Справа № 522/25262/25
Провадження № 1-кс/522/6523/25
04 грудня 2025 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12025168500000276 від 18.11.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Досудовим розслідування встановлено, що 18.11.2025 до чергової частини відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про те, що 18.11.2025 о 16:15 за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 2, було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено речовину ззовні схожу на наркотичну (ЄО 21435)
У зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають значення речових доказів в рамках кримінального провадження було проведено огляд місця події за участі гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний протокол огляду місця події від 18.11.2025 року.
Під час проведення дізнання був встановлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 2, та який під час огляду місця події добровільно видав: один згорток з липкої стрічки синього кольору із зіп-пакетом із порошкоподібною речовиною бежевого кольору, який було вилучено та поміщено до спец. пакету № ICR0176432 та опечатано.
В подальшому 18.11.2025 року - прийнято постанову про визнання одного згортку з липкої стрічки синього кольору із зіп-пакетом із порошкоподібною речовиною бежевого кольору, який було вилучено та поміщено до спец. пакету № ICR0176432 та опечатано на яких поняті поставили свої підписи - речовим доказом в кримінальному провадженні.
Прокурор, посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого експертного дослідження, просить накласти арешт на вказане майно.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, у якій клопотання підтримала та просила судове засідання провести за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КК України, прокурор просить розглядати клопотання про арешт майна без виклику особи, яка є його власником, з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що Сектором дізнання ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025168500000276 від 18.11.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно з протоколом огляду місця події від 18.11.2025 року було виявлено один згорток з липкої стрічки синього кольору із зіп-пакетом із порошкоподібною речовиною бежевого кольору, який було вилучено та поміщено до спец. пакету № ICR0176432 та опечатано.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, проведення експертного дослідження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно.
Керуючись ст.ст. 167-173, 309, 372, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_2 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на один згорток з липкої стрічки синього кольору із зіп-пакетом із порошкоподібною речовиною бежевого кольору, який було вилучено та поміщено до спец. пакету № ICR0176432 та опечатано, який було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події за участі гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходилась за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 2 та фактично відбувся 18.11.2025 року в період часу з 1729 до 1733.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
04.12.2025