14.11.2025 Справа №607/22198/25 Провадження №2-а/607/809/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Холяви О.І., секретаря судового засідання Олещук О.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Лисенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Лисенко О.В., звернулася в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області про скасування постанови №1121/07-04 від 09 жовтня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 16 жовтня 2025 року нею отримано постанову про накладення адміністративного стягнення №1121/07-04, винесену 09.10.2025 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області відносно неї та якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 3400 грн. за порушення вимог ч.1 ст.163-15 КУпАП. Із вказаною постановою не погоджується та вважає її протиправною із наступних підстав. Зазначені в Акті обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснює згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 21.05.2005 р., зареєстрованого Козівською районною державною адміністрацією Тернопільської області, запис №26390000000000223, за видом економічної діяльності 52.48.9 «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань», що включає в себе виготовлення та продаж гранітних виробів і це є єдиним її видом діяльності. З 01 січня 2016 року за видом системи оподаткування перебуває на спрощеній системі 3 групи із ставкою податку 5 %, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку та відомостей про ФОП із системи Дія. Розрахункові операції вона здійснює через розрахунковий рахунок, який відкрито 07.07.2023 р. у АТК Банк «Приватбанк» на ФОП ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , а також через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) - фіскальний номер 4000840712, дата реєстрації 29.03.2024 року, місце господарської діяльності, де застосовується ПРРО - АДРЕСА_1 ; покупець має можливість розраховуватися за товари банківською картою через Р0S-термінал, застосунок якого встановлено у неї на смартфоні із зазначенням «Вироби з граніту, ОСОБА_1 ФОП». Будь-яких осіб на проведення касових операцій щодо своєї діяльності вона не уповноважувала, оскільки укладає договори на виконання замовлення - виробів з граніту та розрахункові операції проводить виключно особисто. Місцем проведення діяльності є орендоване мною нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Свою діяльність вона здійснює самостійно, без найманих працівників. Окрім неї, у цьому приміщенні здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого 24.01.2001 року Тернопільською райдержадміністрацією. З інформації Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 зазначено 47.89 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний)». Предметами продажу є картини, рамки для картин, друкована продукція на церковну тематику. ФОП ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування на 1 групі і при продажі товару не зобов'язаний надавати фіскальний чек. ФОП ОСОБА_2 не має найманих працівників та є продавцем свого товару. Обставини щодо своєї діяльності та факту продажу 18.09.2025 рамки для картини зазначив у поясненнях від 22.09.2025 року. При здійсненні підприємницької діяльності її інтереси за видом та способом не перетинаються з інтересами ФОП ОСОБА_2 . Він ніколи не залучався до її виду діяльності та не є уповноваженою особою щодо її підприємницької діяльності. 18.09.2025 року інспектори ГУ ДПС у Тернопільській області (Ямнюк І.В., Мельничук О.М.) прибули за адресою: АДРЕСА_1 та придбали у ОСОБА_2 рамку для картин на суму 180 грн. 00 коп. Після того, як ОСОБА_2 не надав фіскальний чек на суму покупки, вони пред'явили наказ «Про проведення фактичної перевірки» від 18 вересня 2025 року №2065-п та розпочали перевірку. Проте, як вбачається із змісту наказу, інспекторів ДПС скеровано для проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Натомість перевірку проведено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Таким чином, результати перевірки не стосуються її як ФОП ОСОБА_1 , оскільки фактично торговельні операції здійснював ФОП ОСОБА_2 відносно власного товару і в неї не виникає обов'язку надавати ФОП ОСОБА_2 доступу до ПРРО, зареєстрованого на неї як ФОП із виготовлення та продажу виробів з граніту, яке є виключно її діяльністю. За наведених обставин, просить поновити строк на оскарження постанови, вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити, понесені судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача - адвокат Лисенко О.О. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала та просила її задовольнити, з мотивів у ній наведених.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свого представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позов не надав. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, який у судове засідання не з'явився, при відзив на позовну заяву на адресу суду не надіслав.
Суд, заслухавши думку позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає наступне.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду та перевіряючи доводи позивача щодо поважності пропуску цього строку, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у її письмовому клопотанні, з якими остання пов'язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому строк підлягає поновленню.
Згідно із ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.163-15 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Так, судом встановлено, що згідно постанови заступниці начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Мельник М.В. №1121/07-04 від 09 жовтня 2025 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, заступниця начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Мельник М.В., розглянувши протокол від 25 вересня 2025 року №1120/07-04 і додані до нього матеріали справи про адміністративні правопорушення, акт фактичної перевірки №14284/Ж5/19-00-07-04/ НОМЕР_2 від 25.09.2025, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка працює у офісі за адресою: АДРЕСА_1 , встановила: порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). чим порушено вимоги п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022 року із змінами та доповненнями.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Згідно пояснення ОСОБА_1 , остання є зареєстрованим фізичною особою-підприємцем з 21.05.2005 року за видом діяльності 52.48.9 «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань», а саме - виготовлення та продаж гранітних виробів. ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи з 01.01.2016 року та здійснює розрахункові операції через власний розрахунковий рахунок та зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО). Підприємницьку діяльність здійснює особисто, без найманих працівників. У тому ж приміщенні ( АДРЕСА_1 ) здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 , який продає інший товар (картини, рамки для картин, друкована продукція на церковну тематику) та перебуває на спрощеній системі 1 групи. Його діяльність не перетинається із діяльністю позивачки, він не є її представником та не уповноважений проводити розрахункові операції через її ПРРО.
Згідно Свідоцтва платника єдиного податку серії А №2586027 від 14.03.2012 року відомостей про ФОП із системи Дія, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи із ставкою податку 5 %, за видом економічної діяльності 52.48.9 «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань».
Як вбачається із Акту фактичної перевірки, долученого позивачем до матеріалів позовної заяви, Відповідач підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 . ПРРО за №4000840712, встановленого на її робочий мобільний телефон стільникового зв'язку ФОП ОСОБА_1 .
Окрім того, згідно долученого скриншоту, на робочий мобільний телефон ОСОБА_1 встановлено застосунок РОS-термінал із зазначенням «Вироби з граніту, ОСОБА_1 ФОП».
Згідно пояснення ОСОБА_2 , долученого позивачем до матеріалів позовної заяви, від 22.09.2025 року, останній вказує, що є суб'єктом підприємницької діяльності та продавцем власного товару, не має найманих працівників. Свою підприємницьку діяльність здійснює за адресою АДРЕСА_1 , у приміщенні, яке надала йому у тимчасове користування ОСОБА_1 ОСОБА_1 також є підприємцем, але кожен із них свою підприємницьку діяльність веде самостійно. 18.09.2025 року він продав рамку за ціною 180 грн. При продажі він не видав фіскальний чек оскільки перебуває на І групі оподаткування, що не передбачає застосування РРО. ФОП ОСОБА_1 не займається продажем рамок, картин і ікон, її підприємницька діяльність полягає в виготовленні пам'ятників.
З інформації Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 , зазначено 47.89 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний)». Згідно письмових пояснень останнього, предметами продажу є картини, рамки для картин, друкована продукція на церковну тематику. ФОП ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування на 1 групі і при продажі товару не зобов'язаний надавати фіскальний чек.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, адміністративне стягнення може бути накладене лише на того, хто фактично вчинив правопорушення. Позивач не здійснювала продаж зазначеного товару, не залучала інших осіб до своєї діяльності та не уповноважувала ФОП ОСОБА_2 проводити розрахункові операції через її ПРРО.
Фактична перевірка та придбання товару були проведені щодо іншого ФОП, а отже, дії Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та протиправними, оскільки вона не порушувала вимоги ч.1 ст.163-15 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача будь-яких належних та допустимих доказів чи пояснень не надано.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б об'єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч.1 ст.163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова №1121/07-04 від 09 жовтня 2025 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
У силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на її користь з Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, Суд, -
поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №1121/07-04 від 09.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №1121/07-04 від 09.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 шістсот п'ять) гривень (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби України у Тернопільській області, ЄДРПОУ: 44143637, місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддяО. І. Холява