Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1064/25
Провадження № 1-кп/506/123/25
04.12.2025селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у селищі Окни Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2025 року за №12025161180000857 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка, Красноокнянського району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, маючого середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
До Окнянського районного суду Одеської області з Подільської окружної прокуратури, надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025161180000857, внесеному в ЄРДР 01.12.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 332 КК України.
03.12.2025 року прийняте рішення про призначення підготовчого судового засідання.
Дане кримінальне провадження підсудне Окнянському районному суду Одеської області.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст.284 цього кодексу немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Розглядаючи питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду, суд враховує думку прокурора, який вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, думку інших учасників судового процесу, котрі також не висловили заперечень, з'ясувавши всі питання, що пов'язані з підготовкою до судового розгляду, суд прийшов до висновку про достатність підстав для призначення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Крім того, за змістом ч.ч.1, 2 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, та з метою забезпечення інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти та надати досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Крім того, 04.12.2025 року до суду захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування надав вичерпні показання щодо обставин злочину, визнав свою провину та щиро розкаявся, раніше не притягувався до відповідальності, має постійне місце проживання, активно сприяв розкриттю злочину.
У ході підготовчого судового засідання захисник наполягав на задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на мотиви, зазначені у клопотанні.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив задовольнити та зобов'язався, у разі задоволення клопотання, виконувати обов'язки, покладені на нього судом. Наміру переховуватись від суду він не має.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки вважав, що запобіжний захід в вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, також повідомив, що сторона обвинувачення не планує подавати клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 06.12.2025 року.
Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2025 року ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави строком до 06.12.2025року.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов'язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі "Білоусов проти України" від 07.11.2013). При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.
Зокрема, у справі "Сергій Волосюк проти України" (рішення від 12.03.2009) Європейський суд з прав людини наголосив, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності продовження строку тримання під вартою, але зі спливанням певного часу ця умова перестає бути достатньою…" (пункти 37, 38).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України" заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26 червня 1991 року), "попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п. 51).
Виходячи із загальних принципів Конвенції, судовим органам не надається вибору між тим, щоб "притягнути обвинуваченого до суду у розумний строк або дарувати йому тимчасове звільнення до суду". До засудження звинувачений повинен вважатися невинним, і мета такого положення полягає, перед усім, у забезпеченні "умовного звільнення", якщо продовження його затримання більше не є обґрунтованим.
Таким чином, національні суди зобов'язані переглядати правомірність попереднього ув'язнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою. Питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно, але повинне оцінюватися в кожному випадку відповідно до його особливостей, бо немає встановлених строків, застосованих до кожної справи (рішення ЄСПЛ "Маккей проти Сполученого Королівства").
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, суд враховує тяжкість інкримінованого злочину, те що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, утримує батьків похилого віку. Крім того, у судовому засіданні зобов'язався, у разі застосування відносно нього запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту, виконувати обов'язки, покладені на нього судом. Наслідки невиконання обов'язків йому відомі та є зрозумілими.
Також не може бути залишена поза увагою позиція прокурора, який не заперечував щодо зміни запобіжного заходу, зазначивши, що ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину і підстав для продовження тримання під вартою немає.
На підставі викладеного, суд вважає, що запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Тобто, на думку суду, на даний час запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобіганню ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 199, 314, 314-1, 331, 371, 372, 392, 395 КПК України, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.12.2025 року за №12025161180000857,відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, у відкритому судовому засіданні на 04.12.2025 року о 13 годині 50 хвилин, у приміщенні Окнянського районного суду Одеської області (Одеська область, Подільський район, селище Окни, вул. Соборна, 31).
Повідомити прокурора, викликати у судове засідання обвинуваченого та його захисника.
Судовий розгляд даного кримінального провадження буде здійснюватися суддею одноособово.
Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації у строк до 20 грудня 2025 року скласти та надати суду досудову доповідь відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Забезпечення виконання ухвали у частині складання досудової доповіді доручити начальнику Подільського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2025 року за №12025161180000857 - задовольнити.
Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , що обраний ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської областівід від 10.10.2025 року, з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю строком на 2 (два) місяці з дати прийняття ухвали, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки передбачені ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора та суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом визначити строком на 2 (два) місяці.
Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури.
Роз'яснити обвинуваченому, що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 04.12.2025 року о 16.15.
Суддя ОСОБА_1