Справа 688/1345/25
№ 2/688/2165/25
Ухвала
03 грудня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Березюк Н.П.,
за участі секретаря судового засідання - Кулеші Л.М,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Карпенка В.К. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача Руденко К.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Рихальське» про поновлення на роботі,
встановив:
27.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України про поновлення на роботі. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Стаднічук Н.Л.
03.04.2025 у справі відкрите провадження, справа призначена до розгляду на 05.05.2025. Ухвалою суду від 26.05.2025 до участі в справі залучене Державне підприємство «Рихальське», як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2025 провадження у справі закрите.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21.10.2025 ухвала Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2025 про закриття провадження у справі скасована, цивільна справа направлена до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 справа передана на розгляд судді Березюк Н.П.
05.11.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання позивача, постановив ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 03.12.2025.
Представник відповідача Руденко К.М. заявила клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21.10.2025, якою скасована ухвала Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2025 про закриття провадження у справі. 24.11.2025 Касаційний Суд постановив ухвалу про залишення касаційної скарги без руху з метою вирішення питання щодо сплати судового збору у відповідному розмірі. В разі прийняття касаційної скарги до розгляду справа не може розглядатися судом першої інстанції.
Крім того, вважає, що даний спір не підвідомчий суду загальної юрисдикції, підлягає розгляду господарським судом у зв'язку з чим провадження у справі необхідно закрити, з підстав викладених у клопотання від 23.042025, що міститься у матеріалах справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечили проти відкладення розгляду справи, посилаючись на відсутність доказів про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача. Також заперечили проти закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору загальному суду, вважаючи таке клопотання безпідставним, з підстав, викладених у запереченні на клопотання представника відповідача від 23.04.2025
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому порядку.
Неявка третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце проведення судового засідання, не є перешкодою для його проведення.
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі з підстав її непідвідомчості Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
У статті 5-1 КЗпП України зазначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання трудового договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін ( частина третя статті 21 КЗпП України).
Розірвання трудового договору з посадовою особою на вимогу власника або уповноваженого ним органу передбачено у пункті 5 статті 41 КЗпП України.
Відповідно до статті 167 ЦК України держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 961 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (частина друга статті 961 ЦК України).
Частиною 6 статті 961 ЦК України визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 170 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Об'єктами управління державної власності є, зокрема корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (частина перша статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 201/909/20 зробила висновок про те, що правове регулювання питання розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення у результаті припинення трудових правовідносин. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
У постанові від 10 липня 2024 року у справі № 573/1020/22, предметом якої було звільнення позивача з посади директора комунального підприємства на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі між сторонами виник індивідуальний трудовий спір, а норми права щодо діяльності господарських товариств на спірні правовідносини не поширюються (зокрема частина третя статті 99 ЦК України і пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України), та розглянула справу в порядку цивільного судочинства.
У справі, що розглядається, позивач оспорює своє звільнення з посади виконувача обов'язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України».
Наказом Фонду державного майна України № 2464 від 28.10.2024 змінено найменування Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» на Державне підприємство «Рихальське».
Відтак, Державне підприємство «Рихальське» є юридичною особою публічного права, не має статутного капіталу, та, відповідно, корпоративних прав держави у ньому.
Також суд враховує, що спір виник між юридичною особою та фізичною особою, яка не є її учасником, засновником, акціонером, пайовиком, що свідчить про відсутність між ними корпоративних відносин.
Суд вважає, що ДП «Рихальське» не належить до господарських товариств, а тому постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 201/909/20, про яку зазначає відповідач, не є релевантною до спірних правовідносин.
За таких обставин суд вважає, що спір у справі є трудовим, а не корпоративним, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 19, 255 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
У зв'язку з завершенням часу, відведеного для розгляду справи, відкласти розгляд справи на 09 год 19.12.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі постановлення ухвали поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання ухвали суддею.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК