01 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/72/25
Провадження № 22-ц/820/2157/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Янчук Т. О.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2025 року (суддя Кульбаба А. В., повне судове рішення складено 31 липня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У січні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що вона та ОСОБА_7 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 13 листопада 2017 року та проживали разом як одна сім'я за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживала також мати ОСОБА_7 ОСОБА_4 . Вони з ОСОБА_7 вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виховували її дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 при виконанні обов'язку по захисту Батьківщини ОСОБА_7 загинув в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. Факт перебування у фактичних шлюбних відносинах підтверджується скріншотом із соціальної мережі «Фейсбук», обставинами придбання предметів домашнього вжитку, холодильника, електропилки, автомобіля. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків. Родичі чоловіка вигнали її разом з дітьми з житлового будинку, відібрали всі документи, що підтверджували загибель ОСОБА_7 , та не допустили до його поховання. Відповідачі заперечують її право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка. Тому виникла необхідність встановлення юридичного факту.
Тому позивачка просила встановити факт проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу з 13 листопада 2017 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідача ОСОБА_6 .
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2025 року в позові відмовлено.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не надав належної оцінки доказам - скріншотам із соціальних мереж та показанням свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які підтвердили, що вони з ОСОБА_7 вели домашнє господарство, займались городництвом, вирощували свійських тварин, мали спільний бюджет, придбали автомобіль, предмети домашнього вжитку та виховували дітей.
У засіданні апеляційного суду представник позивачки апеляційну скаргу підтримав. Представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 її не визнала.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені в порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 з 02 серпня 2019 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтв про народження позивачка є матір'ю дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком доньок ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , сина ОСОБА_19 записаний ОСОБА_20 . Батьком сина ОСОБА_21 записаний ОСОБА_22 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2023 року та актовим записом про смерть № 362 від 26 червня 2023 року.
Згідно з довідкою Ярмолинецької селищної ради № 284 від 16 серпня 2023 року за свідченням сусідів ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_7 без реєстрації з листопада 2017 року по 15 червня 2023 року по АДРЕСА_1 .
За змістом облікової картки молодшого сержанта ОСОБА_7 у графі № 7 «Сімейний стан та місце проживання сім'ї» зазначено: «дружина - ОСОБА_23 1973 року народження, Вадим 1995 року народження, Каріна - 2004 року народження.
На підставі судового наказу, виданого Волочиським районним судом Хмельницької області 10 листопада 2020 року у справі № 671/1581/20, стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) на користь АТ «Хмельницькобленерго» заборгованість за електроенергію в сумі 539,36 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові суд першої інстанції мотивував недоведеністю позовних вимог.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 потрібно позивачці для досягнення юридичних наслідків у вигляді реалізації своїх прав на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_7 .
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/8250/20.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін (постанови Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16, від 20 березня 2025 року у справі № 128/819/23).
В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц).
Вказані висновки суд першої інстанції врахував при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.
Позивачка не надала належних, допустимими і достатніх доказів на підтвердження юридичного факту, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна за спільні кошти, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
Достовірно не підтвердили вказані обставини й допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у суді пояснили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не проживали однією сім'єю, не мали спільного сімейного бюджету і витрат в інтересах сім'ї. ОСОБА_7 їздив на заробітки в Херсонську область і жив з іншою жінкою.
Надані позивачкою світлини, де зображений ОСОБА_7 , вона та її діти, скріншоти із соціальної мережі «Фейсбук» не свідчать про їх проживання однією сім'єю, ведення господарства, наявності спільного бюджету, спільних витрат в інтересах сім'ї, існування відносини, притаманних подружжю.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2017 року у справі № 671/744/17 ОСОБА_1 жительку АДРЕСА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КпАП України, за невиконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя трьох малолітніх дітей. 12 травня 2017 року діти ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 знаходилися на вулиці голодні, без відповідного одягу та взуття. В цей час ОСОБА_1 перебувала у будинку в нетверезому стані з невідомим чоловіком.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року у справі № 671/356/18 ОСОБА_1 жительку АДРЕСА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КпАП України, за повторне невиконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя трьох малолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , оскільки 08 лютого 2018 року знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, в той час як в будинку було холодно, брудно, відсутнє харчування.
Відповідно до постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року у справі № 664/2531/18 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн за те, що він 13 серпня 2018 року в АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав свою співмешканку та її дочку, висловлювався грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови в позові.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в позові.
Апеляційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування судового рішення у справі.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
Т. О. Янчук