04 грудня 2025 рокуСправа №160/28885/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(адреса Україна, 61097, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 192 ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,-
06 жовтня 2025 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , у якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут» суму у розмірі 110846,28 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після зарахування відповідача на Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», відповідач виявив небажання продовжувати навчання, тому 05.09.2025 року з ним було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем, відраховано з числа курсантів через невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
У відповідності до законодавства відповідачу необхідно відшкодувати витрати, пов'язанні з його утриманням в Академії у сумі 110 846,28 грн, однак через невідшкодовану суму витрат відповідача у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Ухвалою від 13.10.2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі №160/28885/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Запропонував відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Про розгляд справи Дніпропетровським оружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження сторони повідомлені належним чином, докази чого наявні у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки (докази чого наявні у справі).
Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин не надання відзиву.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.
Відповідно до наказу №43 начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 10.02.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зараховано на перший курс навчання та згідно наказу №28-К від 05.09.2025 зараховано до списків особового складу інституту та на всі види забезпечення.
25.01.2024 між Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.
01.10.2025 відповідачу за останньою відомою адресою проживання направлено лист-повідомлення про необхідність сплати заборгованості пов'язаної із навчанням та довідка-розрахунок про розмір заборгованості.
Провести іншу роботу із відповідачем було не можливо, оскільки останній самовільно залишив тимчасове розташування інституту, фактичне місце його розташування невідоме.
Наказом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 05.09.2025 №270 (по стройовій частині) та від 05.09.2025 №28-К (по особовому складу) ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу інституту.
Згідно наданих позивачем довідок витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі складають у загальному розмірі 110 846,28 грн, однак через їх не відшкодування відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у спірних відносинах, а Академія є органом державної влади на місцях у сфері оборони, являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Академії, виключно на утримання курсантів.
Вимогами ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачений обов'язок громадян, які відмовилися від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з відмовою від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання та відраховано з числа курсантів. Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі Постанова №964) визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу
Так відповідно до п. 3 Постанови №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до п. 6 Постанови №964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством; строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Відповідно до п. 7 Постанови №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Суд установив, що згідно із матеріалів справи наказом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут від 05.09.2025 №270 (по стройовій частині) та від 05.09.2025 №28-К (по особовому складу) ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу інституту, а згідно із наданих позивачем довідок витрати, пов'язані з утриманням відповідача у навчальному закладі складають у загальному розмірі з урахуванням часткової сплати 110 846,28 грн.
Таким чином, враховуючи відсутність станом на час розгляду цієї адміністративної справи доказів сплати відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 110 846,28 грн, суд зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(адреса Україна, 61097, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 192 ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат - задовільнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262) витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 110 846, 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук