Справа № 464/6105/25 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д. Ю.
Провадження № 33/811/1702/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
03 грудня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В. у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Туркас Оксани Іванівни, потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу адвоката Туркас О.І. на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року, -
встановив:
постановою Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп судового збору.
Як видно із постанови, ОСОБА_1 07.08.2025 о 20:50 год у м.Львові на вул. Луганська, прив'язка до вул.Кам'янецька,44, керуючи автомобілем марки «Peugeot» моделі 3008, р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, перед розворотом ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та не переконався у тому, що це буде безпечно, розпочавши розворот, допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Caravelle», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку позаду. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим порушив п.п.10.4, 2.3.б ПДР.
На таку постанову представник ОСОБА_1 - адвокат Туркас О.І. подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП не здійснив всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, не врахував пояснень учасників ДТП поданих у судовому засіданні, даних, що містяться у схемі ДТП, відтак стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не надав оцінки діям обох учасників ДТП з точки зору дотримання ПДР, наслідком чого стало прийняття незаконного, необґрунтованого та невмотивованого рішення.
Наголошує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки інший водій ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції, а відповідно порушив п.12.1, 12.4, 13.1 ПДР, що стало причиною настання ДТП. Вважає, якби ОСОБА_2 їхав без перевищення швидкості (у межах дозволеної швидкості руху 50 км/год), ОСОБА_1 вже би покинув смугу руху.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Туркас О.І. подала клопотання про доручення до матеріалів справи висновку експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи від 12 листопада 2025 року, яке було судом задоволено.
Потерпілий ОСОБА_2 подав заперечення до висновку, у яких стверджував, що такий висновок містить припущення, які не підтверджені технічними даними та суперечать фотоматеріалам місця ДТП.
Заслухавши пояснення учасників судового проводження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Об'єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення полягає в певних діях (бездіяльності) водія, якими порушується відповідний пункт ПДР України, що перебуває в причинному зв'язку з подією ДТП. Це випливає зі змісту диспозиції ст. 124 КУпАП, яка по своїй суті є відсилочною до Правил дорожнього руху.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до п. 2.3.б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суддя дав належну оцінку, відповідає фактичним обставинам справи, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434799 від 26.08.2025, матеріалах за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась на вул.Луганська у м.Львові за участю водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , письмових поясненнях потерпілого та його поясненнями, наданими під час розгляду справи, консультаційним висновком спеціаліста та рапортом.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Апеляційні доводи про те, саме дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП і у його діях наявні порушення ПДР, що утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Отже розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах дій, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і ставляться в вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Отже, суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що у ході розгляду цієї справи питання про призначення експертизи було предметом дослідження суду першої інстанції та отримало належну правову оцінку, наведену у постанові від 24 жовтян 2025 року (а.с.52-53), з якою апеляційний суд погоджується.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції задоволив клопотання про доручення до матеріалів справи висновку експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи від 12 листопада 2025 року №73.
Однак із згаданого висновку видно, що при дослідженні експерт мав лише ті вихідні дані, які ОСОБА_1 зазначив в заяві про проведення експертизи.
Відтак висновок експерта №73 від 12 листопада 2025 року, проведений лише на підставі наданих особою, що притягається до адміністративної відповідальності вихідних даних, а саме схеми місця ДТП, поясненнями водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 . Інших матеріалів експертам надано не було.
У зв'язку з цим, апеляційний суд приходить до переконання, що висновок експертного дослідження проведений на підставі наданих ОСОБА_1 вихідних даних за відсутності у розпорядженні експертів всіх матеріалів справи є неповним та таким що не може братись до уваги як доказ у справі про адміністративне правопорушення.
Разом із цим, рішення суду першої інстанції прийняте на підставі дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року.
За таких обставин, апеляційний суд вважає постановлене у справі рішення законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу представника особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Туркас Оксани Іванівни - залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ