлягає списанню на особових рахунках побутових споживачів за результатами проведення взаєморозрахунків, передбачених цією статтею";

Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.

Сумнівна та/або безнадійна дебіторська заборгованість побутових споживачів перед постачальниками природного газу станом на розрахункову дату з урахуванням усіх коригувань розміру сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості, якщо такі мали місце, у зв'язку з переоцінкою заборгованості побутових споживачів у фінансовій звітності постачальника станом на розрахункову дату, зокрема заборгованість у розмірі вартості несплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, підлягає списанню на особових рахунках побутових споживачів за результатами проведення взаєморозрахунків, передбачених цією статтею, пропорційно до частки кредиторської заборгованості постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, у якій проведено такі взаєморозрахунки.".

19.08.2022 набрав чинності Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-ІХ від 29.07.2022 (далі - Закон № 2479-ІХ), яким серед іншого внесені зміни до Закону №1639-IX.

Відповідно до положень статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також, статтю 4 Закону №1639-IX викладено в новій редакції, згідно з якою:

Взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання:

сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року;

обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року, - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року. У разі якщо різниця між фактичною вартістю послуг з розподілу природного газу та тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, буде перевищувати загальну суму заборгованості оператора газорозподільної системи перед кредиторами, зазначеними в абзацах 7-9, 11 статті 1 цього Закону, така різниця не підлягає компенсації у тарифі на розподіл природного газу та з інших джерел;

обсягів перевищення фактично понесених витрат на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних втрат та витрат, власних потреб оператора газосховищ при наданні послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу, розрахованих за ціною природного газу, визначеною у договорах про закупівлю/постачання природного газу, над планованими витратами, розрахованими за ціною природного газу відповідно до структур тарифів на послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що утворилися (утворяться) у період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2022 року, - в цілях погашення заборгованості (грошових зобов'язань) оператора газосховищ перед акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та/або перед державним бюджетом;

різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного для потреб побутових споживачів, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам природного газу протягом січня-квітня 2021 року, яка визначається відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 3 цього Закону, - в цілях погашення заборгованості (грошових зобов'язань) включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності затверджує розрахунки відповідного постачальника природного газу, включеного до Реєстру, а саме:

заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов, проведеного за Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 01 грудня 2015 року до 01 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків;

щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року;

розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів, зокрема заборгованості, що включає вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату.

Обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини 2 статті 3 цього Закону.

Обсяги перевищення фактично понесених витрат на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних втрат та витрат, власних потреб оператора газосховищ при наданні послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу, розрахованих за ціною природного газу, визначеною у договорах про закупівлю/постачання природного газу, над планованими витратами, розрахованими за ціною природного газу відповідно до структур тарифів на послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підлягають врегулюванню згідно з частиною 1 цієї статті, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини 2 статті 3 цього Закону.

Тобто, Законом №2479-ІХ, яким внесені зміни до Закону №1639-ІХ, встановлено, що згідно процедур передбачених Законом №1639-ІХ підлягає врегулюванню заборгованість та/або грошові зобов'язання постачальників природного газу, які в період з 01 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий-березень 2021 року включно, перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Сторонами не заперечується, що ТОВ "Житомиргаз Збут" листом від 29.12.2021 № 107-Сл-15566-1221 надано до НКРЕКП для затвердження розрахунок, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності.

16.05.2022 ТОВ "Житомиргаз Збут" направило до НКРЕКП заяву №107-Сл-1318-0522 про включення його до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та про затвердження обсягу заборгованості, що підлягає врегулюванню на підставі Закону №1639-ІХ в сумі 361 402 925,61 грн.

Так, у листі від 16.05.2022 №107-Сл-1318-0522 позивач вказав, що ТОВ "Житомиргаз Збут" вважаючи, що як постачальник природного газу має законодавчо передбачене право на врегулювання безнадійної та сумнівної дебіторської заборгованості побутових споживачів, сформованої на розрахункову дату (31.12.2020) з метою погашення кредиторської заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу для постачання побутовим споживачам №18-412-Н від 05.11.2018, подало цю заяву та додатки до неї:

- копію статуту ТОВ "Житомиргаз Збут", затвердженого Протоколом №30/03-2021 загальних зборів учасників від 30.03.2021;

- копії актів звіряння розрахунків станом на 30.09.2020 та станом на 30.09.2021 за договором купівлі-продажу природного газу для постачання побутовим споживачам, що був укладений з АТ "НАК "Нафтогаз України" від 05.11.2018 №18-412-11;

- довідку, складена у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням основних груп кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості за даними фінансової звітності ТОВ "Житомиргаз Збут", складеної станом на 31.12.2020.

- звіт із завдання з надання обгрунтованої впевненості (висновок суб'єкта аудиторської діяльності) складений за результатами оцінки та перевірки даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на 31.12.2020.

Враховуючи наведене вище, просило задовольнити заяву ТОВ "Житомиргаз Збут" про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та затвердити обсяг заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ст.4 Закону №1639-ІХ в сумі 361 402 925,61 грн.

Сторонами не заперечується, що вартість неоплачених обсягів виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов оператором газорозподільних систем за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595, в період з 01 грудня 2015 року до 01 жовтня 2018 року та того, що ТОВ "Житомиргаз Збут" за застереженням державних органів у досліджуваному періоді, утримувалось від виставлення рахунків побутовим споживачам з приведенням обсягів використаного газу до стандартних умов, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на 31.12.2020.

Після набрання чинності змін до Закону №1639-ІХ, ТОВ "Житомиргаз збут" 23.08.2022 було подано доповнення № 10701-Сл-2149-0822 до заяви від 16.05.2022 №107-Сл-1318-0522, яким додано копії ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності (чинних у період утворення заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з Законом №1639-ІХ).

На засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання 06.09.2022, прийнято постанову № 1082 "Про включення ТОВ "Житомиргаз Збут" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу".

Тобто, після виконання ТОВ "Житомиргаз Збут" усіх вимог, встановлених Законом №1639-ІХ відповідачем вчинено дії, обов'язок на вчинення яких покладено на НКРЕКП Законом №1639-ІХ та включено суб'єкта господарювання ТОВ "Житомиргаз Збут" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.

У подальшому, 18.01.2023 ТОВ "Житомиргаз Збут" надано доповнення №107007.2-Сл-33-0123 до заяви від 16.05.2022 №107-Сл-1318-0522, яким подано для затвердження Регулятором щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу товариством побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021, в сумі 322 678 890,74 грн.

До доповнення позивач додав:

- щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 на 1 арк.;

- остаточні помісячні алокації відборів побутових споживачів за період з 01 січня 2021 року до 30 квітня 2021, яким ТОВ "Житомиргаз Збут" здійснювало постачання природного газу, на USB носії інформації;

- висновок суб'єкта аудиторської діяльності, ТОВ "Крестон Україна" за результатами перевірки щомісячних розрахунків на 14 арк.;

- довідку про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості 1 арк;

- копія акту звірки з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на 1 арк.

Разом з тим, листом від 12.05.2022 № 107-Сл-1308-0522 ТОВ "Житомиргаз Збут" надало до НКРЕКП накази від 11.01.2021 № 01H0-28-0121 та від 30.08.2021 №01Ho-39-0821 "Про безнадійну та сумнівну дебіторську заборгованість побутових споживачів".

Згідно з вимогами вищезазначених наказів під час формування річної фінансової звітності за 2021 рік ТОВ "Житомиргаз Збут" необхідно проводити розрахунок сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів, виходячи з того, що грошові кошти, отримані після 31.12.2020, в першу чергу зараховуються в рахунок оплати за природний газ, спожитий у 2021 році.

При цьому, якщо сума грошових коштів, отриманих ТОВ "Житомиргаз Збут" після 31.12.2020, перевищує вартість спожитого у 2021 році природного газу, залишок коштів направляється в погашення дебіторської заборгованості побутового споживача за виключенням тієї, яка підлягає врегулюванню та списанню на особових рахунках побутових споживачів в результаті проведення взаєморозрахунків відповідно до положень Закону №1639-ІХ, або вважається попередньою оплатою побутового споживача, якщо залишок коштів більше такої дебіторської заборгованості побутового споживача.

Також зазначеним вище листом з метою підтвердження виконання вимог наказів в частині порядку зарахування грошових коштів, отриманих постачальником від побутових споживачів після 31.12.2020. Регулятору було надано розрахунок несплаченої станом на 31.12.2021 сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут", сформованої станом на 31.12.2020, в електронному вигляді, скріплений ЕЦП.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що починаючи з дати включення постачальника природного газу ТОВ "Житомиргаз збут" до Реєстру, до порядку денного засідань НКРЕКП включені питання щодо прийняття постанов про затвердження розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут", зокрема на 16 грудня 2022 року (відкладено на 19 грудня 2022 року) та на 14 березня 2023 року, а також про затвердження щомісячних розрахунків різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ "Житомиргаз Збут" для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 включно, та вартістю реалізації цього ресурсу товариством побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 - на 14 березня 2023 року.

Водночас, на засіданнях НКРЕКП, які проводились у формі відкритого слухання, 19 грудня 2022 року та 14 березня 2023 року прийнято рішення щодо перенесення розгляду питань про затвердження вищезазначених розрахунків ТОВ "Житомиргаз Збут".

У свою чергу, НКРЕКП листом від 28.02.2023 № 2308/16.2.3/7-23 направила запит ТОВ "Житомиргаз Збут" щодо надання інформації стосовно несплаченої станом на 31.12.2022 сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів, що була сформована станом на 31.12.2020.

Також на адресу НКРЕКП надійшов лист ТОВ "Житомиргаз Збут" від 05.05.2023 № 107007-Сл-414-0523 з проханням затвердити розрахунок та щомісячні розрахунки.

Разом з цим, запитувані інформація та матеріали до HKPEKП від позивача не надходила.

Вказане спростовує доводи позивача про допущення НКРЕКП бездіяльності щодо не розгляду та незатвердження зазначених вище розрахунків, оскільки питання щодо затвердження розрахунку та щомісячних розрахунків різниці, поданих ТОВ "Житомиргаз Збут", знаходяться на розгляді Регулятора.

При цьому суд зауважує, що відповідач не заперечує, що питання затвердження розрахунку та щомісячних розрахунків різниці, поданих ТОВ "Житомиргаз Збут" належить до його компетенції, і не відмовляється від обов'язку затвердити такі розрахунки.

Відповідач вказує, що не погоджується з наданими позивачем документами що стосуються розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут", вказуючи, що за результатами аналізу інформації відповідач встановив, що по побутових споживачах включених до розрахунку ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на 31.12.2021 обліковується значна сума переплати (понад 83 млн. грн), і, на його думку ця заборгованість побутових споживачів сформована станом на 31.12.2020, погашена у 2021 році.

Водночас, позивач стверджує, що розрахунок несплаченої станом на 31.12.2021 сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед товариством, сформованої станом на 31.12.2020 проводився у відповідності до наказів №01Но-28-0121 від 11.01.2021 та №01Но-39-0821 від 30.08.2021 "Про сумнівну та безнадійну дебіторську заборгованість побутових споживачів", згідно яких грошові кошти, отримані товариством після 31.12.2020, в першу чергу зараховувались в рахунок оплати за природний газ, спожитий у 2021 році. Якщо ж сума грошових коштів, отриманих товариством після 31.12.2020 перевищувала вартість спожитого у 2021 році природного газу, залишок коштів направлявся в погашення дебіторської заборгованості побутового споживача за виключенням тієї, яка підлягає врегулюванню та списанню на особових рахунках побутових споживачів в результаті проведення взаєморозрахунків, або вважалася попередньою оплатою побутового споживача, якщо залишок коштів більше такої дебіторської заборгованості побутового споживача. Отже, сума переплати в розмірі 61 626 992,06 грн, зазначена у розрахунку несплаченої станом на 31.12.2021 сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед товариством, сформованої станом на 31.12.2020, є залишком переплати споживача після погашення дебіторської заборгованості побутового споживача за виключенням тієї, яка підлягає врегулюванню та списанню і зарахована в рахунок попередньої оплати побутового споживача. Така переплата використовувалась споживачем в рахунок погашення нарахувань майбутніх періодів або відповідно до п.24 розділу III Правил постачання природного газу, поверталась на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Також вказує, що сумнівна та безнадійна дебіторська заборгованість побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз Збут" станом на 31.12.2020 (розрахункову дату згідно Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ), зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 року №595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати є і залишається незмінною та її погашення не відбувалось.

Отже, між сторонами існує спір щодо правильності розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів з урахуванням усіх коригувань сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості та правильності розміру заявлених позовних вимог.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Згідно висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.05.2025 №3360/23-26:

1. Розрахунки ТОВ "Житомиргаз Збут" різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року, при тому що вартість ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року визначається за ціною, яка складається із суми (що перераховується у гривні за 1000 метрів кубічних (без податку на додану вартість) за середньоарифметичним обмінним курсом відповідних валют Національного банку України за відповідний період постачання) таких показників:

1) середньоарифметичного значення природного газу «Bid» та «Ask» y євро/МВт*год на наступну газову добу поставки (Day Ahead) на нідерландському газовому хабі TTF відповідно до інформації, опублікованої під заголовком «Complete European Gas prices: TTF» у звіті «Argus European Natural Gas», що склалися за відповідний період постачання (січень, лютий, березень, квітень 2021 року), помноженого на коефіцієнт «Gross Calorific Value» (GCV), який відображає значення співвідношень одиниць енергії (МВт*год) та об'єму (1000 метрів кубічних) і визначається на рівні 10,6 (далі коефіцієнт GCV);

2) спреду (різниця між ціною природного газу на нідерландському газовому хабі TTF та на кордоні України), який визначається як фактична середня різниця в цінах між хабами NCG та TTF (Day-Ahead) за відповідний період постачання з додаванням вартості транспортування найкоротшим маршрутом (Німеччина-Австрія-Словаччина) при бронюванні потужностей на місяць до кордону України згідно з тарифами операторів ТТС відповідних країн), але не більше 3.20 євро/Мвт*год., помноженого на коефіцієнт GCV;

3) тарифу на транспортування природного газу для точки входу в Україні на міждержавному з'єднанні з урахуванням місячного коефіцієнта 1.2;

4) торговельної націнки постачальника природного газу в розмірі не більше 5 відсотків;

5) тарифу на послуги з транспортування природного газу оператора 3 газотранспортної системи України для внутрішніх точок виходу газотранспортної системи; а вартість реалізації такого ресурсу побутовим споживачам визначається як добуток, обску реалізованого природного газу, підтвердженого документами щодо остаточної алокації відборів побутових споживачів, та ціни, встановленої постановами Кабінету Міністрів України на період лютий-березень, 2021 року включно, арифметично підтверджуються.

2. Підтвердити документально розрахунок ТОВ "Житомиргаз Збут" сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів з урахуванням усіх коригувань сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості, якщо такі мали місце у зв'язку із переоцінкою заборгованості побутових споживачів у фінансовій звітності постачальника, зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року №595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати та несплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, не видається за можливе.

Разом з цим, у постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив висновки щодо застосування дискреційних повноважень НКРЕКП та зазначив, що дискреція - це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб'єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічна позиція також була висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №420/1367/22 та від 29.03.2024 у справі №640/30290/21, від 30.04.2025 у справі № 620/2206/20.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії" ("Pedersen and Baadsgaard v. Denmark", заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Водночас у рішенні ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

З огляду на це дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб'єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб'єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб'єкта управлінської діяльності викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №540/913/21, від 16.05.2023 у справі №380/3195/22, від 23.06.2023 у справі №160/6214/21.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин даної справи, суд бере до уваги, що вирішення питання щодо затвердження розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості та різниці між вартістю ресурсу природного газу належить до внутрішньої компетенції НКРЕКП (дискреційних повноважень), у зв'язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення таких вимог адміністративного позову, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов'язання вчинення таких дій.

З огляду на встановлені судом обставини даної справи, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України суд,

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (майдан Перемоги,10, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 39577504) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська,19, м.Київ, 03057, ЄДРПОУ: 39369133) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

04.12.25

Попередній документ

132324042

Наступний документ

132324044

Інформація про рішення:

№ рішення:	132324043
№ справи:	240/24295/23
Дата рішення:	04.12.2025
Дата публікації:	08.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.12.2025)
Дата надходження:	17.08.2023
Предмет позову:	визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ПАНКЕЄВА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

відповідач (боржник):

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут"

представник позивача:

Слюсар Олексій Миколайович