Дата документу 03.12.2025 Справа № 317/3170/22
Єдиний унікальний № 317/3170/22 Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.
Провадження № 22-ц/807/2034/25 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
03 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Трофимової Д.А.,
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян Маргарита Арсенівна, на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 188,4 кв.м. з відповідними побутовими та господарськими будівлями та спорудами.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,198 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Лукашівська сільська рада).
Постановою Запорізького апеляційного суду 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року - без змін.
Постановою Верховного суду від 16 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., залишено без задоволення. Постанову Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишено без змін.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., про перегляд рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року за нововиявленими обставинами залишено без руху. Надано заявнику строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 в особі представника Погосян Маргарити Арсенівни про перегляд рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя визнано неподаною та повернуто заявнику. Роз'яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись із ухвалоюЗапорізького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., подав апеляційну скаргу,в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заявником не пропущений строк для звернення до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року за нововиявленими обставинами. Вважає, що вказана заява підлягала призначенню до розгляду.
Учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
За правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2025 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., про перегляд рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 березня 2023 року за нововиявленими обставинами залишено без руху. Надано заявнику строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Залишаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано документ про сплату судового збору та докази, що підтверджують наявність усіх нововиявлених обставин, на які він посилається, у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявником не конкретизовано коли саме йому стало відомо про наявність відповідних обставин, які він вважає нововиявленими. Отже, заявнику необхідно подати документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви; докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин; заявнику необхідно зазначити, коли саме він дізнався про існування відповідних обставин, які він вважає нововиявленими, та в разі пропуску строку, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 424 УПК України, подати до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу копія ухвали про залишення заяви без руху була доставлена представнику ОСОБА_1 - адвокату Погосян М.А. до електронного кабінету 25.09.2025.
25.09.2025 представником заявника надіслано до суду першої інстанції квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 587,50 грн.
Крім того, 30.09.2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 25 вересня 2025 року подав до суду «додаток до заяви» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У поданій заяві представник Паліводи М.І. викладає свою думку щодо наявності нововиявлених обставин, зазначає, що, на її думку, строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не пропущено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в повному обсязі не усунуті, а відтак заява підлягає поверненню заявнику. Так, суд послався на те, що 25.09.2025 представником заявника до матеріалів справи долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 587,50 грн. Крім цього, 30.09.2025 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подав до суду додаток до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У поданому додатку представник заявника зазначає про те, що доказом наявності нововиявлених обставин є теоретичний аспект розгляду справи, у зв'язку з чим, на думку заявника, не потрібно надавати будь-які письмові докази. Крім цього зазначив, що позиція для заяви про перегляд заочного рішення сформувалась лише 15.09.2025, після чергового вивчення матеріалів справи. Відповідно до поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 24.09.2025 встановлено, що заявник в якості нововиявленої обставини вказує на те, що запис про право власності спірного нерухомого майна внесений у реєстр раніше ніж дата набрання законної сили постановою Запорізького апеляційного суду, про що представнику заявника стало відомо 14.07.2025. Крім цього, в якості нововиявленої обставини заявник посилається на вік відповідача, який, на думку заявника не був врахований судом першої інстанції при ухваленні відповідного рішення, однак заявник не зазначає, коли саме ця обставина стала йому відомою. Вказані обставини не узгоджуються з доводами викладеними у додатку від 30.09.2025 поданому на виконання ухвали про залишення заяви без руху.
Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина друга статті 423 ЦПК України).
Статтею 424 ЦПК України визначені строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
У статті 426 ЦПК України містяться вимоги до форми і змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Так, заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) інші учасники справи;
4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу;
6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Частиною третьою статті 427 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 185 цього Кодексу.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян М.А., надав квитанцію про сплату судового збору, також, намагаючись виконати вимоги ухвали суду від 25 вересня 2025 року, подав заяву, в якій виклав свою думку щодо наявності нововиявлених обставин, зазначив, що, на його думку, строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не пропущено.
Ці обставини суддя, всупереч ЦПК України не описав, не мотивував, чому не бере до уваги вказані обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, пославшись лише на те, що обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, не узгоджуються з доводами викладеними у «додатку до заяви» від 30.09.2025, поданому на виконання ухвали про залишення заяви без руху.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зробив передчасний висновок про повернення заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених заявником у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Погосян Маргарита Арсенівна, задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2025 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року.
Головуючий Д.А.Трофимова
Судді: М.С.Гончар
Е.А.Онищенко