м. Вінниця
02 грудня 2025 р. Справа № 120/17204/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач є платником податків і зборів і за ним рахується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 22344,77 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Вказану ухвалу відповідачем отримано про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, відповідач станом на дату постановлення рішення в справі своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також суд зауважує, що від відповідача на адресу суду не надходило заяв про неможливість вчасно подати відзив та продовження строків для його подачі.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.
З'ясувавши доводи адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків та зборів та згідно з інтегрованою карткою платника за нею рахується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 22344,77 грн. (основний платіж ).
Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання у відповідності до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2021 та від 18.02.2022.
З урахування чого, податковим органом на підставі ст.59 ПК України, на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено податкову вимогу форми "Ф" №135140-53 від 11.02.2021, якою визначено грошове зобов'язання в сумі 23659,57 грн. Податкова вимога була отримана відповідачем, проте залишилась без виконання.
Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з наступного.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 22344,77 грн. (основний платіж ).
Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати відповідачем сум грошового зобов'язання у відповідності до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2021 та від 18.02.2022.
Суду не надано доказів сплати відповідачем сум грошового зобов'язання, яке є узгодженим.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п.59.4.ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" №135140-53 від 11.02.2021, якою визначено грошове зобов'язання в сумі 23659,57 грн., яка залишилась без виконання.
Судом враховано, що станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, відзиву із запереченнями щодо заявлених позовних вимог відповідачем не подано, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі у виді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 22344,77 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок чотири гривні сімдесят сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна