Справа № 493/507/25
Провадження № 1-кп/493/149/25
03 грудня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
Прокурор Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , посилаючись на те, що 06.12.2025 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, обвинувачений ОСОБА_7 може: переховуватися від суду; сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання процесуальних обов'язків, покладених на нього, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе належним чином забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Заслухавши прокурора, з'ясувавши думку захисника та обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі переховуватися від суду. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_7 під варту, продовження такого запобіжного заходу і до моменту розгляду вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , який раніше судимий, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, з огляду на те, що по справі не досліджені всі письмові докази, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 в очікуванні можливого суворого покарання може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання процесуальних обов'язків, покладених на нього, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про обґрунтованість ризиків, передбачених п.1, п. 2, п. 4, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вважає за можливе не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, зважаючи на значний обсяг письмових доказів, які не досліджені судом, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. ст.. 131, 132, 177, 193, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 01.02.2026 року, без внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
ГОЛОВУЮЧИЙ -СУДДЯ