Справа № 495/8277/24
Номер провадження 2-а/495/19/2025
27 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Шевчук Ю.В.,
секретаря судового засідання Кракатиця В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Білгород-Дністровському адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить поновити йому строк на звернення до суду з вказаним позовом, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стислий виклад вимог позивача.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області від 28.05.2024 року серії ББА № 906970 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення і вигляді штрафу в сумі 20 400 гривень. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що нібито ОСОБА_1 28. 05.2024 року о 19 годині 05 хвилин керував мопедом Yamaha Gear, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортним засобом. Позивач ОСОБА_1 не погоджується із вищевказаною постановою та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження в діях ОСОБА_1 , вказаного адміністративного правопорушення, та вказує, що у нього є докази протилежного.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02.11.2023 року, мопед Yamaha Gear, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,зареєстрований за ОСОБА_1 02.11.2023 року, і вказане Свідоцтво було в наявності у позивача на момент складення оскаржуваної постанови. Також, на вищевказаний транспортний засіб у позивача наявний Поліс №ЕР-217681613 обовязкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів, яке також було наявне у позивача при складенні оскаржуваної постанови.
Згідно листа ТСЦ МВС № 5143 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській , Миколаївській та Херсонській областях від 15.06.2024 року за № 31/305143/Д-1684-574-2024 на підставі даних Єдиного державного реєстру МВС надано інформацію про українське національне посвідчення водія на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 19.07.2023 року (дата закінчення строку дії 19 липня 2053 року, категорії А, А1, В, В1, С,С1), обмеження не має, посвідчення дійсне. Тобто, як вказує позивач, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України будь-яких обмежень станом на 15 червня 2024 року , так і на 28 травня 2024 року відсутні.
Також, позивач вказує, що йому не вручались будь-які рішення , якими б позивач був позбавлений права керування транспортним засобом. Тобто, обставини, викладені в оскаржуваній позивачем постанові є такими, що безпідставними та не підтвердженими.
Щодо строку звернення до суду, то позивач вказує наступне. Оскаржувана позивачем постанова винесена 28.05.2024 року. У відповідності до положень статті 286 ч. 2 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень може бути подана у 10-денний термін з дня ухвалення відповідного рішення. Як вказує позивач, ним був пропущений строк звернення до суду з даною заявою, оскільки на наступний день після отримання оскаржуваної постанови, а саме: 29 травня 2024 року ОСОБА_1 отримав мобілізаційне розпорядження та проходив Військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби , та висновком ВЛК від 29.05.2024 року визнаний придатним до військової служби. 01.06.2024 року ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію». 01 червня 2024 року позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 та вибув на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується відповідним листами у матеріалах справи. Таким чином, як вказує позивач, призов позивача на військову службу одразу після винесення оскаржуваної постанови унеможливив надання необхідних документів адвокату Васильєву П.О., для підготовки та подання вказаної позовної заяви. Тобто, як вказує позивач, строк для звернення ним до суду був пропущений з поважних причин, який він просить поновити.
Відповідач про час та дату розгляду справи неодноразово сповіщався належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток, причини своєї неявки суду не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
09 вересня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, суддя Боярський О.О., по справі відкрито спрощене позовне провадження.
13 січня 2025 року від позивача у справі - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Боярського О.О. від розгляду даної справи.
15 січня 2025 року хвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. заява ОСОБА_1 про відвід була залишена без задоволення, заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2025 № 256 по справі призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з самовідводом судді Боярського О.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.02.2025 головуючою суддею по справі визначено суддю Шевчук Ю.В.
05 лютого 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до провадження судді Шевчук Ю.В.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлявся, причина неявки суду невідома.
Відповідач також у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідмоленим.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Підстав, визначених ст. 205 КАС України для відкладення розгляду справи немає.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частинами 4 та 5 ст. 250 КАС України передбачено, що уразі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
28.05.2024 відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ББА № 906970 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно цієї постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення і вигляді штрафу в сумі 20 400 гривень.
Відповідно до вищевказаної постанови 28.05.2024 о 19:05 годин у м. Білгород-Дністровському, керував транспортним засобом Yamaha Gear, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №5143 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях Головного Сервісного центру МВС, наданій на ім'я ОСОБА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_5 , видане ОСОБА_1 19.07.2023 року строком дії до 19.07.2053 є дійсним.
Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №5143 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях Головного Сервісного центру МВС, наданій на адресу суду, згідно Єдиного державного реєстру МВС громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, не значиться.
Згідно відповіді Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України від 16.06.2025 року на адресу суду, повідомляє, що у провадженні відділу перебуває виконавче провадження ВП № 70387526 з примусового виконання виконавчого листа №495/4245/22, виданого 16.11.2022 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частин усіх видів заробітку. Оскільки у ОСОБА_1 наявна аліментна заборгованість, до нього застосовано тимчасові обмеження в межах виконавчого провадження, в тому числі винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду
В позовній заяві позивач клопотав про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що на наступний день після отримання оскаржуваної постанови, а саме: 29 травня 2024 року ОСОБА_1 отримав мобілізаційне розпорядження та проходив Військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби , та висновком ВЛК від 29.05.2024 року визнаний придатним до військової служби. 01.06.2024 року ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію». 01 червня 2024 року позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 та вибув на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується відповідним листами у матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Враховуючи, що викладені позивачем обставнини в обґрунтування поважності причин пропуску строку зверенння до суду, суд приходить до висновку про поновлення позивачу строку оскарження постанови щодо нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1ст. 4 КАС України).
Пунктом 1 частини 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
За приписами частини першої ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, Керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вказано, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка передбачає керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
В той же час, як вбачається з відповіді Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України від 16.06.2025 року, у відношенні позивача винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, передбачено ч. 3 статті 126 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектором ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Майченко В.Є. невірно здійснена правова кваліфікація дій позивача, яка відображена в оскаржуваній позивачем постанові - ч.4 ст. 126 КУпАП замість ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Також відповідно до частини першої ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ВРПП Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 28 травня 2024 року серії ББА № 906970 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 4 статті 126, ч. 1 статті 121-3 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 20400,00 гривень.
Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 статті 126 та ч. 1 статті 121-3 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2025.
Суддя Юлія ШЕВЧУК