Справа № 466/7145/24 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 22-ц/811/2845/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
01 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Cуддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
Секретар Іванова О.О.
З участю представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Тертичної О.А., представника відповідача ЛМР -адвоката Кадикало Р.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №466/7145/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Тертичної Ольги Анатоліївни на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 14 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна,- про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
05 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Львівської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , 1940 року народження, після чого відкрилася спадщина. Заповіту батько не склав. Вона є його єдиною донькою. За життя батька вона з ним не дуже часто спілкувалася, оскільки батьки розлучилися, коли вона була ще маленькою. Періодично передзвонювалися з батьком. В день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну вона виїхала з Києва, так як там працювала та вже 01 березня 2022 року з мамою, якій 81 рік і з донькою, виїхали за кордон. Перебуваючи за кордоном понад два роки, вона 05 січня 2024 року повернулася в Україну. На початку червня 2024 року їй зателефонувала двоюрідна сестра, яка багато років проживає в Америці, та повідомила про смерть батька.
02 липня 2024 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв'язку з пропуском строку.
Просить визначити додатковий строк на прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 14 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішення суду оскаржила представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тертична О.А. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права при неповному з"ясуванні всіх обставин справи. Після виїзду у березні 2022 року за кордон, ОСОБА_1 втратила свій мобільний телефон в якому був записаний номер телефону її покійного батька. В період перебування ОСОБА_1 за кордоном їй не вдалося знайти номер телефону її батька. Після повернення в Україну 05 січня 2024 року ОСОБА_1 вживала заходи для з'ясування контактів її батька та місця його перебування. Про смерть батька вона дізналася на початку червня 2024 року від її двоюрідної сестри, яка багато років тому виїхала на постійне місце проживання до США.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3-ї групи і має право на обов"язкову частку у спадковому майні. Інших спадкоємців немає.
Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 14 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 , судові витрати покласти на відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу суду не надано, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Тертичної О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника ЛМР-адвоката Кадикало Р.Є., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.11).
Згідно свідоцтва про смерть (повторне) виданого 06 червня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.8).
До складу спадкового майна входить квартира за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22.04.1994 року № НОМЕР_3 , виданого відділом приватизації державного житлового фонду ЛМР, квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Відповідно до листа від 02.07.2024 року приватного нотаріуса ЛМНО Черник Н.С. встановлено, що 02.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , однак листом за № 273/02-14 від 02 липня 2024 року їй у цьому було відмовлено у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України.
Згідно матеріалів спадкової справи № 30/2024 інформація про заповіти ОСОБА_2 відсутня. Свідоцтво про право на спадщину відповідно до матеріалів спадкової справи не видано станом на 27.06.2025 року.
Звертаючись до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивачка зазначила, що про день смерті батька вона дізналася на початку червня 2024 року від двоюрідної сестри із США, яка їй про це повідомила у телефонному режимі.
З 24 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну, виїхала з дочкою та 81річною мамою з місця свого постійного проживання та 01 березня 2022 року перетнула кордон в Польщу, де перебувала до червня 2024 року. Зазначене підтверджується паспортом для виїзду за кордон від 24 січня 2020 року № НОМЕР_4 . У закордонному паспорті є відмітка про перетин кордону на виїзд з України 01.03.2022 року та в'їзд в Україну 05.01.2024 року (а.с.15).
Вважає, що перебування за кордоном та відсутність відомостей про смерть батька ОСОБА_2 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 стало причиною неподання заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, який закінчився 09 червня 2023 року. Зазначає, що про смерть батька довідалася у червні 2024 року, вважає пропущений строк на подання заяви про прийняття спадщини поважним, просить визначити їй додатковий трьохмісячний строк подати заяву у нотарільну контору з метою прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
За змістом ст.1220 ЦК України спадщина відкриваєтьсґя внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті ослоби або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ст.1272 ч.1 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 абз.6 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» прописано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Щодо причин невчасного подання заяви на прийняття спадщини на які посилається позивачка, а саме: незнання про смерть батька, перебування за кордоном і втрата телефона у якому був номер батька, суд вважає, що зазначене не є поважними причинами для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Повернувшись в Україну 05.01.2024 року, позивачка мимо своєї волі, дізнається про смерть батька у червні 2024 року від двоюрідної сестри, яка потелефонувала їй із Америки. У разі відсутності цього дзвінка від двоюрідної сестри, позивачка напевно, і до цього часу не знала б про смерть батька.
Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 прописав, що не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязнаних відносин між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 03 березня 2021 року у справі №145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 прописано, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права.
Керуючись ст.ст.374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тертичної Ольги Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 14 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Р.В.Савуляк
М.М.Шандра