Дата документу 26.11.2025 Справа № 336/9067/13-ц
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/9067/13-ц Пр. № 22-ц/807/1907/25Головуючий у 1-й інстанції: Савеленко О.А. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
26 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Бєлової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про відстрочення виконання рішення про виселення, заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_3 , стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», орган, який здійснює примусове виконання: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (стара назва - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про виселення
У травні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною заявою (т.с.3 а.с. 1-8), в якій просила суд відстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2014 року та додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2015 року по справі №336/9067/13-ц на час дії Закону України «Про іпотеку», яким внесені зміни у законодавство, які дозволяють не виселяти іпотечних божників з іпотечного майна, якщо це майно було по кредитному боргу за споживчим кредитом, зміни яких поширюються на увесь час воєнного стану та 30 днів після його скасування, а саме внесені зміни в розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку», яка доповнена пунктом 52 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти за виконавчими провадженнями ВП № 51681076, щодо виселення ОСОБА_5 та ВП № 51709754 щодо виселення ОСОБА_1 з кв. АДРЕСА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Савеленко О.А. (т.с.3 а.с.54).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2025 року (т.с.3 а.с. 78-80) у задоволенні вищезазначеної заяви про відстрочення виконання рішення про виселення у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.3 а.с. 84-92) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
В автоматизованому порядку 09.09.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В. та Подліянову Г.С. (т.с.3 а.с.98). Ухвалою апеляційного суду від 10.09.2025 року (т.с.3 а.с.99) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 18.09.2025 року (т.с.3 а.с.102). Ухвалою апеляційного суду від 19.09.2025 року (т.с.3 а.с.103) апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишено без руху, з наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, які було усунуто частково (т.с.3 а.с.105-108). Ухвалою апеляційного суду від 29.09.2025 року (т.с.3 а.с.111) продовжено ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, які було усунуто (т.с.3 а.с.113-116). В автоматизованому порядку 08.10.2025 року суддею Онищенко Е.А. було замінено суддю Кухаря С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останнього (т.с.3 а.с.118-119). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 08.10.2025 року (т.с.3 а.с.120), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.3 а.с.121), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.
Банк, як стягувач, подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони боржника ОСОБА_1 (т.с. 3 а.с. 136-145). Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу заявника у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Боржник ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть, копія а.с. 44).
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі боржник ОСОБА_1 через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, та боржник ОСОБА_3 в порядку ст. 128 ч. 8 ЦПК України (т.с. 3 а.с. 146-162, 169), всі учасники цієї справи не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Левицька Ю.В. (т.с. 3 а.с. 3 а.с. 93) подала апеляційному суду заяву (т.с. 3 а.с. 170), в якій просила розглянути без участі ОСОБА_1 та її представника у зв'язку із затриманням розгляду судових справ, пов'язане з пошкодженням майна в суді.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву представника боржника - апелянта задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з'явились.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Самовідводи відсутні, відводів не заявлено.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішення є: … ухвали, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення у цій справі, керувався ст. 435 ЦПК України, ЗУ «Про іпотеку» та виходив із того, що обставин для відстрочення виконання рішення суду, передбачених ст..435 ЦПК України, в заяві не зазначено.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із додержанням вимог закону, є правильною та законною.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що в провадженні Центрального ВДВС ум. Запоріжжі на виконанні перебувають виконавчі листи видані Шевченківським районним судом м. Запоріжжя № 336/9067/13-ц про виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки (т.с. 3 а.с. 21-26, 31-37).
31.03.2025 року державним виконавцем прийнято постанову про поновлення виконавчих дій ВП 5170954 про виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки, в якій зареєстровані та фактично проживають відповідач (т.с. 3 а.с. 28-29).
30.04.2025 року державним виконавцем Дмитром Ляшенко направлено вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що 21.05.2025 року за адресою АДРЕСА_2 буде здійснено перевірку виконання рішення суду щодо виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_4 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки, в якій зареєстровані та фактично проживають відповідачі (т.с. 3 а.с. 21-26).
Частиною першою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Вирішення питання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення регламентується статтею 435 ЦПК України, яка розміщена в розділі VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частина перша статті 435 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Частиною четвертою 435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи-тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення суду необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.
Зі змісту ст. 435 ЦПК України вбачається, що підставою відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною п'ятою вищевказаною статті встановлено, що відстрочка виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
В заяві про відстрочку рішення суду, представник заявника, як на підставу для відстрочки виконання рішення посилається на зміни до Закону України «Про іпотеку», а саме п. 5.2 Глави 4.1 згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону, що є підставою для зупинення виконання рішення в даному випадку і не потребує додаткового прийняття судом відповідних судових рішень.
Суд першої інстанції вірно виснував, що інших обставин для відстрочки виконання рішення суду, передбачених ст.435 ЦПК України, в заяві не зазначено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 дублюють доводи її вищезазначеної заяви про відстрочення виконання рішення у цій справі у суді першої інстанції, яким останній вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію боржника ОСОБА_1 , яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони боржника ОСОБА_1 . Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилається в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною боржника ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни ухвали, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті вищезазначеного процесуального питання (відстрочення виконання рішення) у цій справі.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги боржника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі, або ж її зміни.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі відмови боржнику ОСОБА_1 у задоволенні її апеляційної скарги, остання не має права на компенсацію за рахунок Банку, як стягувача, будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова апеляційним судом складена 03.12.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А. Подліянова Г.С.