Справа № 521/15484/25
Номер провадження:1-кп/521/1846/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районнй суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 10.06.2025 року за № 12025162470000945 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм КП «ОМЕТ», ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у тому, 10.06.2025 приблизно о 06 годині 15 хвилин, допустив порушення вимог п. п. 2.3 (б) п. 8.4 (б), 16.11,2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 8.4.6 «Дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги»;
п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
Дорожній знак «2.1 Дати Дорогу» Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.
Порушення виразились в тому, що 10.06.2025 приблизно о 06 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи рух по сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. М'ясоїдівська з боку вул. Мечникова, у напрямку вул. Прохоровська, в Хаджибейському районі м. Одеси за кермом транспортного засобу уважним не був, діючи необережно, проявивши злочинну недбалість, в ході здійснення руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Б.Хмельницького, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1, ПДР (Дати дорогу), не зменшивши швидкість та не зупинився перед виїздом на перехрестя, продовжив рух прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. Богдана Хмельницького з боку вул. Генерала Батуті на, який рухався по головній дорозі.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини - закриті переломи 1-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6- го правих ребер, закритий перелом 1 -го лівого ребра, забій правої легені, який супроводжувався двобічним пристінковим (малим) пневмотораксом, закритий компресійний перелом 2-го поперекового хребця 1 ст., що спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п.2.2.2. та п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Діяння ОСОБА_4 кваліфіковано стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала клопотання.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.
Також до судового засідання прибув представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , яким до суду подано клопотання про скасування арешту майна, а саме на автомобіль «FORD FOCUS» р.н. НОМЕР_3 . Також вказаний автомобіль просив повернути безоплатно.
Вислухавши дослідивши заяву захисника, думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше скоїла нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.
Згідно ст. 12 КК України, вказаний злочин віднесений законом до нетяжкого злочину.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт примирення.
Потерпілий також у суді підтвердив факт примирення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги думку сторін, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 46 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу стосовно нього, в силу п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закрити.
Згідно з ч. 1ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Так, згідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Під час досудового розслідування було проведено ряд експертиз, а саме:
-автотехнічна експертиза технічного стану автомобіля від 15.07.2025 №СЕ-19/116-25/16279-ІТ, вартістю 4011 (три чотири тисячі одинадцять ) гривень 30 копійок;
-автотехнічна експертиза технічного стану автомобіля від 18.07.2025 № СЕ-19/116-25/16188-ІТ, вартістю 4011 (три чотири тисячі одинадцять ) гривень 30 копійок;
-транспортно-трасологічна експертиза від 29.07.2025 № СЕ-19/116-25/16309-ІТ, вартістю 13371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одна ) гривень;
-комплексна судова інженерно-транпортна експертиза та фототехнічна експертиза, від 31.07.2025 №КСЕ-19/116-25/16706 вартістю 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім ) гривень 40 копійок;
-за надання компакт-диску КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - 077)» - 240 гривень 99 копійок.
Так, враховуючи, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закривається за нереабілітуючими підставами, а тому процесуальні витрати за залучення експертів у загальній сумі 26 982 гривень 99 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Арешт майна підлягає скасуванню.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Згідно з п. 32 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.
Враховуючи наведене, речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки «FORD FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_3 , та «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 має бути повернений власникам безоплатно.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 284, 314 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності, відповідно з ст. 46 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього, в силу ст. 284 ч.2 п.1 КПК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 26 982 гривень 99 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.06.2025 року.
Речові докази по справі:
-автомобіль марки «FORD FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_7 , безоплатно;
- автомобіль марки «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_4 , безоплатно;
- компакт-диску КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - 077)» - зберігати в матеріалах справи.
Ухвала суду може буди оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1