28 листопада 2025 рокуСправа №160/18980/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі №160/18980/25,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 р. по вищезазначеній справі було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №784-43/VIII від 27.03.2025 року «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області»;
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №59-г від 04.06.2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 05.06.2025 року;
- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
До суду 13.11.2025 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить: роз'яснити рішення суду від 20.10.2025 року у цій справі: «негайного виконання в частині стягнення з Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць», вказавши конкретну суму середнього заробітку за один місяць, яка підлягає негайному виконанню на його користь.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення заявник вказує на те, що 23.10.2025 року управління ДКС України у Дніпровському районі Дніпропетровській області повернуло без виконання виконавчий лист по справі №160/18980/25 від 22.10.2025 року для встановлення чіткої суми, яка підлягає стягненню з боржника на його користь. У зв'язку з тим, що у судовому рішенні і виконавчому листі не зазначено конкретний розмір суми середнього заробітку за один місяць, що підлягає стягненню, на думку управління ДКС України у Дніпровському районі Дніпропетровській області, ця обставина унеможливлює належне виконання судового рішення органами ДКС України, які здійснюють виплати за виконавчими документами від імені бюджетних установ. Підставою для такого рішення управління ДКС України у Дніпровському районі Дніпропетровській області вказало п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845, в якому зазначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження. На підставі наведеного, заявник просить роз'яснити рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні даної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Суд зазначає, що невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом наведеної статті, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Водночас, одним із критеріїв для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
На даний висновок також посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.02.2024 року у справі № 420/10614/22.
Так, рішення суду від 20.10.2025 р. є зрозумілим та таким, що не потребує окремого роз'яснення, оскільки містить правовий висновок, який прямо та логічно випливає з обґрунтування мотивувальної частини рішення, а описова та мотивувальна частини рішення містять чіткий та послідовний виклад встановлених обставин справи, досліджених доказів. Крім того рішення суд не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання.
Як вбачається з резолютивної частини рішення суду від 20.10.2025 року у справі №160/18980/25, судом вирішено питання стосовно звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, суд зазначає, що виходячи з положень частини другої статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, має забезпечуватися у найбільш ефективний спосіб, який не суперечить закону.
Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав).
У даному випадку захист прав та інтересів позивача забезпечено судом саме у такий спосіб, усуваючи перешкоди у реалізації позивачем своїх законних прав та уникаючи при цьому будь-якого втручання в дискреційні повноваження тих суб'єктів владних повноважень, які компетентні на вчинення відповідних дій у зв'язку з виконанням ухваленого рішення суду.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. №100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 збереження заробітної плати у всіх інших випадках, до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
За змістом пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як зазначено у рішенні суду, середньоденна заробітна плата позивача станом складає 1 547,28 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає жодних обставин, які б могли унеможливити чи ускладнити визначення відповідачем суми яка підлягає виплаті позивачу у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у випадку зазначення судом конкретної суми до стягнення у межах суми стягнення за один місяць, виникнуть обставини щодо розбіжності змісту резолютивної частини рішення суду від 20.10.2025 року, що на переконання суду є неприпустимим.
Разом з тим, позивач при звернені до суду не просив визначити конкретну суму у межах суми стягнення за один місяць.
Більше того, на переконання суду визначення і нарахування суми стягнення за один місяць покладається на відповідача під час виконання рішення.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, з викладених вище підстав.
У період з 09.11.2025 року по 25.11.2025 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у відрядженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 254, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі №160/18980/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма