01.12.2025 Справа №607/24839/25 Провадження №1-кс/607/7013/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42024210000000096 від 31.07.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із вищою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
27.11.2025 старший слідчий в ОВС Четвертого СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024210000000096 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Четвертим СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024210000000096 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник 3 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Тернопільській області (далі - 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області) ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин. Так, не пізніше початку листопада 2024 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлений, під час перебування у невстановленому місці, у начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел на заволодіння пально-мастильними матеріалами у вигляді бензину та дизельного палива, виділених для забезпечення діяльності 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, з метою подальшого його використання на власний розсуд. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння пально-мастильними матеріалами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив невстановлених на даний час підлеглих працівників 3 Державної пожежно-рятувальної частини 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, 4 Державної пожежно-рятувальної частини 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області та 20 Державної пожежно-рятувальної частини 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області (далі - ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області). У свою чергу, з метою прикриття злочинних намірів ОСОБА_4 та конспірації його злочинної діяльності, вказані невстановлені особи за вказівкою начальника загону оформляли видачу пально-мастильних матеріалів у вигляді бензину та дизельного пального начебто в день виїзду службових автомобілів 3 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, а саме: ГАЗ - 66-04, д.н.з ВО166Е, та NISSAN PRIMERA, д.н.з НОМЕР_2 , 4 ДПРЧ 3ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, а саме: OPEL OMEGA-A, д.н.з НОМЕР_3 , АЦ-4-60(530905)-515М, д.н.з НОМЕР_4 , АЦ-40(131)-137А, д.н.з НОМЕР_5 , АЦ НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , FORD RANGER P375 ICA2 XL, д.н.з НОМЕР_8 та 20 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, а саме: ВАЗ - 21101, д.н.з. НОМЕР_9 та ГАЗ - 53-12, д.н.з. НОМЕР_10 . Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено, що вказані службові автомобілі не здійснювали виїзди з територій 3, 4 та 20 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області в окремі дні за період з 21.11.2024 по 05.05.2025. Крім цього, з метою приховування своїх злочинних дій, направлених на заволодіння пально-мастильними матеріалами у вигляді бензину та дизельного палива, призначеного нібито для заправки вищевказаних службових автомобілів для здійснення останніми службових поїздок, невстановлені на даний час службові особи, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , забезпечили складання дорожніх листів, у які внесено завідомо неправдиві відомості про їх виїзди.
У клопотанні також вказано, що внаслідок умисних дій начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області ОСОБА_4 , на підставі вищевказаних дорожніх листів, складених невстановленими досудовим слідством особами, які містять неправдиву інформацію щодо виїздів службового транспорту 3 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області: ГАЗ - 66-04, д.н.з НОМЕР_11 , та NISSAN PRIMERA, д.н.з. знак НОМЕР_2 , 4 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області: OPEL OMEGA-A, д.н.з. НОМЕР_3 , АЦ-4-60(530905)-515М, д.н.з. НОМЕР_4 , АЦ-40(131)-137А, д.н.з. НОМЕР_5 , АЦ НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , FORD RANGER P375 ICA2 XL, д.н.з. НОМЕР_8 , та 20 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області: ВАЗ - 21101, д.н.з. НОМЕР_9 та ГАЗ - 53-12, д.н.з. НОМЕР_10 , зайво списано пально-мастильних матеріалів в кількості 4 189,3387 л на загальну суму 166 717,66 грн, в тому числі: бензин - 3 930,0980 л на суму 158 162,72 грн та дизельне пальне - 259,2407 л на суму 8 554,94 грн, якими ОСОБА_4 незаконно заволодів та у подальшому розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області спричинено шкоду на вищевказану суму.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 27.11.2025 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
З урахуванням викладеного та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та уточнивши його прохальну частину, просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на нього строком на два місяці обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває - проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до УДМС у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив не застосовувати щодо нього значний розмір застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні висловив заперечення щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні підозри та недоведеність зазначених у клопотанні слідчим ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив врахувати дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який наразі проходить військову службу за мобілізацією, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, двох неповнолітніх дітей і батьків пенсійного віку на утриманні, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або визначити заставу в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Захисник також просив врахувати відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 грошових заощаджень, його незначні доходи, наявність фінансових зобов'язань, розмір яких переважає доходи, а також необхідність подальшого лікування наявної у нього хвороби внутрішнього меніска правого колінного суглоба.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 1, 3, 6 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих Четвертого СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024210000000096 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
27.11.2025 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Зокрема такими доказами є: витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42024210000000096 від 31.07.2024 та №42025210000000014 від 09.01.2025; рапорт оперуповноваженого ВПК ТУ ДВБ НП України ОСОБА_10 від 08.01.2025; витяг із наказу (по особовому складу цивільного захисту) ДСНС України №174 від 20.05.2021; положення про 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області від 2021 року; наказ (з основної діяльності) начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області ОСОБА_11 №НС-100/64 від 24.09.2024; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 від 21.10.2025, ОСОБА_8 від 13.10.2025 та ОСОБА_9 від 13.10.2025; довідку (висновок) заступника начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ОСОБА_12 від 09.10.2025; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №783/25-22 від 19.11.2025; протокол за результатами проведення НС(Р)Д - аудіоконтроль особи від 23.12.2024, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним та його захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
При цьому слідчий суддя зазначає, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу інкримінованого кримінального правопорушення вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, який відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення при обґрунтуванні поданого щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у будь-який спосіб протягом досудового розслідування кримінального провадження №42024210000000096 від 31.07.2024 перешкоджав досудовому розслідуванню чи перешкоджає йому в даний час у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких даних не надано, а тому під час розгляду даного клопотання заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшов.
Крім того, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався та має міцні соціальні зв'язки, а також беручи до уваги відсутність у клопотанні та долучених до нього матеріалах відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає недоведеним зазначений у клопотанні слідчим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели слідчому судді обставини, які виправдовують застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді особистого зобов'язання, як на цьому наполягала сторона захисту, і що запобіжний захід у вигляді застави є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні захисником доводам про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків такий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваного.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 1 ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, зокрема захворювання суглобів; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків похилого віку; проходження підозрюваним військової служби; його майновий стан та відсутність судимостей.
Зважаючи на наведене, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є співмірним з існуючими ризиками, передбаченими пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідає його особі та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого йому ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як видно, слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні просили визначити підозрюваному ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, тобто в максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, посилаючись на обставини інкримінованого підозрюваному у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та відомості документів про отримання підозрюваним за 2024 рік заробітної плати у розмірі 545 910 гривень.
Разом з тим, при визначенні розміру застави слідчий суддя, окрім обставин інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомостей про його доходи за 2024 рік, враховує й інші відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема, незначний дохід за місцем проходження військової служби, наявність двох неповнолітніх дітей на утриманні та його фінансові зобов'язання, а відтак доходить висновку, що дієвою та достатньою для виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків буде застава у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того, в клопотанні сторони обвинувачення також порушується питання про покладення на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває - проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до УДМС у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на тяжкість та характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги cлідчого про покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що є необхідним з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці, тобто по 26.01.2026, зазначених прокурором в судовому засіданні обов'язків надасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 205, 336, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/24839/25; провадження №1-кс/607/7013/2025 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2025.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває - проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
5) здати на зберігання до УДМС у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, у разі внесення застави, встановити по 26.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1