03 грудня 2025 року Справа №160/7010/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо затвердження звіту Державної судової адміністрації України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/7010/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
21.05.2024 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року, з 1 січня 2024 року в розмірі 3028 грн. 00 коп.;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX (2270,00 грн.), Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-IX (2481,00 грн.), Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX (2684,00 грн.), Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX (3028,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн., у 2024 році 3028,00 грн.;
- зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24 набрало законної сили 31.07.2024.
04.09.2024 на виконання вищевказаного рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24.
20.11.2025 представник Державної судової адміністрації України звернулася до суду з заявою щодо звіту про виконання рішення суду, в якій повідомила, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" (далі - Програма), головним розпорядником якої є ДСА України. Так, законодавець чітко визначив механізм виконання судових рішень ухвалених на користь суддів. Враховуючи зазначене вище у ДСА України відсутні законні підстави розподіляти кошти на виконання судових рішень щодо кожної особи окремо. У звіті представник посилається на неодноразові звернення ДСА України до Міністерства фінансів України, Комітету Верховної ради України з питань бюджету із пропозиціями збільшити бюджетні призначення за бюджетною Програмою 0501150, проте кошти не виділені. Відтак, представник зазначає, що у даному випадку зобов'язання ДСА України виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 160/7010/24 при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду, є об'єктивно не можливим, що фактично позбавляє суд можливості здійснювати дієвий судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України. При цьому, зазначено, що перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами здійснюється за рішеннями Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Проте, на звернення ДСА України такого перерозподілу не відбулося.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 призначено питання щодо розгляду звіту Державної судової адміністрації України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) на 03.12.2025.
Станом на 03.12.2025 будь-яких пояснень або заперечень від позивача до суду не надходило.
Розглянувши поданий Державною судовою адміністрацією України до суду звіт, встановлено наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 160/7010/24 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області здійснено нарахування недоотриманних сум суддівської винагороди судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 складає 1 172 211,14 грн з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
При цьому, представник Державної судової адміністрації зазначає про відсутність механізму для фінансування вказаної суми суддівської винагороди.
У звіті представник Державної судової адміністрації України зазначає, що нарахована сума на виконання рішення суду можу бути виплачена після надходження коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Натомість, доказів щодо обліку вказаної заборгованості перед позивачем ДСА України не надає.
Щодо виплати нарахованої суми суддівської винагороди позивачу, суд враховує, що Державна судова адміністрація України здійснює виплату суддівської винагороди за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що докази, надані відповідачем щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі вказують, що Державна судова адміністрація не ухиляється від обов'язку здійснити фінансування виплати нарахованої суддівської винагороди за рішенням суду, у зв'язку з чим, звіт підлягає прийняттю.
Натомість, суд зазначає, що у резолютивній частині рішення суду не йшлося про виконання рішення суду в частині фінансування виплати нарахованої суддівської винагороди позивачу за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», і тому, суд зазначає, що наявність цієї програми це лише один із способів унормування діяльності суб'єкта владних повноважень із виконання рішень судів, а не виключний і єдиний можливий шлях до виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суддівської винагороди позивачу.
При цьому, доказів відсутності коштів у Державної судової адміністрації України по КЕКВ 2112 (суддівська винагорода) суду не надано.
Таким чином, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту та зобов'язати Державну судову адміністрацію України надати суду письмові докази на підтвердження виконання рішення суду в частині фінансування виплати нарахованої суддівської винагороди ОСОБА_1 на виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 256, 295, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Прийняти звіт Державної судової адміністрації України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити Державній судовій адміністрації України новий строк, який становить один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення суду від 21.05.2024 у справі №160/7010/24 в частині здійснення фінансування виплати нарахованої суддівської винагороди ОСОБА_1 та докази щодо обліку Державною судовою адміністрацією нарахованої суддівської винагороди ОСОБА_1 .
Копію ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець