04 грудня 2025 рокуСправа №160/19494/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРТОНІ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРТОНІ УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0153200709 від 21.03.2025, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0013858-1305-0436 від 23.04.2025, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення №0013858-1305-0436 про опис майна у податкову заставу від 26.12.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначив, що 21.03.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0153200709, яким ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» нараховано 827 640,67 грн штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 27.02.2025 №840/04-36-07-09/41158127, в якому контролюючим органом зафіксовано нібито порушення ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині незавершення валютних операцій за експортною операцією від 03.02.2023. Відповідачем 23.05.2025 винесено податкову вимогу №0013858-1305-0436, а 26.12.2024 (помилково датоване минулим роком) - рішення №0013858-1305-0436 про опис майна у податкову заставу. Позивач вважає прийняті відповідачем рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав. 27.01.2023 між ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» (Продавець) та B&Bartoni Distribution, spol. sr.o. (Чеська Республіка) (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, предметом якого є продаж інструментів на умовах DAP Млада Болеслав (Інкотермс 2010). 03.02.2023 ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» здійснило експорт товару на суму 22 632,55 USD, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2. 03.02.2023 між ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким: ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» мало грошове зобов'язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57 700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов'язання перед ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22 632,55 USD; зобов'язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» зменшилось на суму 22 632,55 USD і становить 35 067,93 USD; зобов'язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю. 28.02.2025 до менеджера ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» ОСОБА_1 у телефонному режимі звернулася посадова особа ДПС, яка представилася Аліною (тел. НОМЕР_1 ) з усною вимогою про надання документів щодо виконання зовнішньоекономічного контракту BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Письмового запиту документів від контролюючого органу не надходило. Використовуючи застосунок Viber, менеджер ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» ОСОБА_1 зі свого робочого номеру телефона НОМЕР_2 направив на застосунок Viber за номером телефону +380(66)8567661, який підписано як "Alina", скановані у PDF форматі документи, зокрема: Контракт №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 (файл "Contrac...023.pdf", 3 МБ, надісланий о 17:17); Інвойс (файл "Інвойс.pdf", 1,4 МБ, надісланий о 17:17); Митну декларацію МД-2 (файл "МД-2.pdf", 1,8 МБ, надісланий о 17:21); Список до МД-2 (файл "Список МД.pdf", 2 МБ, надісланий о 17:31); Специфікацію (файл "Специфікація.pdf", 1,9 МБ, надісланий о 17:49); Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2023 (файл "Акт.pdf", 1,1 МБ, надісланий о 17:49). Факт отримання та ознайомлення з документами підтверджується відміткою про їх прочитання у застосунку Viber (подвійні галочки). Відповідно до обставин, зазначених в акті перевірки, ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» нібито не надало до перевірки підтвердження щодо оплати за товар нерезидентом B&Bartoni Distribution, spol.s.r.o. (Чеська Республіка) за здійсненими операціями від 03.02.2023 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, що не відповідає дійсності та є завідомо неправдивою інформацією з боку контролюючого органу.
Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.07.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що на підставі направлення від 13.02.2025 №1008-п, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 191. 1.4 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням податкової інформації від 20.09.2023 №25-0008/218/ДСК про порушення ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» валютного законодавства, на підставі наказу від 13.02.2025 №1008-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.02.2025 №1008-п вручено 14.02.2025 за довіреністю від 10.01.2025, №1 економісту ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» ОСОБА_2 . Перевірка проводилась з 14.02.2025 по 20.02.2025. Згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від 20.09.2023 №25-0008/218/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Контракт від 27.01.2023 укладено з нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Республіка) «Покупець» в особі директора Томаша Бартоня, з однієї сторони, діючого на підставі Статуту та ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» «Продавець» в особі директора Риндича Олександра, з іншої сторони. Станом на 27.01.2023, згідно проведеної перевірки за контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 заборгованість відсутня. Згідно з отриманою податковою інформацією від 20.09.2023 №25- 0008/218/ДСК про порушення ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, встановлено дата експортної операції з порушенням від 03.02.2023. Згідно з наявною інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, та пред'явленої до перевірки МД від 03.02.2023 №23UA110150001154U2 на загальну суму 22 632,55 дол.США, встановлено здійснення відправки товару на адресу нерезидента B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Республіка) на підставі зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» не надано до перевірки підтвердження щодо оплати за товар нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Республіка) за здійсненими операціями від 03.02.2023 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Станом на 07.02.2025 за контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1- 2023 укладеним з нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Республіка) наявна прострочена дебіторська заборгованість у загальній сумі 22 632,55 дол. США, що підтверджено перевіркою. Також, представник відповідача зазначив, що з 06.09.2022 діє заборона щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі пункту 14-6 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18).
29.07.2025 представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій вказав на неправомірність застосування пункту 14-6 Постанови №18 у даній справі, який забороняє завершення валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Однак заборона взаємозаліку суперечить фундаментальним нормам українського права: а) статті 601 Цивільного кодексу України - імперативній нормі, яка встановлює право на припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Постанова НБУ не може скасовувати норми Цивільного кодексу, прийнятого Верховною Радою України; б) статті 203 Господарського кодексу України, яка також передбачає припинення господарських зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог; в) ієрархії нормативно-правових актів. Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Постанова НБУ не може суперечити кодифікованим актам цивільного та господарського законодавства. Заборона взаємозаліку, встановлена постановою НБУ, порушує принцип правової визначеності, оскільки: а) створює правову невизначеність щодо застосування норм цивільного права у валютних правовідносинах; б) ставить платників податків у неможливе становище, коли правомірні за цивільним правом дії кваліфікуються як порушення валютного законодавства; в) суперечить принципу єдності правової системи України, де різні галузі права повинні узгоджуватись між собою. Судова практика України, включаючи рішення Верховного Суду, послідовно підтверджує правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності. На момент укладення контракту від 27.01.2023 та здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог 03.02.2023, ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» діяло добросовісно та з урахуванням: а) імперативних норм цивільного права, які дозволяють зарахування зустрічних однорідних вимог; б) існуючої заборгованості за попереднім договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021, яка потребувала врегулювання; в) економічної доцільності одночасного виконання двох взаємопов'язаних зобов'язань. Відповідно до принципу захисту законних очікувань, визнаного Європейським судом з прав людини та українськими судами, особа має право розраховувати на стабільність правового регулювання в межах розумного періоду часу. ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» мало законні очікування щодо можливості застосування норм цивільного права при врегулюванні зобов'язань з нерезидентом, оскільки: цивільне право є стабільною галуззю права; зарахування зустрічних однорідних вимог є класичним цивільно-правовим інститутом; відсутність прямої заборони у валютному законодавстві на момент укладення договорів. Принцип пропорційності, закріплений у статті 2 КАС України, вимагає балансу між засобами та цілями. Накладення штрафу в розмірі 827 640,67 грн за застосування законного цивільно-правового способу припинення зобов'язань є диспропорційним та порушує права людини. Відповідач стверджує про порушення частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», однак економічний зміст валютної операції був повністю реалізований: а) товар фактично експортовано на суму 22 632,55 USD, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2; б) Україна отримала еквівалентну економічну вигоду у вигляді погашення заборгованості нерезидента перед резидентом у тій самій сумі; в) не відбулось відтоку капіталу з України, що є основною метою валютного контролю. Зарахування зустрічних однорідних вимог відбулось в день експорту товару (03.02.2023), що свідчить про негайне виконання зобов'язань з розрахунків за експортною операцією. Жодна норма валютного, податкового чи іншого законодавства України не встановлює підвищеної відповідальності для суб'єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність під час воєнного стану. Навпаки, законодавство передбачає пільгові умови для бізнесу під час воєнного стану, а не посилення відповідальності. Відсутній причинно-наслідковий зв'язок між воєнним станом та застосуванням зарахування зустрічних однорідних вимог: зарахування відбулось з економічних та правових причин; воєнні дії не вплинули на можливість здійснення розрахунків; альтернативні способи розрахунків були доступні, але сторони обрали економічно доцільний варіант.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
27.01.2023 між ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» (Продавець) та B&Bartoni Distribution, spol. sr.o. (Чеська Республіка) (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, предметом якого є продаж інструментів на умовах DAP Млада Болеслав (Інкотермс 2010).
03.02.2023 ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» здійснило експорт товару на суму 22 632,55 USD, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2.
03.02.2023 між ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким: ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» мало грошове зобов'язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57 700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов'язання перед ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22 632,55 USD; зобов'язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» зменшилось на суму 22 632,55 USD і становить 35 067,93 USD; зобов'язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю.
На підставі направлення від 13.02.2025 №1008-п та наказу від 13.02.2025 №1008-п відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023.
27.02.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено відповідний акт №840/04-36-07-09/41158127, в якому контролюючим органом зафіксовано порушення ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 в частині незавершення валютних операцій за експортною операцією від 03.02.2023.
21.03.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0153200709, яким ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 827 640,57 грн.
До матеріалів справи долучений розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА», який є додатком до податкового повідомлення-рішення та містить таку інформацію: експортний контракт від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, період порушення граничних строків розрахунків з 02.08.2023 по 07.02.2025, кількість днів - 556, сума простроченої заборгованості (у валюті), грошових одиниць - 22632,55, код валюти - 840, курс валюти на момент виникнення заборгованості - 36,5686, сума простроченої заборгованості (гривневий еквівалент), грн - 827 640, 67, ставка пені за кожен день прострочки, % - 0,3, сума пені, грн - 827 640, 67.
23.04.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу №0013858-1305-0436 про те, що станом на 21.04.2025 сума податкового боргу ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» становить 827 640, 67 грн з попередженням, що починаючи з 16.04.2025 на будь-яке майно платника податків розповсюджується право податкової застави.
Також, матеріали справи містять копію рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0013858-1305-0436 (датоване 26.12.2024) про опис майна ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» у податкову заставу.
Вважаючи оскаржувані податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з пунктом 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02. 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18) банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.
Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
На підставі пункту 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:
1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16-19-1 пункту 14 цієї постанови.
Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі - Інструкція № 7) банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Згідно зі статями 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України), зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 сформував висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1.10 вказаної Інструкції № 136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Також Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 по справі 420/12562/23 зробив висновок відповідно до якого та обставина, що у заліку однорідних зустрічних вимог одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов'язаннях, де кредитори за одними зобов'язаннями по відношенню до Позивача та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами.
Відтак, наразі існує усталена практика Верховного Суду щодо питання запровадження нормативно-правовими актами Національного банку України обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті.
Разом з тим, товари, експорт яких було здійснено «БАРТОНІ УКРАЇНА», не відносяться до переліку товарних позицій, до яких Кабінетом Міністрів України може бути запроваджено режим експортного забезпечення, а тому до операцій позивача така заборона зарахування зустрічних вимог не застосовувалась.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в зазначеній вище постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 також вказав наступне:
«Практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена Постановою Правління НБУ від 20 серпня 2014 року №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».
Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі.
В подальшому, дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням НБУ шляхом прийняття типових постанов, в т. ч. і постанов Правління НБУ №386 та №410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції).
Водночас, вказані обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені Постановами Правління НБУ №386 та №410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов'язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.
Крім того, вказані положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, положення яких судом наведено вище, та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.»
Суд враховує, що викладені вище правові висновки Верховного Суду були сформульовані у контексті застосування положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який станом на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність.
Разом з тим, хоча зазначений Закон втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції», наведені вище висновки та підходи Верховного Суду залишаються актуальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Це пояснюється тим, що Закон України «Про валюту і валютні операції» не запровадив нових концептуальних підходів до вирішення питання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або відступлення права вимоги, не змінив засад свободи вибору способу розрахунків у межах законодавчо дозволених форм, а також не заперечив можливості припинення валютних зобов'язань способами, передбаченими цивільним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 420/12562/23.
Отже, правові висновки, сформульовані Верховним Судом у наведених вище постановах, зберігають свою правову значущість і можуть бути враховані при вирішенні цієї справи.
З урахуванням наведеного, суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 повинні трактуватися на користь позивача.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 260/4525/24.
Судом встановлено, що 03.02.2023 між ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким: ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» мало грошове зобов'язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57 700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов'язання перед ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22 632,55 USD; зобов'язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» зменшилось на суму 22 632,55 USD і становить 35 067,93 USD; зобов'язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю.
Матеріали справи свідчать, що Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 03.02.2023 разом з іншими документами, направлявся фахівцю ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час проведення перевірки.
Враховуючи наведене, зобов'язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» за експортним Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 в частині надходження валютної виручки у сумі 22 632,55 USD припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, по що свідчить Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 03.02.2023 в день експорту товару, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2 від 03.02.2023.
Таким чином враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд вважає, що відповідач дійшов безпідставних висновків про порушення ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 в частині незавершення валютних операцій за експортною операцією від 03.02.2023.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для нарахування ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у сумі 827 640,57 грн, внаслідок чого винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0153200709 від 21.03.2025, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи те, що позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0153200709 від 21.03.2025, податкове зобов'язання у сумі 827 640,57 грн не є узгодженим, що виключає правомірність складання відповідачем 23.04.2025 податкової вимоги №0013858-1305-0436, внаслідок чого податкова вимога та рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0013858-1305-0436 (датоване 26.12.2024) про опис майна ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА», є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 12 414, 61 грн, які підтверджуються платіжною інструкцією №405 від 02.07.2025, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРТОНІ УКРАЇНА» (адреса: вул. Телевізійна, 23 А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41158127) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005; реєстраційний ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0153200709 від 21.03.2025.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0013858-1305-0436 від 23.04.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0013858-1305-0436 про опис майна у податкову заставу від 26.12.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРТОНІ УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 414 (дванадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 61 копійка.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар