Справа № 495/6839/25
Номер провадження 2/495/3650/2025
06 листопада 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Кракатиця В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просить надати додатковий строк в три місяця після набрання рішення суду законної сили на вступ у спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.11.2022 року, актовий запис №1232. Після смерті матері відкрилась спадщина, проте у визначений законом строк він не звернувся до нотаріальної контори, оскільки з 11.06.2022 року проходить військову службу у НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_3 та як військовослужбовець бойового підрозділу перебуває у тривалих службових відрядженнях, виконуючі бойові завдання в зоні бойових дій.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.11.2022 року, актовий запис №1232.
Факт родинного зв'язку підтверджується свідоцтвом по народження серії НОМЕР_4 від 09.04.1991 року, актовий запис №1259, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.11.1997 року, актовий запис №1996.
Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді квартири та гаражу 18, літ.«А» - загальною площею - 24,7 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 .
У 2025 році позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З відповіді приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу від 07.08.2025 року №171/01-16 вбачається, що позивачем заяву про прийняття спадщини після померлої матері подано після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого ЦК України та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач строк визначений законом для подання заяви про прийняття спадщини пропустив у зв'язку з тим, що з 11.06.2022 року проходить військову службу у НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_3 . Позивач як військовослужбовець бойового підрозділу перебуває у тривалих службових відрядженнях, виконуючі бойові завдання в зоні бойових дій, через що пропустив строк на вступ у спадщину після померлої матері, проте від спадщини позивач ніколи не відмовлявся і лише у серпня 2025 року звернувся до нотаріуса із заявою.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Відповідно до правової позиції зазначеної в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Висновки за результатами розгляду справи
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори пропустив з поважних причин, в зв'язку з чим суд вважає за доцільним задовольнити позов та поновити йому строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст.1216-1218, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 207, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Юлія ШЕВЧУК