04 грудня 2025 рокуСправа №160/28244/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ), що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час оновлення військово-облікових даних в мобільному застосунку “Резерв+» позивачу було згенеровано військово-обліковий документ в якому міститься позначка “Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». При цьому, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася, однак у реєстрі «Оберіг» містяться відомості про порушення правил військового обліку, які не підтверджені належними процесуальними документами. Оскільки позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то і факту притягнення до відповідальності його не було, а тому відомості до Реєстру внесені безпідставно. Отже факт притягнення до відповідальності відсутній, тому наявність позначки “Порушення правил військового обліку» є таким, що не відповідає дійсності та підлягає скасуванню. Окрім того, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних військовозобов'язаного у спосіб, встановлений у примітці до ст.210 КУпАП, відповідачем не надано. Окремо наголошував на тому, що оскільки дії відповідача у спірній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
23.10.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що вимоги є необґрунтованими і незаконними, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу 05.01.2025 року була сформована повістка №1704826 про необхідність з'явитись до Індустріального РТЦК 16.01.2025 року о 9:00 год для уточнення даних, яка в подальшому була підписана кваліфікованим електронним підписом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у день її формування, після чого була надіслана засобами поштового зв'язку. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває в переліку осіб, які порушили вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому до Дніпровського РУП № 2 ГУНП у Дніпропетровській області було автоматично направлено електронне звернення про доставлення ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зауважив, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервистів, у зв'язку з не прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 , неможливістю складання протоколу у двох, примірниках один з яких вручається особі, яка притягається до відповідальності, під розписку. Щодо обов'язку прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 для вирішення питань стосовно адміністративного правопорушення було повідомлено представнику позивача у відповіді на адвокатський запит, однак позивач цей виклик також проігнорував.
28.10.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з викладеними аргументами відповідача та просить не брати до уваги доводи відповідача та задовольнити позов. Відповідь на відзив обґрунтована тим, що доводи відповідача не підтверджують факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності справи та факту вручення позивачу повістки належним чином. У відзиві на позовну заяву представником відповідача наведено загальні норми законодавства України, що стосується порядку ведення військового обліку, забезпечення його роботи, повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тоді як, жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення щодо позивача складено не було, що визнано відповідачем. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки, згідно з Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Також зауважив, що відповідачем надано до суду копію повістки без підтверджуючих документів про направлення та вручення вказаної повістки з трек-номером у описі 0610220024566, відомості про який відсутні у базі АТ "УКРПОШТА", тому просив суд не брати до уваги доводи наведені у відзиві та долучені додатки, оскільки вони ніяким чином не підтверджують факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності та факт отримання позивачем належним чином повістки. По суті позовних вимог представник позивача зазначив, що сторона позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, з підстав, аналогічних тим, що були викладені у позовній заяві.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час оновлення військово-облікових даних в мобільному застосунку “Резерв+» позивачу було згенеровано військово-обліковий документ в якому міститься позначка “ ІНФОРМАЦІЯ_7 : порушення військового обліку»; причина розшуку "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП"; дата початку розшуку "26.01.2025", що підтверджується копією військово-облікового документу сформованого 20.08.2025 року, яка міститься в матеріалах справи.
25.08.2025 року представником позивача - адвокатом Доманською В.А., було скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому вона просила:
- надати інформацію щодо порушення правил військового обліку, а саме, які правила військового обліку були порушені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- надати інформацію щодо дати порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та надати витяг з АІТС “Оберіг»;
- надати інформацію та підтверджуючі документи моменту виявлення службовими та уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- надати належним чином завірені документи, що підтверджують порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- надати належним чином завірену копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- надати належним чином завірену копію постанови про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності;
- надати реквізити для сплати штрафу, по постанові про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності;
- надіслати відповідь на даний запит за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом від 29.08.2025 року № 2565/1 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь на адвокатський запит представника позивача, в якому зазначив, що 06.01.2025 року засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_4 , направлено повістку № 1704826, з необхідністю прибути для уточнення даних о 09.00 год. 16.01.2025 року (поштове відправлення № 0610220024566). Оскільки зазначений виклик був проігнорований, останній порушив вимоги ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у наслідок чого військовозобов'язаний ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 21-1 КУпАП.
Також у листі відповідач зазначив, що відповідно до ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію » громадяни зобов'язані: з 'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Станом на 29.08.2025 року протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не складався.
Для вирішення питань, пов'язаних із притягненням до адміністративної відповідальності, встановлення усіх відповідних обставин в межах адміністративного провадження та прийняття об'єктивного рішення у справі, запропоновано гр. ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 року №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
З вищевикладених норм випливає висновок, що до реєстру вносяться дані саме про притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як встановлено судом, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відносно позивача не складалися, що не заперечується відповідачем.
Відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав суду копію повістки №1704826 сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та підписаною електронним підписом 06.01.2025 року, в якій зазначено про необхідність з'явитись ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 року 16.01.2025 о 9:00 год для уточнення даних. На підтвердження направлення повістки відповідач надав копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення АТ "УКРПОШТА" №0610220024566.
Проте, при перевірці відстеження зазначеного поштового відправлення на сайті АТ "УКРПОШТА" відомості про нього відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Отже, надані відповідачем докази жодним чином не підтверджують факт отримання позивачем належним чином повістки та факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення та вручення повістки позивачу, а також доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до суду не надано.
Окрім того, диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Диспозиція статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ст.210 КУпАП або ст.210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол чи постанова по КУпАП відносно позивача не складалися, суд вважає, що відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесені безпідставно.
Враховуючи те, що за приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчинити певні дії.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_8 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_8 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 і ч.2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі не доведено правомірність оскаржуваних дій, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса