04 грудня 2025 року Справа №160/14230/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. в адміністративній справі №160/14230/25 за позовом ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, в якій просить суд:
визнати протиправними дії відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», код ЄДРПОУ 44361377 щодо не нарахування грошової компенсації за невикористані за 2021-2023 роки щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
стягнути з відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», код ЄДРПОУ 44361377 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 невиплачену компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 80 661,44 (вісімдесят тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 44 коп. з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства України;
стягнути з Відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», код ЄДРПОУ 44361377 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.11.2024 по 15.05.2025 в розмірі 224754,00 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі №160/14230/25 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представників відповідачів надійшли клопотання про передачу адміністративної справи для розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 клопотання представників відповідачів про передачу адміністративної справи №160/14230/25 для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва - задоволено.
Адміністративну справу №160/14230/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 виправлено технічну описку в тексті ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі 160/14230/25. По тексту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 по справі 160/14230/25 постановлено зазначити замість помилково зазначеної назви суду, а саме: «Окружного адміністративного суду міста Києва» - «Київський окружний адміністративний суд».
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року про передачу справи іншому суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та постановлено:
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №160/14230/25 - скасувати.
Справу №160/14230/25 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
03.11.2025 адміністративна справа №160/14230/25 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана для продовження розгляду головуючому судді Лозицькій І.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/14230/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Продовжено розгляд адміністративної справи №160/14230/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/14230/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
03 грудня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» надійшла заява вх.№64812/25, в якій представник позивача просить:
- відвести суддю Лозицьку І.О. від розгляду адміністративної справи;
- передати заяву на розгляд іншому судді або складу суду;
В обґрунтування заяви про відвід представник позивача зазначив наступне.
У провадженні суду перебуває справа Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації» Щастинського району Луганської області, третя особа Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, тобто, фактично за період в якому вона взагалі не перебувала в трудових відносинах з відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.
У межах провадження відповідачем 28.11.2025 року було подано:
1) клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом свідків та дослідження доказів. Ухвалою суду від 01.12.2025 року в задоволенні цього клопотання безпідставно відмовлено.
2) клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з наявністю відкритого кримінального провадження, предмет якого безпосередньо стосується обставин, що є предметом спору в даній адміністративній справі та може суттєво вплинути на її вирішення та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Станом на 03.12.2025 року суддею Лозицькою І.О. не розглянуто та не вирішено клопотання про зупинення провадження, яке стосується ключових доказів та має істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник позивача вважає, що подальший розгляд справи цим же суддею може поставити під сумнів справедливість та неупередженість судового розгляду, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року в справі №160/14230/25 в задоволенні заяви представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» про відвід судді в адміністративній справі №160/14230/25 - відмовлено та ухвалено:
Визнати необґрунтованою заяву представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» про відвід судді в адміністративній справі №160/14230/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Передати матеріали адміністративної справи №160/14230/25 для визначення складу суду та вирішення питання про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 року адміністративну справу №160/14230/25 для вирішення питання про відвід судді Лозицької І.О. передано судді Олійнику В.М.
Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді, суд зазначає наступне.
Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.
Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно з процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, подана представником позивача заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. таких аргументів та доказів не містить.
Крім того, подана позивачем заява про відвід судді фактично містить незгоду з тим, що справу передано для подальшого розгляду судді Лозицькій І.О.
Суд також враховує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
Таким чином, клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі є розглянутим станом на 03.12.2025 року.
Суд звертає увагу, що викладене в заяві представника позивача від 03.12.2025 року доводи щодо того, що справу повторно передано для розгляду тій же судді, що може поставити під сумнів справедливість та неупередженість судового розгляду та з цих підстав підлягає відводу, є помилковими, оскільки КАС України не містить заборони для продовження розгляду справи суддею першої інстанції після скасування її ухвали про передачу справи для розгляду до іншого суду.
Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 року по справі №826/11409/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведене вище свідчить про необґрунтованість підстав для відводу судді Лозицької І.О., що викладені в заяві представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» від 03.12.2025 року.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. в адміністративній справі №160/14230/25 слід відмовити.
Відповідно до частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника відділу «Центр надання адміністративних послуг Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. в адміністративній справі №160/14230/25 - відмовити.
Адміністративну справу №160/14230/25 передати судді Лозицькій І.О. для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник