Справа № 523/14018/25
Номер провадження 3/523/3614/25
"28" листопада 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду и. Одеси Далеко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одеса, матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.07.2025р. інспектором 2 взводу 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області лейтенантом поліції Чорнобривченко М.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382584 про те, що 05.07.2025 о 22:29:00 в м. Одеса, по вул. Головна, 27а, водій керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , проігнорував вимогу поліцейського про зупинку, а також знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер «ARMF 0291», результат 1,41 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алк, нарк, чи ін. сп'яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Попроцький Д.М. не з'явилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
16.09.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попроцький Д.М. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з підстав того що факти викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №392584 від 05.07.2025 року не відповідають дійсності, а саме: немає показів понятих або безпосереднього та повного відеозапису, яке би підтверджувало керування ОСОБА_1 транспортним засобом; на відеозаписі неможливо побачити показів пристрою Драгер, що свідчить про відсутність доказів існування ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , засвідченого відеозаписом; ОСОБА_1 не був згодний з показами пристрою Драгер та не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я; ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, згідно Інструкції та Порядку, ст. 130, 266 КУпАП, а коли він зазначив що потребує правової допомоги, йому відмовили. Також ОСОБА_1 стверджує, що ніяких ознак будь якого сп'яніння у нього не було, а поліцейські ці ознаки навіть не вказали у протоколі, та на відеозаписі не встановлювали, йому не роз'яснили всю процедуру огляду на стан сп'яніння. Також, у ОСОБА_1 , не запитали, чи згоден він із результатами приладу Драгер. В матеріалах справи відсутнє Направлення для проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_2 , не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, також не був згодний з показами Драгера. У матеріалах справи відсутні докази зупинки та керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб, яким здійснювалась фіксація. Згідно Інструкції з експлуатації приладу «Drager Alcotest 7510» інтервал між технічним обслуговуванням приладу має складати кожні 6 місяців. Згідно із чеком тесту №1241останнє градуювання відбулося 03.10.2024, тобто набагато більше ніж 6 місяців до події. Тому, у суду відсутні підстави оцінювати показання приладу Драгер в якості допустимого доказу, яким може підтверджуватися стан сп'яніння. Матеріали справи не містять свідоцтва про повірку, повного та належного підтвердження калібрування вимірювальної техніки.
25.09.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попроцький Д.М. подав до суду доповнення клопотання, яким зазначив, що після того як ОСОБА_1 поставив під сумнів результати приладу Драгер, працівники поліції повезли його замість закладу охорони здоров'я, до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно нього склали два протоколи про адміністративне правопорушення, чим порушили п. 6, 8 Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Відповідно до ч.2 - 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.).
Відповідно до п.2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: -запах алкоголю з порожнини рота; -порушення координації рухів; -порушення мови; -виражене тремтіння пальців рук; -різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; -поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння(п.1 розділу 9 Інструкції 2).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.п. 1, 3 Розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, ТОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів», Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, до якого за №43 внесені газоаналізатори «Drager Alcotest».
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- протоколом ЕПР1 № 382584 про вчинення адміністративного правопорушення;
- відеозаписом події з портативного відеореєстратора ПВР 474902, 471527;
- результатами пристрою «Drager Alcotest 7510» - 1,41% проміле;
За наслідком огляду відеозапису ПВР № 474902, судом встановлено, що відеозапис з ПВР розпочинається на часі 22:29:39 з того, що працівники поліції намагаються зупинити автомобіль Skoda Fabia. Фактично зупинити автомобіль вдалося, він в'їхав на автозаправку, ОСОБА_3 перебував за кермом наведеного транспортного засобу, який був заведений.
- на часі 22:36:11 працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , звідки він їде, на що останній не заперечував факт керування транспортним засобом;
- на часі 22:37:31 ОСОБА_1 пропонують пройти або тест або експертизу у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння;
- на часі 22:40:18 працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про запах алкоголю, запитуючи що він вживав;
- на часі 22:40:34, 22:41:08, 22:42:30 ОСОБА_1 знову запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці за допомогою алкотестера Драгер, або у медичному закладі;
- на часі 23:55:35 ОСОБА_1 повідомили його права;
За наслідком огляду відеозапису ПВР № 471527, судом встановлено наступне:
- на часі 22:36:11 працівник поліції запитав, звідки їдите - ОСОБА_1 відповів, що з 7-ої Пересипської;
- на часі 22:40:19 працівник поліції повідомив ОСОБА_1 таку ознаку стану алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю;
- на часі 23:01:19 ОСОБА_1 продуває алкотестер Драгер, та йому показують результат;
- на часі 23:02:08 ОСОБА_1 представляють документи на прилад Драгер, для огляду;
- на часі 23:03:02 ОСОБА_1 запитують - Ви з результатом згодні - він зазначає «згоден»,
- на часі 23:03:07 ОСОБА_1 запитують, до лікаря нарколога поїдемо, на що він відповідає - «а смисл».
При цьому, суд відхиляє доводи адвоката Рвачова О.О., наведені у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне.
Що стосується доводів адвоката Попроцького Д.М. про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд зазначає що вони спростовуються відеозаписом з ПВР 474902, 471527.
Зокрема, на відеозаписі ПВР 474902 на часі 22:36:11, та на відеозаписі ПВР 471527 на часі 22:36:11, працівник поліції запитав у ОСОБА_3 , звідки він їде, на що останній не заперечував факт керування транспортним засобом, та повідомив що їде з 7-ої Пересипської, на часі 22:43:24 ПВР 471527 під час огляду автомобіля, додатково повідомив що їде не з рибалки, а з роботи.
Більш того, на часі 22:44:04 ПВР 471527, ОСОБА_1 повідомляють про кримінальну відповідальність, та далі він розповідає, чому одразу не зупинився на вимогу працівника поліції - він злякався.
Таким чином, із долучених до матеріалів цієї справи відеозаписів, наданих поліцейським убачається, що під час спілкування з інспекторами поліції, ОСОБА_1 не лише не заперечував ту обставину, що саме він керував транспортним засобом, та не повідомляв про будь-яку іншу конкретну особу, яка здійснювала рух автомобілем до моменту його зупинки поліцейськими, а і визнавав як обставини керування транспортним засобом, зокрема повідомляв звідки він їхав, так і обставини не зупинки на вимогу поліції, зокрема повідомив що він злякався.
З огляду на викладене, доводи адвоката Попроцького Д.М. розцінюються судом як такі, що направлені на ухилення ОСОБА_1 від настання адміністративної відповідальності.
При цьому, додатково суд вважає за необхідне зазначити, що у провадженні судів перебували адміністративні справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.5 ст 126 КУпАП, зокрема справи № 504/1837/23 , №523/628/24, № 523/1625/24, що свідчить про добру обізнаність ОСОБА_1 з Порядком огляду на стан сп'яніння.
Що стосується доводів адвоката Попроцького Д.М. про не встановлення працівниками поліції ознак на стан алкогольного сп'яніння, суд зазначає, що вони спростовуються відеозаписами з ПВР 474902, 471527, на яких чітко зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 таку ознаку алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю.
Щодо відсутності на відеозаписах результатів приладу Драгер, то суд зазначає, що відеозаписами підтверджується проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, за допомогою алкотестера Драгер, результати були показані ОСОБА_1 одразу після проходження такого огляду, як і документи на сам Алкотестер.
Факт того що він не підписав Акт на стан алкогольного сп'яніння, лише свідчить про відмову від підпису.
Також, відеозаписом ПВР № 471527 підтверджується, що ОСОБА_1 погодився із результатами алкотестера, йому запропонували проїхати до медичного закладу, однак він відмовився.
Відеозаписом ПВР № 471527 підтверджується наступне:
- на часі 23:01:19 ОСОБА_1 продуває алкотестер Драгер, та йому показують результат;
- на часі 23:02:08 ОСОБА_1 представляють документи на прилад Драгер, для огляду;
- на часі 23:03:02 ОСОБА_1 запитують - Ви з результатом згодні - він зазначає «згоден»,
- на часі 23:03:07 ОСОБА_1 запитують, до лікаря нарколога поїдемо, на що він відповідає - «а смисл».
Таким чином, доводи адвоката Попроцького Д.М. з приводу не згоди ОСОБА_1 із результатами приладу Драгер, та що працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, не відповідають дійсним обставинам справи, та спростовуються відеозаписом ПВР № 471527.
Також, відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 роз'яснили його права, якими він фактично скористався у суді.
Одночасно, доводи адвоката Продана А.С. щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на технічні засоби, якими здійснювалась фіксація правопорушення працівниками поліції, також судом відхиляються, оскільки спростовуються змістом самого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382584, який у п.10 містить посилання на технічні засоби - 474902 та 471527.
Щодо недостовірності результату проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у зв'язку із тим, що останнє відкалібрування такого приладу відбулось більше ніж за шість місяців до дня проведення такого огляду, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Drager "Alcotest 7510", останнє калібрування проводилось 03.10.2024.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
Такий саме строк міжповірочного інтервалу передбачений листом Держаного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» №12-41/93 від 23.06.2018, де вказано, що інтервал між регулюваннями (градуюваннями, калібруванням) виробником встановлено 1 рік.
Drager Alcotest 7510 є найсучаснішим алкотестером та був підготовлений для використання та затвердження відповідно до національних правил різних країн світу як газоаналізатор для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі для забезпечення юридичного доказу відповідно до Європейського стандарту OIML R 126 «Evidential breath analyzers», що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1494 від 30.12.2014 прийнято, як національний стандарт ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря».
Газоаналізатори для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 7510 є медичними виробами.
Настановою з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог експлуатації.
В Україні налаштування приладів Drager Alcotest 7510 здійснено на одиниці вимірювання «‰» (проміле).
Суд зазначає, що на сторінці 19 Керівництва до експлуатації "Drager "Alcotest 7510", дійсно визначені інтервали технічного обслуговування, зазначено, що кожні шість місяців здійснюється перевірка точності, саме на ці положення звертає увагу суду адвокат Попроцький Д.М.
Разом із тим, суд констатує, що на цій же сторінці 19 Керівництва до експлуатації "Drager "Alcotest 7510", також зазначено, що можливе збільшення інтервалів між повірками, в залежності від умов експлуатації, до одного року.
Таким чином, доводи адвоката Попроцького Д.М. про недопустимість результатів приладу Drager 7510 не знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Щодо відсутності в матеріалах справи свідоцтва про повірку, то суд зазначає, що у разі якщо адвокат Попроцький Д.М. мав сумніви щодо наявності такого свідоцтва та проходження приладом Драгер повірки, то у нього не було перешкод для витребування відповідних документів у УПП в Одеській області як на підставі адвокатського запиту, так і через суд, разом із тим він такого клопотання до суду не заявляв.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 208/5439/16-к, суд не збирає (витребовує) докази, а зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні рівні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.
Крім того, суд зауважує на тому, що згідно з відеозаписами подій, що мали місце 05 липня 2025 року, ОСОБА_1 після отримання результату огляду на стан спяніння за допомогою аналізатора Драгер, не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування, відмовився від проходженням огляду у медичному закладі.
У зв'язку із викладеним доводи адвоката Попроцького Д.М. про недійсність отриманого результату огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, не заслуговують на увагу суду.
Відсутність в матеріалах справи Направлення на огляд, за обставин підтвердження матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не може свідчити про відсутність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення.
В свою чергу, доставлення ОСОБА_1 працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не впливає на законність складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. У випадку якщо ОСОБА_1 вважає дії працівників поліції незаконними, в цій частині, він не позбавлений права на оскарження таких дій, у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, враховуючи те що вину ОСОБА_1 доведено матеріалами справи, останній підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію суд розцінює як намір уникнення ОСОБА_1 від установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь її вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Такий вид адміністративного стягнення, у відповідності до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60грн.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 251 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60грн. в дохід держави.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: К.О. Далеко