м. Вінниця
04 грудня 2025 р. Справа № 640/30302/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (вул. Київська, 138, с. Гатне, Фастівський район, Київська обл., 08160)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовною заявою до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача, якими порушено право позивача на пільгу як учаснику бойових дій у вигляді першочергового відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва; скасування рішення відповідача від 13.05.2021 №8/16; зобов'язання відповідача на наступній сесії після набрання законної сили рішення суду прийняти рішення щодо надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для (02.01) будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,118 га, яка розташована по АДРЕСА_2 і межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481601:01:051:5172 та 3222481601:01:051:5208, із земель комунальної власності Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області в адміністративно-територіальних межах с. Гатне Фастівського р-ну Київської обл., у порядку безоплатної приватизації, на підставі надісланого клопотання (та доданих до нього графічних матеріалів і інших документів), зареєстрованого Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області 21.04.2021 за вхідним №T-683.
Крім того позивач просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії та має право на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва відповідно до абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вказує, що звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,118 га по вул. Калиновій у с. Гатне, додавши графічні матеріали та необхідні документи, а також підтвердження того, що раніше не використовував права на безоплатну приватизацію за відповідним цільовим призначенням. За результатами розгляду клопотання, рішенням № 8/16 від 13.05.2021 відповідач відмовив у наданні дозволу, посилаючись на те, що земельна ділянка нібито перебуває у користуванні інших осіб та відсутня згода такого користувача. Однак позивач вважає відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, якою встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи не є передбаченою законом підставою для відмови. Також позивач наголошує, що відповідач не надав жодних документів, які б свідчили про існування правовідносин користування земельною ділянкою третіми особами. У зв'язку з наведеним позивач вважає рішення відповідача від 13.05.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того цією ухвалою відповідача витребувано належним чином засвідчені копії документів, що слугували або могли слугувати підставою для відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0, 118 га, яка розташована по АДРЕСА_2 і межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481601:01:051:5172 та 3222481601:01:051:5208; докази перебування у користуванні інших осіб запитуваної позивачем земельної ділянки, як підстави для відмови, зазначеної в оспорюваному рішенні від 13.05.2021 №8/16 (копію заяви про виділення земельної ділянки із доказами реєстрації, копії рішень про результати розгляду такої заяви, копії правовстановлюючих документів на запитувану земельну ділянку у користуванні інших осіб, копію документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
15.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що на підставі поданого позивачем клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою його було розглянуто постійною депутатською комісією, а надалі - на пленарному засіданні восьмої сесії ради, за результатами чого 13.05.2021 прийнято рішення №8/16 про відмову у наданні дозволу. Як зазначає відповідач, відмова зумовлена тим, що земельна ділянка, позначена позивачем на графічних матеріалах, перебуває у власності іншої особи - громадянина ОСОБА_3 на підставі рішення ради від 30.11.1996, що підтверджується записами погосподарської книги. Відповідач наголошує, що відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України у разі, коли бажана ділянка перебуває у користуванні або власності інших осіб, заявник зобов'язаний надати погодження землекористувача, чого позивач не зробив. Ненадання таких документів, на думку ради, є самостійною підставою для відмови. Відповідач підкреслює, що рада має повноваження розпоряджатися лише землями комунальної власності, а не приватними ділянками, а тому не може передати у власність заявнику землю, що належить іншій особі. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до ст. 118 ЗК України, у межах дискреційних повноважень та з дотриманням процедури.
11.04.2022 позивачем до суду подано відповідь на відзив.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/2892/19 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С.
Ухвалою від 17.03.2025 адміністративну справу № 640/30302/21 суддею Маслоід О.С. прийнято до свого провадження.
Суд зауважує, що ухвала від 17.03.2025 надсилались сторонам по справі у встановленому законом порядку; жодних пояснень від них до суду не надходило.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.10.2015.
На підставі ст. 118 Земельного кодексу України позивач 19.04.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для (02.01) будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,118 га, яка розташована по вул. Калиновій села Гатне Фастівського району Київської області і межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481601:01:051:5172 та 3222481601:01:051:5208, із земель комунальної власності Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області в адміністративно-територіальних межах с. Гатне Фастівського р-ну Київської обл.
До клопотання додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, засвідчену копію посвідчення учасника бойових дій, засвідчену копію паспорта громадянина України.
Рішенням відповідача №8/16 від 13.05.2021 позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що позначена на графічних матеріалах земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Ч. 1 ст. 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).
Статтею 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що земельна ділянка, яку позивач зазначив на доданих до клопотання графічних матеріалах, фактично відповідає місцю розташування ділянки, що перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_3 .
Такий висновок ґрунтується на записах погосподарської книги, рішенні Гатненської сільської ради від 30.11.1996 року, а також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 320/12999/20.
Як убачається зі змісту зазначеної постанови, у межах справи № 320/12999/20 розглядався спір, що фактично стосувався тієї ж самої території та того ж місця розташування земельної ділянки, на яку нині претендує позивач, хоча заявником у тій справі була інша особа.
У тій справі заявник також звернувся до Гатненської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність присадибної земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, посилаючись на графічні матеріали з ідентичним зазначенням місця розташування бажаної ним ділянки.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановила, що на поданих заявником графічних матеріалах позначено ділянку, яка вже перебуває у власності конкретної фізичної особи, що підтверджується даними погосподарського обліку, рішенням Гатненської сільської ради. Саме на підставі цього суд дійшов висновку про правомірність відмови органу місцевого самоврядування, оскільки бажана заявником ділянка не є вільною і не може бути передана іншій особі.
У цій справі суд встановлює аналогічну фактичну ситуацію: графічні матеріали, надані позивачем, дозволяють однозначно ідентифікувати те саме місце розташування, що і в матеріалах справи № 320/12999/20, а саме ділянку, яка не відноситься до земель комунальної власності та обліковується за ОСОБА_3 .
Отже, як і у справі № 320/12999/20, фактичні обставини свідчать про те, що позивач звернувся з вимогою розпорядитися земельною ділянкою, яка вже належить іншій фізичній особі, а тому не може бути надана у власність чи користування в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно, рішення ради про відмову об'єктивно зумовлене юридичним статусом земельної ділянки, а не дискреційним небажанням чи зловживанням правом.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, послідовно, обґрунтовано і пропорційно, виходячи з фактичного статусу земельної ділянки та з дотриманням вимог земельного законодавства. Підстав для визнання рішення від 13.05.2021 №8/16 про відмову протиправним не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області (вул. Київська, 138, с. Гатне, Фастівський район, Київська обл., 08160, код ЄДРПОУ 04358508)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 04.12.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна