Справа № 603/526/25
Провадження №2/603/318/2025
04 грудня 2025 рокум. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
при секретарі судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права на завершення процедури приватизації,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Андрусенко І.Я. на підставі ордера серії ВО №1118034 від 26.09.2025 звернулась до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області, в якому просить визнати за собою в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за особою права власності (речового права) на земельну ділянку площею 0,3200 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Коржова Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:03:001:0256.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивачки у позовній заяві разом із заявою про уточнення щодо допущених описок в описовій частині позовної заяви зазначив про те, що після смерті - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, до якого входить: земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,32 га, яка була передана їй безкоштовно у приватну власність згідно рішення 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 02.04.1994 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадінням Завадівської сільської Ради народних депутатів». Вказану спадщину прийняв ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, оскільки вступив у фактичне управління майном після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.09.2009 у праві №2-324/2009. За життя ОСОБА_3 спадкових прав не вищевказане спадкове майно не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось майно, яке він успадкував після смерті ОСОБА_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_1 (позивачка) за заповітом. Представник позивачки зазначає, що нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадкове майно з підстав відсутності розробленої технічної документації на земельну ділянку та зареєстрованого речового права на неї. Разом з тим, є розбіжності в прізвищі спадкодавця зазначеному у рішенні 14 сесії 21 скликання Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 02 квітня 1994 року та у свідоцтві про її смерть. ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем ОСОБА_3 розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі вищезазначеного рішення, за результатами чого 01.08.2025 відділ №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зареєстрував відомості про земельну ділянку площею 0,3200 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Коржова Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:03:001:0256. З наведених підстав, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю за визнати за позивачкою право на завершення процедури приватизації.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2025 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання. Також, вказаною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувана інформація про те, чи заводились спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відповіді № 465/01-16 від 17 жовтня 2025 року, отриманої від Монастириської державної нотаріальної контори, видно, що за даними Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкові справи не заводились.
22.10.2025 представник позивачки адвокат Андрусенко І. Я. до початку судового засідання заявив клопотання, в якому повідомив про те, що в тексті описової частини позовної заяви була допущена описка, а саме помилково зазначене прізвище спадкодавця (батька позивачки по справі), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 « ОСОБА_5 », тоді як необхідно було зазначити « ОСОБА_3 ». У вказаному клопотанні представник позивачки просить витребувати в Монастириської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , якщо така справа заводилась, просить надати її завірену копію.
Зазначене клопотання представника позивачки ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2025 року задоволене.
03 листопада 2025 року до матеріалів справи долучена копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04 листопада 2025 року представник позивачки долучив до матеріалів справи відповідь ПП «Землі Придністров'я» №0910 від 30.09.2025; лист Монастириської міської ради №28-1113/05-01 від 20 жовтня 2025 року та довідку №232 від 27 жовтня 2025 року, яка видана старостою с. Завадівка, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрусенко І.Я. в підготовче засідання не з'явилися, представник у позовній заяві просив розгляд справи проводити без їхньої з позивачкою участі.
Відповідач - Монастириська міська рада не забезпечили явку представника в підготовче засідання, надіслали на адресу суду відзив, в якому зазначили, що з обставинами справи погоджуються, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, щодо їх задоволення не заперечують, просять розгляд справи проводити без участі їхнього представника.
Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Вважаю, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами проведення підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені такі обставини.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції від 15 березня 2006 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей 20 вересня 2005 року зроблено відповідний актовий запис за №14.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно до якого входить в тому числі, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,32 га, яка була передана їй у приватну власність згідно рішення 14 сесії 21 скликання Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 02.04.1994 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність у користування громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів», де ОСОБА_2 зазначена, як « ОСОБА_2 », що підтверджується архівним витягом із протоколу №288 від 21 серпня 2023 року, який наданий архівним відділом №5 Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області.
Окрім того, згідно довідки №220 від 30 вересня 2025 року, яка видана виконавчим комітетом Монастириської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 02.04.1994 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність у користування громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів» передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,32 га. Також, згідно з вказаною довідкою, встановлено, що у п. 96 списку громадян, яким безоплатно передані земельні ділянки у власність та постійне користування, допущена описка, а саме у прізвищі помилково зазначена ОСОБА_2 , замість правильного ОСОБА_2 . За даними із погосподарських книг с. Коржова на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області за період 1994 року ОСОБА_2 не проживала та не була зареєстрована.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Завадівської сільської ради 02 вересня 2005 року та зареєстрований в реєстрі за №50, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 зазначений її син та чоловік в рівних частинах ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
24 вересня 2009 року рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області у справі №№2-324/2009 за ОСОБА_3 визнане право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та на земельну ділянку площею 1,24 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №068928 від 21.05.2003.
Окрім того, факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 стверджується довідкою, яка видана старостою с. Завадівка, ОСОБА_6 , Коржова за №232 від 27 жовтня 2025 року, за даними якої видно, що згідно з погосподарської книги №82 за 2001-2005 роком по особовому рахунку № НОМЕР_2 домогосподарства ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 був зареєстрований ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , про що 09.09.2013 складений відповідний актовий запис за №14, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане Завадівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 09 вересня 2013 року.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчений секретарем Завадівської сільської ради 02 червня 2009 року та зареєстрований в реєстрі за №12, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Відповідно до умов вказаного заповіту, ОСОБА_3 належний йому на праві особистої власності житловий будинок АДРЕСА_2 заповів ОСОБА_9 , а все інше майно і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все, те на що він буде мати право за законом, він заповів ОСОБА_1 .
Згідно матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами поданої ОСОБА_1 заявою до Монастириської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, останній видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6124284800:01:001:0424, 6124284800:01:001:0947, 6124284800:01:001:0462 та 6124284800:01:001:0946, а також на грошові вклади з нарахованими процентами на компенсаціями, що належали померлому.
Відповідно до відповіді ПП «Землі Придністров'я» №0910 від 30 вересня 2025 року, встановлено те, що земельній ділянці для ведення особистого підсобного господарства, яка була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 рішенням 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 02 квітня 1994 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів», на підставі розробленої технічної документації земельній ділянці площею 0,3200 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Коржова Чортківського району Тернопільської області присвоєний кадастровий номер 6124284800:03:001:0256.
Вказане узгоджується із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-680146854025 від 25серпня 2025 року.
20 жовтня 2025 року Монастириська міська рада відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3200 га через те, що з поданих документів не видно, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , що зазначена в доданому витязі з рішення Завадівської сільської ради б/н від 02.04.1994 .
Згідно з даними листа №401/01-16 від 12 вересня 2025 року, який виданий Монастириською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії через відсутність розробленої технічної документації на вказану ділянку та реєстрації права власності на неї.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, «якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Окрім того, у вищезазначеній постанові зазначається - якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинності у 2006 році), до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Разом з тим, згідно висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), в справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження факту передачі ОСОБА_2 рішенням 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастирсиького району Тернопільської області рішення від 02 квітня 1994 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів» у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,32 га виконавчим комітетом Монастириської міської ради надана довідка про помилковість зазначення у вказаному рішенні прізвища, зокрема замість правильного « ОСОБА_2 » вказана « ОСОБА_2 ».
Через помилковість у написанні прізвища спадкодавця ОСОБА_2 нотаріус відмовив позивачці у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а Монастириська міська рада відмовила позивачці у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, а також, те, що встановлення факту помилковості зазначення прізвища ОСОБА_2 у рішенні 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області рішення від 02 квітня 1994 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів», в якому замість правильного « ОСОБА_2 » вказана « ОСОБА_2 », породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, вважаю за доцільне встановити факт того, що ОСОБА_2 рішенням 21 скликання 14 сесії Завадівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області рішення від 02 квітня 1994 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування громадянам Завадівської сільської Ради народних депутатів» передана у приватну власність земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,32 га.
Через відсутність правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку позивачка не може оформити спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 не набув права власності на земельну ділянку згідно з ст. 125 Земельного кодексу України, яку успадкував після смерті ОСОБА_2 , яка розпочала процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позивачка має право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки в порядку спадкування та в подальшому право на реєстрацію права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги є обґрунтованими. Підстав для відмови в задоволенні позову судом не встановлено.
Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України вважаю, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за особою права власності (речового права) на земельну ділянку площею 0,3200 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Коржова Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:03:001:0256.
Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1222, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права на завершення процедури приватизації - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за особою права власності (речового права) на земельну ділянку площею 0,3200 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Коржова Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124284800:03:001:0256.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
Головуючий суддя А.З. Пасічник