Справа № 675/1967/25
Провадження № 3/675/693/2025
03 грудня 2025 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., розглянувши матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання якого у АДРЕСА_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 27.01.2023, військова частина НОМЕР_3 , солдата,
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 (по тексту постанови - ОСОБА_1 ) 26.11.2025 о 08 год. 00 хв., самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 , яка розташована в АДРЕСА_2 , та в період часу з 08 год. 00 хв. 26.11.2025 по 01 год. 00 хв. 27.11.2025 був відсутній на військовій службі без поважних причин, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні визнав повністю та просив застосувати мінімальне стягнення, визначене законом.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 , крім його зізнавальних пояснень, наданих в судовому засіданні, повністю і об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, а саме: протоколом ЛВХ №524 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП від 28.11.2025, в якому вказано дату, час та місце вчинення правопорушення, рапортом т.в.о командира мінометної батереї 3 загону СпО військової частини НОМЕР_3 від 26.11.2025 №2497/1295-в, доповіддями по факту відсутності солдата ОСОБА_1 від 26.11.2025 №2497/4795 та від 27.11.2025 №2497/4608, рапортом командира 3 загону СпО військової частини НОМЕР_3 від 27.11.2025 №2497/1305-в, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.11.2025, копією військового квитка ОСОБА_1 , витягом з наказу військової частини НОМЕР_3 №95 від 01.04.2025, довідкою військової частини НОМЕР_3 №2497/2/4026 від 28.11.2025.
Також необхідно врахувати, і те, що ОСОБА_1 не оспорював, а навпаки, підтвердив обставини викладені в протоколі ЛВХ №524 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП від 28.11.2025 в судовому засіданні.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Оцінюючи викладені докази, приходжу до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, кваліфікацію адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених статтями 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією статті.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Тим самим, ОСОБА_1 є особою, яка звільнена від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч. 3 ст. 172-11, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Роз'яснити для ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр Король