02 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/38/25
Провадження № 22-ц/820/2375/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю прокурора Самбіра О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки за апеляційною скаргою керівника Волочиської окружної прокуратури на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року керівник Волочиської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Рада) до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
Прокурор зазначив, що рішенням Ради від 28 вересня 2021 року №27-13/2021 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9658 га (кадастровий номер 6824784000:04:007:0014), розташовану за межами населеного пункту - села Святець, Теофіпольської територіальної громади, та призначену для ведення особистого селянського господарства. Право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку зареєстровано 11 листопада 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №017 від 1 грудня 1995 року, виданого на підставі рішення Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 23 травня 1995 року №6 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17, агрофірма «Святець» села Святець, Теофіпольського району Хмельницької області, отримала у колективну власність 4 639,8 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Землі колективної власності, що не були розпайовані та передані у власність, згідно протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької від 1 лютого 2005 року №1 залишені у спільній власності власників земельних часток (паїв).
Земельна ділянка з кадастровим номером 6824784000:04:007:0014 накладається на земельні ділянки колективної власності агрофірма «Святець» села Святець, Теофіпольського району Хмельницької області, які залишені у спільній сумісній власності власників земельних паїв, а тому ОСОБА_1 набув право власності на неї незаконно. Спірна земельна ділянка вибула з власності Теофіпольської територіальної громади поза її волею та може бути витребувана у відповідача.
За таких обставин Прокурор просив суд витребувати в ОСОБА_1 на користь Ради земельну ділянку площею 0,9658 га (кадастровий номер 6824784000:04:007:0014) вартістю 81 049 грн 95 коп., розташовану за межами населеного пункту - села Святець, Теофіпольської територіальної громади, та призначену для ведення особистого селянського господарства.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року позов Прокурора в інтересах держави в особі Ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишено без розгляду.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до закону у випадку наявності підстав для задоволення позову Прокурора суд може вирішити питання про відшкодування відповідачу вартості земельної ділянки. Відтак ухвалою від 16 вересня 2025 року залишено без руху позовну заяву Прокурора та надано позивачу строк для подання документів про внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки. Оскільки Прокурор не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, то цю заяву слід залишити без розгляду.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Прокурор просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позовна заява Прокурора на час її пред'явлення до суду відповідала вимогам процесуального закону. Залишаючи позовну заяву без руху, а в подальшому залишаючи її без розгляду, суд послався на закон, який не регулює порядок розгляду справи та не має зворотної дії в часі. Відтак у суду були відсутні підстави для залишення позову Прокурора без розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Рада та ОСОБА_1 не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції зробив неправильні висновки з установлених обставин, не застосував норми статей 3, 10, 257 ЦПК України та витлумачив неправильно норми статей 177, 187 ЦПК України.
У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 9 січня 2025 року відкрито провадження №2/685/107/25 у справі за позовом Прокурора, визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Після закриття підготовчого провадження ухвалою від 4 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду на 27 лютого 2025 року. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву Прокурора залишено без руху та надано позивачу строк у п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення її недоліків шляхом подання доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6824784000:04:007:0014, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом і чинна на дату подання позовної заяви.
19 вересня 2025 року Прокурор подав суду заяву про відсутність підстав для покладення на позивача обов'язку внесення коштів на депозитний рахунок суду, а отже й для залишення позову без руху.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу статті 177 ЦПК України (в редакції на час пред'явлення позову) позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина перша). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта).
Законом України від 12 березня 2025 року №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 9 квітня 2025 року (далі - Закон №4292-ІХ), частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Як передбачено статтею 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина одинадцята). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (частина дванадцята). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.
Право на звернення до суду гарантується законом і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.
При вирішенні цивільних справ суд застосовує процесуальний закон, який діє на момент вчинення відповідних процесуальних дій.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Суд вправі залишити позов без розгляду лише з підстав, передбачених законом.
Підстави для залишення позову без розгляду (частина перша статті 257 ЦПК України) є вичерпними. Однією з таких підстав є неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, якщо таку заяву було подано позивачем без додержання вимог процесуального закону щодо її форми, змісту та додатків, але суд відкрив провадження у справі.
Водночас недоліки позовної заяви, визначені статтями 175, 177 ЦПК України повинні існувати на час пред'явлення позивачем позову та бути виявлені судом після відкриття провадження у справі.
На час звернення до суду позов Прокурора за своїми формою та змістом відповідав вимогам статті 175 ЦПК України. Водночас згідно зі статтею 177 ЦПК України Прокурор додав до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів, а також документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отже позов Прокурора відповідає нормам процесуального закону, який у зв'язку з набранням чинності Законом №4292-ІХ і внесення змін до частини четвертої статті 177 ЦПК України не передбачає підстав для залишення його без розгляду внаслідок невнесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на вказані обставини та безпідставно вдався до аналізу матеріального закону щодо наслідків витребування майна у добросовісного набувача.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених Прокурором судових витрат за подання апеляційної скарги (3 028 грн) має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу керівника Волочиської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 3 грудня 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Бурлак Г.І.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47