03 грудня 2025 рокуСправа №160/11300/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.04.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним дії Державної установи “Дніпровська виправна колонія №89», щодо не зарахування ОСОБА_1 на пільгових умовах один місяць служби за два місяці, час перебування на службі з 29.07.2001 по 01.04.2003 рік на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області №89 на 7-8 туберкульозних відділеннях та скасувати відповідь на мій запит №89/16-Т-01 від 01.04.2025 року;
- визнати протиправним бездіяльність Державної установи “Дніпровська виправна колонія №89», щодо відмови видати ОСОБА_1 на руки уточнюючу довідку або наказ про наявність у нього пільгового стажу, оскільки відсутність уточнюючої довідки або наказу позбавляє його права реалізувати своє право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах;
- визнати протиправним бездіяльність Державної установи “Дніпровська виправна колонія №89», щодо відмови допитати свідків, які працювали разом з ОСОБА_1 і можуть підтвердити його трудовий стаж - це ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , індекс 49035; ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 , індекс 49102; ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3 , індекс 49040;
- зобов'язати, Державну установу “Дніпровська виправна колонія №89» зарахувати на пільгових умовах, один місяць служби за два місяці, період служби ОСОБА_1 з 29.07.2001 по 01.04.2003 рік, на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області №89 у відповідності до ст.23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» (в редакції, чинній на момент звільнення мене зі служби);
- зобов'язати Державну установу “Дніпровська виправна колонія №89» видати ОСОБА_1 на руки уточнюючу довідку або наказ про наявність в нього пільгового стажу у вищевказаний період служби, оскільки відсутність уточнюючої довідки або наказу позбавляє його права реалізувати своє право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано на пільгових умовах період роботи ОСОБА_1 з 29.07.2001 по 01.04.2003 (проходження служби на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області) один місяць служби за два, оскільки він працював в установі виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 24.04.2025 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі №160/11300/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.05.2025 від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач проходив службу в державній установі «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 29.07.2001 по 01.04.2003, а перший наказ «Про затвердження переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» був виданий у 2006 році тому, видавати накази по установі про закріплення співробітників для несення служби у лікарні не було підстав. Отже, на підставі вищевикладеного час проходження служби на посаді оперуповноваженого оперативного відділу в установі в період з 29.07.2001 по 01.04.2003 позивачу зараховується вислуга років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 392 ч.3 п.2. «До вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: 2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів».
20.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження та заяви про виклик свідків - відмовлено.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально виконавчій службі України з 1997 року.
Відповідно до наказу Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 07 серпня 2001 року № 35 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії (№89) з 29 липня 2001 року.
Наказом Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 27 березня 2003 року № 13 о/с було призначено для подальшего проходження служби на посаду оперуповноваженого оперативного відділу Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області з 01 квітня 2003 року.
Згідно наказу начальника управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 138/ос від 19.12.2011 року позивача було звільнено з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за п.66 Положення про проходження служби внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) та на підставі висновку службового розслідування і рішенням кадрової комісії.
Цим же наказом ОСОБА_1 була встановлена вислуга років, в календарному обчисленні 13 років 10 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні 17 років 03 місяці 08 днів.
Відповідно до наказу №4 від 16.05.2024 Державної установи «Ігренський виправний центр №133» був скасований наказ №85 о/с від 09.08.2011 року і ОСОБА_1 перерахували вислугу років станом на 14 грудня 2011 рік, яка складає у календарному обчисленні 14 років 3 місяця 13 днів, у пільговому обчисленні 18 років 09 місяців 14 днів.
05.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати на пільгових умовах період роботи ОСОБА_1 з 29.07.2001 по 01.04.2003 (проходження служби на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області) один місяць служби за два, оскільки він працював в установі виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених.
Листом №89/16-Т-01 від 01.04.2025 ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» повідомила ОСОБА_1 , що підстави для зарахування його періоду роботи з 29.07.2001 по 01.04.2003 у пільговому обчисленні один місяць служби за два відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У свою чергу, статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", яка в свою чергу визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту «г» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що у період роботи позивача з 29.07.2001 по 01.04.2003 діяли виключно норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, які передбачали, що для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
При цьому, посилання позивача на норми наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2006 №201, яким затверджено Перелік посад та порядок встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, за якими зараховується час проходження служби до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та один місяць служби за два місяці, якими визначено, зокрема, що пільговий залік вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу на умовах один місяць служби за два місяці проводиться: оперуповноваженим оперативного відділу (оперативної групи) за час перебування на зазначеній посаді та призначеному наказом по установі для несення служби у лікарні для осіб, засуджених до позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, не приймаються судом до уваги, оскільки означений наказ було прийнято у 2006 році, тоді як спірний період роботи позивача припав на 2001-2003 роки.
Тож, підстави для застосування відповідачем норм наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2006 №201 при обрахунку вислуги років за період роботи ОСОБА_1 з 29.07.2001 по 01.04.2003 (проходження служби на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області) відсутні.
Оскільки підстав для зарахування на пільгових умовах, один місяць служби за два місяці, періоду служби ОСОБА_1 з 29.07.2001 по 01.04.2003, на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області №89 не має, а всі інші позовні вимоги є похідними, то в задоволенні таких також слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко