Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 грудня 2025 року Справа№200/7379/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у наданні інформації про виплачені кошти після смерті ОСОБА_2 , що не були отримані ним за життя, із зазначенням отримувача коштів, дати виплат та їх розміру, наведені у відповідях №00-43/1721-01-1-2606 від 09.09.2025 та №00-43/1773-01-1-2670 від 18.09.2025
зобов'язати надати інформацію про виплачені кошти після смерті ОСОБА_2 , неотримані ним за життя, із зазначенням отримувача коштів, дати виплат та їх розміру на підставі заяв від 02.09.2025 та 12.09.2025 та доданих до них документів.
За змістом викладеного в позові, позивач ОСОБА_1 (син загиблого), ОСОБА_3 (мати загиблого) та ОСОБА_4 (дружина загиблого) є спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 , заступника начальника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до ст. 83 Кодексу законів про працю України, у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
З метою отримання інформації про наявність невиплачених коштів, неотриманих за життя ОСОБА_2 та виплати їх позивачу останній 02.09.2025 та 12.09.2025 звернувся з відповідними заявами до відповідача. Відповідачем у наданні інформації відмовлено з посиланням на те, що така інформація є конфіденційною, а відтак позивачу слід звернутись зі спірного питання до ОСОБА_4 , з якою здійснено в повному обсязі розрахунок за померлого ОСОБА_2 , як його дружиною. Позивач зазначає, що вказане суперечить приписам Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідач відзив на позову суду не надав.
Ухвалою від 29.09.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.02.2025.
19.03.2025 приватним нотаріусом Ромащенко Н.М. (м Дніпро) відкрито спадкову справу № 73819497.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.1.2022 позивач, ОСОБА_1 , є сином померлого ОСОБА_2 .
02.09.2025 позивачем направлено до відповідача, Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, заяву, у якій він вказав, що ОСОБА_1 (син загиблого), ОСОБА_3 (мати загиблого) є спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 , заступника начальника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі ст. 83 Кодексу законів про працю України позивач просив: надати інформацію щодо усіх сум, виплачених після смерті ОСОБА_2 , із зазначенням отримувача коштів, дати виплати та суми, а також підстав виплати; здійснити виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належної їм як спадкоємцям першої черги частки коштів невиплачених за життя ОСОБА_2 компенсації за невикористані 32 дні щорічних відпусток за період роботи в Новогродівській міській військовій адміністрації Покровського району Донецької області (20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 20.07.2023 по 19.07.2024, 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 20.07.2024 по 19.07.2025, інших належних виплат).
У відповідь на вказану заяву відповідачем листом від 09.09.2025 № 00-43/1721-01-1-2606 повідомлено позивача про те, що за виплатою відповідних сум заробітної плати та інших виплат, що не отримав за життя ОСОБА_2 , звернулась дружина померлого - ОСОБА_4 16.02.2025, 05.08.2025. Остаточний розрахунок за померлого ОСОБА_2 проведено із його дружиною ОСОБА_4 в повному обсязі 27.02.2025 та 12.08.2025 відповідно до отриманих заяв та документів, що підтверджують родинні зв'язку померлого із заявницею. Щодо виплачених сум позивачу відповідач рекомендував звернутись до ОСОБА_4 . Позивача повідомлено, що у разі незгоди з наданою відповіддю він має право на оскарження її в судовому порядку.
Позивач за наслідком отриманого листа знов звернувся до відповідача із заявою від 12.09.2025, де вказав, що запитувана інформація необхідна та буде використана в судовому провадженні під час подання позову. Вказав, що ОСОБА_4 , з якою проведено остаточний розрахунок, телефонні дзвінки та повідомлення ігнорує, будь-які відомості надавати відмовляється, тому отримати іншим шляхом, ніж від роботодавця загиблого, відповідну інформацію неможливо. У зв'язку з цим позивач просив відповідача: надати письмову інформацію щодо всіх сум, виплачених після смерті ОСОБА_2 , із зазначенням отримувача коштів, дати виплат та суми, а також на підставі чого вони були виплачені; у разі відмови в наданні запитуваної інформації скласти про це мотивовану постанову, відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», копію якої надати разом з відповіддю. В обґрунтування заяви позивач також послався на ст. 83 Кодексу законів про працю України, ст. 1261 Цивільного кодексу України.
Листом від 18.09.2025 № 00-43/1773-01-1-2670 відповідач надав відповідь, де вказав, що листом від 09.09.2025 повідомив повну інформацію щодо проведеного остаточного розрахунку із загиблим працівником ОСОБА_2 із зазначенням дати здійснення виплат, підстав, ПІБ отримувача коштів. При цьому, з моменту перерахування коштів на особистий рахунок ОСОБА_4 інформація про суми отриманих ОСОБА_4 коштів вважається конфіденційною і підлягає розголошенню лише з дозволу власника відповідних коштів. Станом на 16.09.2025 громадянка ОСОБА_4 такого дозволу Новогродівській міській військовій адміністрації, Новогродівській міській раді не надавала. Так, для отримання інформації щодо розміру коштів позивачу повторно рекомендовано звернутись до ОСОБА_4 . Відповідач також вказав, що у разі встановлення в законному порядку права позивача на частину спадщини у вигляді належних сум заробітної плати та інших виплат, не одержаних за життя ОСОБА_2 , позивач має право стягнути визначену частку з громадянки ОСОБА_4 в судовому порядку. При цьому, Новогродівська міська військова адміністрація не уповноважена вирішувати питання щодо встановлення черговості прав на спадину, виділення часток у спадковій масі тощо. Для вирішення цього питання позивачу вказано звернутись до уповноважених органів (нотаріальні контори, судові органи). Позивача повідомлено, що у разі незгоди з наданою відповіддю він має право на оскарження її в судовому порядку.
НОРМИ ПРАВА, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-XII інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Положеннями статті 9 Закону України №2657-XII обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Статтею 20 цього Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ст. 21 Закону №2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (Закон № 2939-VI)
Згідно зі статтею 1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 3 цього Закону закріплює гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації. Згідно з вказаною статтею, право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідач у справі відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації належить» до розпорядників публічної інформації, визначених частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI
Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 6 Закону№ 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Таким чином, конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 6 статті 6 Закону№ 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Тобто, не може бути обмежено доступ до інформації про здійснення розпорядження бюджетними коштами, про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").
Відповідно до ст. 7 Закону № 2939-VI конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Не є спірним те, що інформація, запитувана позивачем у заявах від 02.09.2025 та 12.09.2025, стосується використання бюджетних коштів.
З огляду на наведені вище приписи, така інформація не може бути конфіденційною (інформацією з обмеженим доступом).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 28.12.2022 у справі №420/8015/22.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Відповідно до статті 23 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем у якості підстав для відмови позивачу у наданні запитуваної інформації вказано, що інформація, що запитується, належить до конфіденційної (категорії інформації з обмеженим доступом). Такі доводи спростовуються наведеним вище, оскільки інформація стосується витрати бюджетних коштів, відтак, відмова в наданні інформації з визначеної відповідачем підстави є протиправною.
Щодо тверджень позивача про неповідомлення відповідачем позивачу отримувача коштів та дати їх отримання, то із листів відповідача від 09.09.2025 № 00-43/1721-01-1-2606, від 18.09.2025 № 00-43/1773-01-1-2670 вбачається, що отримувачем коштів остаточного розрахунку із померлим працівником ОСОБА_2 відповідачем зазначено ОСОБА_4 та вказано, що розрахунок із нею проведено 27.02.2025, 12.08.2025, тобто, отримувача коштів і дати їх отримання відповідач повідомив позивачу. Водночас, суми виплат і їх вид відповідачем неправомірно не повідомлено на запит позивача.
До цього ж, слід зауважити, що листи відповідача від 09.09.2025 № 00-43/1721-01-1-2606, від 18.09.2025 № 00-43/1773-01-1-2670 не містять обґрунтування віднесення запитуваної позивачем інформації про суми коштів до конфіденційної, тобто, відповіді вимогам статті 23 Закону № 2939-VI, а також ст. 2 КАС України не відповідають.
З огляду на таке, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування наведених у відповідях №00-43/1721-01-1-2606 від 09.09.2025 та №00-43/1773-01-1-2670 від 18.09.2025 відмов у наданні інформації про виплачені кошти після смерті ОСОБА_2 , що не були отримані ним за життя, із зазначенням їх розміру, та зобов'язання надати таку інформацію на підставі заяв від 02.09.2025 та 12.09.2025 та доданих до них документів.
Вимоги позивача щодо повідомлення йому відповідачем отримувача коштів та дати їх виплати задоволенню не підлягають, оскільки такі відомості були повідомлені, а отже в цій частині права позивача не підлягають судовому захисту, оскільки не порушені.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи виникнення спору через неправильні дії відповідача, сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача повністю.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати викладені у відповідях №00-43/1721-01-1-2606 від 09.09.2025 та №00-43/1773-01-1-2670 від 18.09.2025 відмови Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо надання інформації про виплачені кошти після смерті ОСОБА_2 , неотримані ним за життя, із зазначенням розміру коштів.
Зобов'язати Новогродівську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області надати інформацію про виплачені кошти після смерті ОСОБА_2 , неотримані ним за життя, із зазначенням розміру коштів, на підставі заяв ОСОБА_1 від 02.09.2025 та 12.09.2025 та доданих до них документів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
позивач, ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач, Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області - 85483, Донецька обл., м. Новогродівка, вул. Європейська, 46, код ЄДРПОУ 45075364.
Суддя А.С. Михайлик