Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2025 року Справа№640/14000/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2021 № 2523523/35086034 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.03.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення від 30.03.2021 № 2513653/35086034 про неврахування таблиці даних платника податків від 26.03.2021;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.03.2021 № 1 датою її фактичного надходження.
За змістом наданого позову в ході здійснення господарської діяльності позивачем укладено договір із ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС», в межах виконання якого позивачем надані послуги прокату автомобіля, за фактом надання послуг складено акт приймання, сформовану податкову накладну від 01.03.2021 № 1 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Втім, реєстрацію наданої позивачем податкової накладної було зупинено через відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості та запропоновано товариству надати додаткові документи на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. На підтвердження інформації у податковій накладній позивач направив пояснення та документи, втім рішенням комісії відповідача було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач зазначив, що надані ним документи є достатніми для підтвердження інформації у податковій накладній, з огляду на що рішення про відмову в її реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна має бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім цього позивач зауважив на протиправності прийнятого відповідачем рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, наполягав на його необґрунтованості через невизначення в ньому ризикових операцій позивачем, здійснення яких стало підставою для його прийняття.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у м. Києві та відповідач 2 - Державна податкова служба України у наданих до суду відзивах заперечував проти задоволення заявлених позивачем вимог, просили суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що п. 4, 5 Наказу МФУ від 12.12.2019 № 520 визначено перелік документів, що надають платником податків на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено для вирішення питання про її реєстрацію в реєстрі податкових накладних, а тому після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в платника податків виникає право на подання таких документів. Зауважуючи на тому, що подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідачі наполягали на відсутності підстав для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Щодо вимог позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, то згідно з відзивом питання реєстрації податкової накладної входить до дискреційних повноважень податкового органу, згідно з Порядком № 1246 податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за наслідком проведення її перевірки, що встановлено п. 12 цього Порядку, що здійснюється автоматично та не може бути проведена судом, а тому, зобов'язання судом зареєструвати податкову накладну є втручанням до дискреційних повноважень податкового органу, що суперечить ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, цю справу передано на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025 прийнято до провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛС", є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 35086034. Згідно з відомостям ЄДРПОУ основним видом діяльності, що здійснює позивач згідно з КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 , копія якого наявна в матеріалах справи.
01.03.2021 позивачем складено податкову накладну № 1 на загальну суму 114615,00 грн, у т. ч. ПДВ 19102,50 грн, покупцем в якій визначено ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС» (ЄДРПОУ 43489477), в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» визначено: «послуги з прокату автомобіля BMW 730i НОМЕР_2 », код послуги 77.11. 24.03.2021 позивачем направлено податкову накладну на реєстрацію до ЄРПН, згідно з квитанцією від 24.03.2021 податкову накладну зареєстровано за № 9061354106, реєстрацію зупинено. У квитанції про реєстрацію податкової накладної зазначено, що код за ДКПП послуг 77.11 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послугу та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
26.03.2021 позивач направив пояснення та документи (кількість додатків 9) на підтвердження інформації в податковій накладній від 01.03.2021 № 1.
29.03.2021 позивач надано на реєстрацію таблицю даних, в якій зазначено про здійснення товариством виду діяльності за КВЕД 77.11, за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг - 77.11., втім 30.03.2021 комісією відповідача 1 прийнято рішення № 2513653/35086034 про неврахування таблиці даних через наявність в органах державної податкової служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.
01.04.2021 комісією відповідача 1 прийнято рішення № 2523523/35086034 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 01.03.2021 № 1, підставою відмови в реєстрації зазначено ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
06.04.2021 позивач надав скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 01.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної, в якій, посилаючись на підтвердження наданими ним поясненнями та доданими до них документами інформації в податковій накладній, правомірності її формування, зауважив на протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Рішенням від 14.04.2021 № 17021/35086034/2 надану позивачем скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної без змін. В рішенні зазначено про ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України, норми якого застосовуються в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника скласти на дату виникнення податкових зобов'язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, що застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Так, згідно з пунктами 12-14 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок № 1165), що застосовується редакції, чинній на час зупинення податкових накладних).
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Частиною 2 пункту 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п. 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій затверджені Додатком № 3 до Порядку № 1165, пункт 1 Критеріїв ризиковості встановлюється у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до розділу Таблиця даних платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Відповідно до п 18 Порядку, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31.12.2016) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р
Відповідно до пункту 19 Порядку, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019 (надалі за текстом Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з пунктом 4 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктами 19- 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 520 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Спірним питанням в межах цієї справи є правомірність рішення комісії відповідача 1 від 01.04.20221 № 2523523/35086034 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.03.2021 № 1 та рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.03.2021 № 2513653/350860334 з наведених в оскаржуваних рішеннях підстав.
Під час вирішення спору, що виник між сторонами, на підставі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки Верховного Суду, що наведені у поставах у справах, предметом розгляду яких є правомірність рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.
Верховний Суд за результатами аналізу положень Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, встановлений 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
В постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 08.06.2020 у справі №824/245/19-а у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Згідно з матеріалами справи позивачем подано на реєстрацію податкову накладну від 01.03.2021 № 1, складену за фактом надання послуг ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС» вартістю 114 615,00 грн. Реєстрацію зазначеної накладної зупинено, що підтверджено наявною в матеріалах справи квитанцією від 24.03.2021 через встановлення невідповідності операції п. 1 Критеріїв ризиковості та запропоновано позивачу надати пояснення на підтвердження інформації у податковій накладній.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних вмотивовано ненаданням позивачем розрахункових документів та /або банківських виписок.
При цьому, згідно з матеріалами справи на підтвердження інформації в податковій накладній від 01.03.2021 № 1 позивачем надані до податкового органу пояснення із документами (9 додатків), а саме: пояснення, копії договору від 08.04.2020 № 1093/13, укладеного із КП «ЦЕНТР МАРКЕТИНГУ» Шевченківського району м. Києва, договору суборенди приміщення від 01.01.2021, укладеного із ТОВ «КАР РЕНТАЛ Україна» листа від 26.03.2021 № 906135106, договору фінансового лізингу від 11.06.2018 № 00016335, графіку витрат та виплат лізингових платежів від 11.06.2018, акту приймання передачі від 18.06.2018 до договору фінансового лізингу, договору прокату від 02.02.2021 № 15975-Ю/2021,укладеного із ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС», акт надання послуг від 01.03.2021 № 85.
Згідно з зазначеними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, 08.04.2020 між позивачем (замовник) та КП «ЦЕНТР МАРКЕТИНГУ» Шевченківського району м. Києва Виконавець) укладений договір, про надання замовнику місцезнаходження за адресою: 04050, м. Кив, вул. Ю. Іллєнка, буд. 12 для державної реєстрації. Згідно з умовами договору суборенди від 01.01.2021, укладеного між позивачем та ТОВ «КАР РЕНТАЛ УКРАЇНА», останній зобов'язався передати в суборенди приміщення, мебльоване під офіс за адресою: вул. Дніпровська Набережна, 13, а позивач зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі та порядку, визначеному умовами укладеного договору. В листі від 26.03.2021 позивачем зазначено, що ТОВ «ЮЛС» зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, фактичною адресою здійснення діяльності є м. Київ, Дніпровська набережна, 13. На підставі договору прокату від 02.02.2021 № 15975-Ю/2021 позивач передав в оренду ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС» автомобіль марки BMW 730i (держ № НОМЕР_2 ) на період з 02.02.2021 по 01.03.2021, 01.03.2021 термін оренди скінчився та сторонами підписано акт надання послуг від 01.03.2021 № 85. За змістом пояснень права на автомобіль, що був переданий в прокат ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС», набуті на підставі договору фінансового лізингу від 11.06.2018 № 00016335, укладеного із ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА». В листі від 26.03.2021 позивачем наголошено на поданні до податкового органу форми 20 ОППП з переліком більше с100 автомобілів, що перебувають на балансі компанії, у т.ч. автомобіля марки BMW 730i (держ № НОМЕР_2 ).
Отже, податкову накладну від 01.03.2021 № 1 сформовано позивачем за першою подією - фактом надання послуг.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, що надавалися позивачем разом із поясненнями є достатніми для підтвердження інформації у податковій накладній 01.03.2021 № 1. При цьому, первинні документи, що підтверджують факт надання позивачем послуг отримувачу, що були підставою оформлення податкової накладної - акт надання послуг від 01.03.2025 № 85 - були наявними у відповідача 1 на час прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.04.2021 № 2523523/35086034. Що стосується зазначеного в рішенні про відсутність розрахункових документів, то суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено право складання податкової накладної за фактом першої події - або передачі товару, або отримання коштів, при цьому зазначені події не мають збігатися у часі для визнання податкової накладної такою, що складена правомірно.
Таким чином, рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.04.2021 № 2523523/35086034 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.03.2021 № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 01.03.2021 № 1, суд зазначає наступне.
Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в такому випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, ГУ ДПС у м. Києві мало скласти висновок про їх реєстрацію, на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже, такі повноваження відповідачів не є дискреційними.
В такому випадку застосування у цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 01.03.2021. № 1, протиправність відмови у реєстрації якої встановлено судом під час розгляду цієї справи, датою її подання.
При вирішенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.03.2021 № 2513653/35086034 суд виходить із нижчевикладеного.
Положеннями Порядку № 1165 визначено, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.
В рішенні про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.03.2021 №2513653/35086034 зазначено, що відповідно до пункту 19 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165», за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 29.03.2021 №9066070663, врахованої рішенням від 29.03.2021 №2509693/35086034 прийнято рішення про її неврахування з підстав: «наявність в органах державної податкової служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».
В оскаржуваному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не конкретизовано, господарської операції, що на думку відповідача є ризиковою, підстави, за яких таку операцію визнано ризиковою.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч.1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Водночас, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення 30.03.2021 №2513653/35086034 не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, оскільки не містить належного обґрунтування, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти витрати, пов'язані із розглядом цієї справи у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4540 грн за платіжним дорученням від 12.05.2021 № 3678 на відповідача 1 - Головне управління ДПС у м. Києві повністю.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2021 № 2523523/35086034 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.03.2021 № 1.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.03.2021 № 1 датою її фактичного подання.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.03.2021 № 2513653/35086034 про неврахування таблиці даних платника податків від 26.03.2021.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛС" судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛС», ЄДРПОУ 35086034, адреса: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12,
Відповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві, ЄДРПОУ 43141267, адреса: 041116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд 33/19,
Відповідач 2: Державна податкова служба України, ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.
Суддя А.С. Михайлик